Ухвала суду № 91012272, 08.08.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33865/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бортнцька В.В, за участі секретаря Орел А.О., прокурора Романенко М.М., захисника Ярмоленко А.М., підозрюваного ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Кунда С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному правопорушенні внесеному до ЄРДР за № 62020100000001092, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Кунда С.С., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Романенком М.М. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого передбачено покарання у виді позбавляння волі на строк до 10 років, а відтак, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000001092 від 29.05.2020, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

07.08.2020 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відтак, посилання сторони захисту на відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень та недоведеність вини підозрюваного, не заслуговують на увагу.

З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що їх наявність в повному обсязі обґрунтована слідчим.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини протиправної діяльності у якій підозрюється ОСОБА_2 слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 має стійкі соціальні зв`язки, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відтак відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, відтак клопотання підлягає до задоволення.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62020100000001092 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з правом внесення застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить суму коштів у розмірі 101050 грн.

Застава вноситься на наступний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

В разі внесення застави, вважати, що до ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- утриматись від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматися від спілкування із особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій та свідків;

- носити електронній засіб контролю.

Строк тримання під вартою визначити до 04.10.2020 року включно.

У разі внесення застави визначити строк дії покладених обов`язків - два місяці з дня ухвалення судового рішення, а саме до 06.10.2020.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. В. Бортницька