Ухвала суду № 91004480, 01.07.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 569/5094/20

№ 1-кп/183/1276/20

У Х В А Л А

01 липня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючої судді Березюк В.В.,

суддів Олійника А.В., Крохмалюк І.П.,

за участю секретаря Тен І.О.,

прокурора Пилипіва В.М.,

захисника Тарасюка Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з Державною установою «Рівненський слідчий ізолятор» кримінальне провадження № 22019180000000071 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Святогірськ Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України,

в с т а н о в и в :

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 20.05.2020 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22019180000000071 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Прокурор в судовому засіданні вважав за необхідне призначити кримінальне провадження до розгляду, оскільки підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не має. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, що, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з`явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.

Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, не заперечували проти призначення провадження до розгляду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти продовження йому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник просив вирішити питання щодо продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на розсуд суду.

Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не має.

Отже, суд, вислухавши думку учасників процесу, вважає за можливе призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за участі прокурора, обвинуваченого, його захисника, осіб, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої. Тобто, ці злочини у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжкими.

У зв`язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання останнього винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, та вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.

Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Тому, на думку колегії суддів, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити на 60 днів.

Крім того, відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

У відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , майновий та сімейний стан обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було проаналізовано раніше, колегія суддів вважає, що розмір застави у вигляді 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який був раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_1 , повинний достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 , повинні бути покладені обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 314, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 липня 2020 року о 15 годині 00 хвилин в залі судового засідання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з Державною установою «Рівненський слідчий ізолятор».

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченомуу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 29 серпня 2020 року включно, із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 2 102 000 гривень 00 копійок.

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 застави, покласти на останнього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, а саме з м. Святогірськ Донецької області, де він зареєстрований та фактично проживаєбез дозволу прокурора та суду.

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Повний текст ухвали буде оголошено 01 липня 2020 року о 16 годині 30 хвилин.

Ухвалу в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Березюк

Судді: А.В. Олійник

І.П. Крохмалюк