Ухвала суду № 91007685, 14.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 серпня 2020 року м. Київ № 640/18131/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали товариства з обмеженою відповідальністю «Коммодум» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Коммодум» (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.04.2019 за №23468/37175178/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 25.02.2019, виданої ТОВ «Коммодум»;

зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкову накладну від 25.12.2019 №1, складену ТОВ «Коммодум» (ЄДРПОУ 37175178), як постачальником для ДП «НАЕК «Енергоатом» (ЄДРПОУ 24584661), як покупця, днем її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.03.2019.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує «рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 19.04.2019 за №23468/37175178/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 25.02.2019».

Разом з тим, згідно документів доданих до позовної заяви, позивачем долучено рішення від 19.04.2019 за №23468/37175178/2, яке містить назву «Комісії з питань розгляду скарг», а не «відмову у реєстрації податкової накладної».

При цьому, вказаним рішенням від 19.04.2019 за №23468/37175178/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Тобто вказане рішення прийняте за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального контролюючого органу від 05.04.2019 №1133902/37175178 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 25.02.2019.

Суд звертає увагу, що відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну, тобто Державною фіскальною службою України (правонаступником якої є Державна податкова служба України).

Виходячи з наведеного у справах про оскарження рішення Комісії з питань розгляду скарг відповідачем має бути Державна податкова служба України.

За таких обставин, суд пропонує позивачу уточнити зміст позовних вимог та склад учасників справи.

У випадку збільшення складу учасників справи, згідно частини першої статті 161 КАС України, необхідно надати копії позовної заяви, а також копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що об`єктом справляння судового збору, є, зокрема, подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, з урахуванням вимог частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, слід зазначити, що згідно статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем додано до позовної заяви платіжні доручення від 06.06.2020 №91 та №93 про сплату судового збору на загальну суму 4204,00 грн.

Судом на підставі інформації наявної в розділі «Реєстр підтверджень оплат із Казначейства» комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», встановлено, що платіжні доручення від 06.06.2020 №91 та №93 на загальну суму 4204,00 грн. вже зареєстровані в адміністративній справі №640/10180/19, що свідчить про використання позивачем одних і тих самих платіжних доручень у двох різних адміністративних справах, що не допускається законом.

Отже, у матеріалах позовної заяви відсутній доказ сплати судового збору при зверненні з даним позовом, відтак позов не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.

Окрім того, у відповідності до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Предметом оскарження є рішення від 19.04.2019 за №23468/37175178/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 25.02.2019, водночас, до суду позивач звернувся лише 06.08.2020.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеним позовом позивачем не надано жодних належних і достатніх доказів, які надавали підстави вважати причини поважними, як і не подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного суд залишає позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом уточнення змісту позовних вимог та склад учасників справи, подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази наявності поважних причин його пропуску, а також докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Коммодум» залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

4. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.П. Шулежко