Постанова № 91012627, 14.08.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

760/6143/20

3/760/3272/20

солом`янський районний суд міста києва

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва

Жовноватюк В.С.,

за участю представника Київської міської митниці Держмитслужби - Грабчака П.В.,

адвоката Свистула Д.А.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина Туркменістану, місце проживання : АДРЕСА_1 , працює : ФОП ОСОБА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий 31.07.2013, посвідка на постійне місце проживання в Україні НОМЕР_2 , видана 29.09.2016 органом 6301,

за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2020 року об 11 годині 40 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин Туркменістану, ОСОБА_1 , який прилетів до України з ОАЄ, м. Дубай, рейсом №PS 374 , літаком а/к «МАУ», своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним товари через митний кордон України не підлягають письмовому декларуванню.

Працівниками митниці під час здійснення митного контролю пасажирів, було виявлено у громадянина ОСОБА_1 готівку у розмірі 16500 доларів США. Зазначена готівка знаходилася у гаманці, у відділенні рюкзака пасажира, без ознак приховування.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, на момент перетину «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні до інспектора митниці не звертався.

Так, органом доходів та зборів було виявлено, що в діях гр. ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушенням порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю та склад правопорушення, передбачений статтею 471 Митного кодексу України.

У зв`язку з цим, 31.01.2020 службовими особами Київської митниці Держмитслужби було складено протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 №0134/10000/20, а виявлені у нього під час огляду незадекларовані кошти у сумі 5676 доларів США були вилучені на підставі статті 511 Митного кодексу України.

В судовому засіданні представник Київської митниці Держмитслужби пояснив, що в діях громадянина України ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України, які виявились у тому, що особа, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", намагалася перемістити товари на митну територію України в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Особа , яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, завчасно (а.с.26).

Адвокат, в свою чергу, зауважила, що ОСОБА_1 визнає свою вину в інкримінованому йому правопорушенні, пояснила, що дійсно він не усвідомлював необхідність такого декларування, додала, що на місці пропонував представникам митниці після їх зауважень здійснити необхідне в таких випадках оформлення та відповідні платежі, просила застосувати до нього тільки штраф, оскільки конфіскація такої значної для нього суми є для нього суттєвим фінансовим тягарем. Він має на утриманні дружину та трьох неповнолітніх дітей. Зазначені кошти необхідні йому для їх матеріального забезпечення. Зауважила, що для нього ситуація із вилученням коштів є занадто болючою та надмірною для його матеріального стану. Просила суд застосувати штрав, проте конфіскацію не застосовувати.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, зокрема, протокол про порушення митних правил №0134/10000/20 від 31.01.2020, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобі, ручної поклажі та багажу, протокол про ПМП від 31.01.2020, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.471 МК України.

Своїми діями пасажир порушив встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Що стосується об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» встановлено, що готівку дозволяється пересилати в Україну в міжнародних поштових відправленням з оголошеною цінністю.

Так, відповідно до розділу 2 Інструкції фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу, а готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.

Так, згідно з ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, і відповідно до положень ч.2 ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Також статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією ст.471 МК України визначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Згідно з ст.1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У рішенні в справі "Трегубенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення щодо Брумареску, параграф 78).

У рішенні "Гирлян проти Росії", яким констатовано порушення державою ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, Суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено. При цьому Суд погодився, що конфіскація була надмірною та непропорційною переслідуваній законній меті, адже гроші були отримані на законних підставах, і така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину.

У рішенні "Садоча проти України", яким констатовано порушення державою ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, ЄСПЛ установив, що конфіскація всієї незадекларованої під час проходження митного контролю суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення.

Отже, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, ЄСПЛ виходить з оцінки забезпечення "справедливого балансу", дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п.69, 73 рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", п.п.31, 34 рішення у справі "Ізмайлов проти Росії").

Суд під час розгляду даної справи встановив, зокрема, що ввезення даної суми на територію України допускається за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі, єдине діяння, яке вчинив ОСОБА_1 , полягає у ненаданні митному органу відповідної декларації, а шкода, яку він потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухиляється від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, адже якби він ввозив гроші, не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави.

Крім того, суд враховує кокретні обставини даної справи про те, що сума вилучених у ОСОБА_1 Ровшена готівкових коштів є для нього значною, він не має постійного регулярного доходу. ОСОБА_1 надав суду документи як на підтвердження походження готівкових коштів, так і документи, з яких вбачається, що ці кошти є значними для утримання багатодітної родини.

У рішенні в справі "Ізмайлов проти Росії" ЄСПЛ наголосив на тому, що декларування запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, а тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, що відповідає загальним інтересам суспільства. Відтак, звільнення порушника від конфіскації безпосередніх предметів правопорушення повинне бути винятком, ніж правилом, і при цьому мають враховуватися такі чинники, як

-характеристика, джерело походження безпосереднього предмету правопорушення,

-причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю, в тому числі обставини, що свідчать про обізнаність порушника із загальними правилами проходження митного контролю, про безперешкодну можливість ознайомитися з правилами проходження "зеленого коридору" тощо,

-мета переміщення,

-наявність завданої державі шкоди, її характер та розмір,

-вартість безпосереднього предмета правопорушення, який підлягає конфіскації,

-майновий стан порушника.

Застосування до ОСОБА_1 конфіскації вилучених готівкових коштів призведе до накладення на нього індивідуального та надмірного тягарю та буде непропорційним до вчиненого правопорушення. Застосування конфіскації валюти буде в даному випадку надто жорстоким покаранням, яке порушує право на повагу власності і є непропорційним, оскільки покладатиме на ОСОБА_1 індивідуальний надмірний тягар.

За переконанням суду, в даному конкретному випадку можна вести мову про той виняток, про який зазначив ЄСПЛ у рішенні, наведеному вище.

Отже, застосоване стягнення лише у вигляді штрафу відповідатиме принципу справделивої рівноваги між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, закріпленого у ст.1 Першого Протоколу до Конвенції.

Керуючись статтями 196, 197, 366, 458, 471, 527-529 МК України, статтями 283, 284, 294 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , громадянина Туркменістану, місце проживання : АДРЕСА_1 , працює : ФОП ОСОБА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий 31.07.2013, посвідка на постійне місце проживання в Україні НОМЕР_2 , видана 29.09.2016 органом 6301, у порушенні митних правил за ст. 471 Митного Кодексу України та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , громадянина Туркменістану, місце проживання : АДРЕСА_1 , працює : ФОП ОСОБА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий 31.07.2013, посвідка на постійне місце проживання в Україні НОМЕР_2 , видана 29.09.2016 органом 6301, судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО), Рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, Код класифікації доходів бюджету22030106, Призначення платежу*;101.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: В.С. Жовноватюк