Вирок № 91006241, 17.08.2020, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/1/20

Провадження № 1-кп/616/97/20

В И Р О К

іменем України

"17" серпня 2020 р. смт. Великий Бурлук

Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Капленко А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220250000215 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Белогорівка Лисичанського району Луганської області, є громадянином України, має неповну базову середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: в АДРЕСА_2 , вважається таким, що не має судимості відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин:

14 жовтня 2019 року, близько 10:00 години, перебуваючи у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 на подвір`ї вказаного домоволодіння помітив велосипед моделі "Україна" та, скориставшись тим, що мешканець домоволодіння ОСОБА_2 , перебував у житловому будинку, і за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на незаконне таємне заволодіння чужим майном, переслідуючи ціль збагачення та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно викрав належний ОСОБА_2 велосипед торгової марки "ХВЗ" моделі "Україна 28" з чоловічим типом рами, вартістю 1 350 грн 00 коп.

Після чого, ОСОБА_1 покинув місце вчинення кримінального проступку з викраденим майном та розпорядився ним у подальшому на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Прокурор звернувся із клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілим ОСОБА_2 надано заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільний позов не заявлений.

Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_1 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника адвоката Зінченко С.А., обвинувачений ОСОБА_1 визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до частини 2 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесене до кримінального проступку, особу винного, який вважається таким, що не має судимості відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України, на період скоєння інкримінованого ним кримінального проступку офіційно не працював, має постійне місце проживання, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходилоє.

Обставиною, згідно з положеннями статті 66 Кримінального кодексу України, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд відносить його щире каяття.

Обставин, які згідно з положеннями статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до статті 65 Кримінального кодексу України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, повернення викраденого майна потерпілому, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, майновий стан обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, і вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, так як відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому іншого покарання з огляду на те, що він офіційно не працевлаштований, що унеможливлює призначення покарання у вигляді штрафу або виправних робіт, а також, з урахуванням наявності обставини, що пом`якшує покарання, недоцільність призначення покарання у вигляді арешту.

Проте, зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених статтями 75, 76 Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичним ставленням до нього, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_1 належить стягнути на користь Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експерта.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Строк дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого у вигляді особистого зобов`язання, закінчився 23.02.2020.

Керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.

Відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Речові докази: велосипед торгової марки "ХВЗ" моделі "Україна 28", який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , - вважати йому повернутим.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код доходів 24060300, отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, п/рахунок НОМЕР_1, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680) 628 (шістсот двадцять вісім) грн 04 к. витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 6/2642СЕ-19 від 25.10.2019.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Подмаркова