Ухвала суду № 91010624, 17.08.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 612/464/19

Провадження № 4-с/629/8/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судових засідань - Назарової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», заінтересовані особи: головний державний виконавецьМіжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Павленко Олена Миколаївна, ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, -

у с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову Головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському та місту Лозова Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Павленко О.М. від 26.03.2020 року про повернення судового наказу №612/464/19 від 26.09.2019 року стягувану (ВП №60778235); зобов`язати Головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському та місту Лозова Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Павленко О.М. відновити виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу №612/464/19 від 26.09.2019 року. Зазначає, що Близнюківським районним судом Харківської області було видано судовий наказ від 04.07.2019 року по справі № 612/464/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» 24416,82 грн. - заборгованості за послуги з газопостачання, 1102,83 грн. - 3 % річних, 3594,49 грн. - інфляційних втрат, 192,10 грн. - судового збору, всього 29306,24 грн. Головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Павленко О.М. постановою від 04.12.2019 року було відкрито виконавче провадження №60778235. 14.04.2020 року товариством отримано постанову від 26.03.2020 року про повернення виконавчого документа, в якій вказано, що в ході примусового виконання судового наказу встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення в рамках примусового виконання виконавчого документу, а здійсненні державним виконавцем відповідно до закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. На підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернуто ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ». Проте встановлення ліквідного майна, на яке можливо звернути стягнення в рамках примусового виконання виконавчого документу, у власності боржника - є не єдиною можливою виконавчою дією для виконання рішення суду. Отже, з даною постановою стягувач не згодний та вважає дії державного виконавця відділу протиправними, вбачаючи бездіяльність та не проведення в повному обсязі всіх можливих виконавчих дій, передбачених чинним законодавством.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги скарги підтримав у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Павленко О.М. у судове засідання не з`явилась, надала відзив, в якому просила відмовити у задоволенні вимог. Зазначила, що нею було вжито заходи примусового виконання рішення суду, відповідно до яких встановлено, що за боржником не зареєстровано нерухомого майна, транспортних засобів, він не працює, пенсію не отримує, відкритих рахунків в банківських установах не виявлено. При перевірці майнового стану ліквідного майна, належного боржнику на праві приватної власності, в рахунок погашення боргу не виявлено. Зі слів сусідів боржник ОСОБА_1 відбуває покарання в місцях позбавлення волі. На підставі викладеного, нею 26.03.2020 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відбуває покарання у ДУ Харківська виправна колонія (№ 43).

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до наступного.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

04.07.2019 року Близнюківським районним судом Харківської області видано судовий наказ по справі № 612/464/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» заборгованості за послуги з газопостачання у розмірі 29114,14 грн.

Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Павленко О.М. від 04.12.2019 року було відкрито виконавче провадження №60778235 по примусовому виконанню судового наказу.

В ході примусового виконання державним виконавцем були здійсненні заходи з розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до установ і організацій, уповноважених здійснювати реєстрацію права власності на окремі види майна.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 04.12.2019 року, за боржником ОСОБА_1 нерухоме майно не зареєстровано, але мається обтяження нерухомого майна.

Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України та ДФС України від 04.12.2019 року, 10.01.2020 року та 19.03.2020 року боржник ОСОБА_1 не працює, пенсію не отримує, відкритих рахунків у банківських установах не виявлено.

Згідно відповідей Міністерства внутрішніх справ України від 04.12.2019 року, 10.01.2020 року та 19.03.2020 року, за боржником ОСОБА_1 зареєстрованих транспортних засобів не виявлено.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було здійснено виходи за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 , та було встановлено, що при перевірці майнового стану ліквідного майна належного боржнику на праві приватної власності в рахунок погашення боргу за даною адресою не виявлено.Зі слів сусідів боржник ОСОБА_1 відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко О.М. від 26.03.2020 року виконавчий документ повернуто стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до повідомлення Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 засуджений вироком суду від 25.09.2017 року до 8 років позбавлення волі, відбуває покарання у ДУ Харківська виправна колонія (№ 43).

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, головним державним виконавцем Павленко О.М. було здійснено всі необхідні заходи, спрямовані на виконання рішення суду в межах своїх повноважень, що свідчить про наявність обставин, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», які стали підставою для повернення виконавчого документа.

Представником стягувача у передбаченому ст. ст.12,81 ЦПК України порядку не надано доказів на підтвердження доводів, викладених у скарзі щодо невиконаннядержавним виконавцем вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги та не знаходить підстави для її задоволення.

При цьому суд зазначає, що стягувач відповідно до ч. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» не позбавлений права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 258, 260, 451 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», заінтересовані особи: головний державний виконавецьМіжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Павленко Олена Миколаївна, ОСОБА_1 , на дії державного виконавця – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвали окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку згідно ст.ст. 353, 354, 355, п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя О.Г. Попов