Рішення № 91004919, 12.08.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5035/19

2/214/1245/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 серпня 2020 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи - Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, Комунальний заклад «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить позбавити батьківських прав відповідача відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів громадян, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина або опікуна, а також накласти заборону відчуження майна у вигляді житла за адресою: АДРЕСА_1 , до досягнення повноліття ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є одинокою матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відношенні малолітньої ОСОБА_4 відповідач позбавлена батьківських прав у 2011 році. У період з 25.04.2019 року по 03.05.2019 року до служби 102 неодноразово надходили повідомлення щодо неналежного виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків, зловживання нею алкогольними напоями та витрату державної соціальної допомоги не за призначенням. Так, 11.06.2019 року, о 01 год. 02 хв., малолітню ОСОБА_5 на підставі Акта органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, було доставлено до комунального неприбуткового підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №4» Криворізької міської ради, оскільки відповідач була госпіталізована до комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради з підозрою на апендицит у стані сильного алкогольного сп`яніння. Відповідно до інформації комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради, малолітня ОСОБА_6 інвалід дитинства, перебуває на диспансерному обліку у лікаря кардіолога, потребує оперативного лікування та особливого нагляду. 11.06.2019 року ОСОБА_1 разом із співмешканцем ОСОБА_7 прийшла до служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної ради, при цьому обоє перебували у нетверезому стані, поводились неадекватно, висловлювались ненормативною лексикою та вимагали терміново повернути дитину. Однак, більше ОСОБА_1 до служби у справах дітей не з`являлась, бажання повернути дитину не виявляла. Таким чином, у зв`язку із викладеним представник позивача звернулась до суду із даним позовом.

Представник позивача до судового засідання не з`явилась, надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повідомлялась про дату, час і місце слухання справи, шляхом надіслання листа рекомендованою поштою, проте в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, заяв до суду не надала.

Представники третіх осіб до судового засідання не з`явились, представник Комунального закладу «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради надала до суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила розглянути справу за її відсутності.

За даних обставин, з урахуванням згоди представника позивача, суд уважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Відповідач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька ОСОБА_2 внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.9,10).

Згідно повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради від 04.06.2019 року, дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства, знаходиться на диспансерному обліку у кардіолога, потребує оперативного лікування та особливого нагляду (а.с.12).

11.06.2019 року інспектором Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області у присутності працівника органу внутрішніх справ України, представника закладу охорони здоров`я та представника служби у справах дітей, складено Акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, згідно якого малолітню ОСОБА_5 було доставлено до комунального неприбуткового підприємства «Криворізька міська дитяча лікарня №4» Криворізької міської ради, оскільки відповідач була госпіталізована до лікарні (а.с.12 зворот, 13).

Згідно Акту обстеження житлово-побутових умов від 13.06.2019 року, сім`я ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у квартирі відімкнено газопостачання за борги, а також мешкає собака. Дитина має окреме спальне місце, візок, в наявності дитяче харчування, пелюшки (а.с.14).

Як убачається з матеріалів справи, з відповідачем неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків (а.с.16 зворот, 18).

Згідно Рішення комісії з питань захисту прав дитини від 18.06.2019 року №89, комісія вирішила доцільним відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері та позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні відібраної дитини (а.с.7-8).

Згідно висновку №10/39-3034 від 08.07.2019 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 у відношенні малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-6).

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов висновку про задоволення позову, мотивуючи своє рішення наступним чином.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний, духовний розвиток дитини, не забезпечують дитині необхідного харчування, медичного догляду, тощо.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Між тим, судом установлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а саме: вживає алкогольні напої, не працює, не піклується про дитину та її здоров`я, при тому, що оскільки неповнолітня ОСОБА_6 має вроджене захворювання, перебуває на диспансерному обліку, потребує лікування та особливого нагляду. Крім того суд бере до уваги, що відповідач також позбавлена батьківських прав відносно старшої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами представника позивача та висновком Саксаганської районної у місті ради від 08.07.2019 року №10/39-3034 про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав у відношенні малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і вважає що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, згідно приписів ч. 2 ст. 166 СК України особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку по утриманню дитини.

Відповідно ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до положення ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відтак, зважаючи на викладене, суд уважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої дитини з 11.07.2019 року - дати пред`явлення позову до суду, і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо позовної вимоги про накладення заборони на відчуження майна у вигляді житла за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року №789-ХІІ у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню прав дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім`ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства» у разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім`ї.

Частиною 1 статті 248 СК України передбачено, що дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров`я, навчальному або в іншому дитячому закладі, прийомній сім`ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.

Відповідно до ч. 4 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, позивач, у порушення ст. 81 ЦПК України, не надав суду доказів на обґрунтування зазначеної частини позовних вимог, а саме доказів належності квартири АДРЕСА_2 відповідачу та/або дитині. Разом з тим, згідно наданої позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вищевказана квартира на праві власності належить ОСОБА_7 (а.с.29-30), який є співмешканцем відповідача та не є батьком дитини. Таким чином, суд уважає, що накладення заборони відчуження на квартиру, належну ОСОБА_7 , порушуватиме його права як власника майна. У зв`язку з чим суд уважає, що дана частина позовних вимог є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у загальному розмірі 1536 грн. 80 коп. (768 грн. 40 коп. - за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав та 768 грн. 40 коп. - за позовну вимогу про стягнення аліментів).

Керуючись ст.ст.150, 164, 166, 180, 183, 248 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3,10, 141, 263, 264, 265, 280-284, 287, 430ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу (адреса місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 32) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, треті особи - Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (адреса місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 4а), Комунальний заклад «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради» (адреса місцезнаходження: м. Кривий Ріг, бул. М.Василевського, 11) - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, або опікуна, починаючи з 11.07.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити рішення в частині стягнення аліментів до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у сумі 1536 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Попов