Ухвала суду № 91010620, 17.08.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3629/20

Номер провадження 1-кп/629/460/20

У Х В А Л А

17.08.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової В.С.,

прокурора - Черкаса О.О.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

захисника - Красина С.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, працюючого машиністом на Харківській дирекції залізничних перевезень ДН 2 ПАТ «Укрзалізниця», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

Підстави для прийняття рішень по справі, передбачених п.п. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України, відсутні.

Дане кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів не надходило.

Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового провадження щодо можливості призначення справи до судового розгляду, беручи до уваги, що в даній справі є достатньо підстав для її розгляду в судовому засіданні, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, який здійснювати суддею одноособово, з викликом учасників судового провадження.

У судовому засіданні прокурор надав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу – тримання під вартою, вказуючи на існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисником Красина С.М. надано клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, в обґрунтування якого він посилається на те, що ОСОБА_2 протягом досудового розслідування співпрацював зі слідством, давав незмінні об`єктивні свідчення, добровільно відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, яка претензій до обвинуваченого не має. ОСОБА_2 раніше не судимий, працює, має на утриманні дочку інваліда з дитинства 3 групи, брата інваліда з дитинства 2 групи, батька пенсіонера за віком, отже, має міцні соціальні зв`язки. Ризик впливу обвинуваченого на свідків та потерпілу на час обрання запобіжного заходу мав характер припущення. На теперішній час, коли свідки допитані, цей ризик не може вважатись доведеним, а ризик переховування обвинуваченого від суду спростовується даними про його особу.

Прокурор заперечував проти клопотання захисника, просив задовольнити його клопотання.

Потерпіла проти клопотання прокурора заперечувала, просила задовольнити клопотання захисника.

Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечував, клопотання захисника підтримав.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Дослідивши у судовому засіданні докази, надані в обґрунтування доводів клопотань, суд вважає, що у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, судом також враховується, що обвинувачений обвинувачується у скоєні злочину, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі до 8 років, тому є наявність ризику, передбаченого п. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від суду.

Однак, прокурором не доведено наявність інших ризиків, зазначених у клопотанні, оскільки ОСОБА_2 добровільно відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, яка претензій до обвинуваченого не має, раніше не судимий, працює, має на утриманні дочку інваліда з дитинства 3 групи, брата інваліда з дитинства 2 групи, батька пенсіонера за віком, отже, має міцні соціальні зв`язки. У період досудового розслідування щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При цьому, слід врахувати, що після спливу певного часу (строку дії попередньої ухвали) саме лише існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, а тому в судовому рішенні судові органи зобов`язані, розглянувши можливість обрання альтернативних запобіжних заходів, навести інші підстави для подальшого тримання особи під вартою (Рішення ЄСПЛ від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України»).

ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності обґрунтування підстав обрання або продовження запобіжного заходу, так у Рішенні ЄСПЛ від 13.12.2007 року «Ткачов проти України» зазначив, що повторювання формальних підстав без будь-якої спроби продемонструвати, яким чином вони застосовуються відносно справи заявника, не може бути розцінено як «відповідні» та «достатні» підстави для застосування запобіжного заходу.

За вказаних вище обставин, з урахуванням відсутності у прокурора належних доказів на підтвердження заявлених ризиків щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , недоведеністю прокурором недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, суд приходить до висновку, що підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 194 КПК України, суд застосовує більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у виді особистого зобов`язання, а також покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 194, 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначити до судового розгляду у залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 30 вересня 2020 року на 14 годину 00 хвилин.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників судового провадження.

Надати доручення Лозівському міськрайонному відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області скласти до 30.09.2020 року досудову доповідь щодо обвинуваченого.

Клопотання прокурора та захисника про обрання обвинуваченому запобіжного заходу – задовольнити частково.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 зобов`язання виконувати наступні обов`язки:

-прибувати за викликом до Лозівського міськрайонного суду Харківської області;

-не відлучатися за межі Лозівського району та Харківської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.

Встановити строк дії ухвали суду в два місяці, а саме до 17.10.2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірівід 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Попов