Ухвала суду № 91002309, 17.08.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2020 Справа №607/4936/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Грицака Р.М.

за участі секретаря судового засідання Лобач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі подання головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Конопади Мар`яни Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу, -

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Конопада Мар`яна Іванівна звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов`язань покладених на нього згідно виконавчого листа № 607/4936/19, виданого 26 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області 42 951 грн. за судовим рішенням.

В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у Тернопільському районному відділі Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження №59729774 з виконання виконавчого листа №607/4936/19 виданого 26 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області коштів в розмірі 42 951 грн. На підставі вказаного виконавчого листа 06 серпня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59729774, яку направлено сторонам виконавчого провадження до відома. Разом з цим, 06 серпня 2019 року керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна існує обтяження всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (№ 32707548 від 06 серпня 2019 року). Державним виконавцем було надіслано запити до відповідних державних органів про надання інформації щодо наявності в боржника відкритих рахунків в банках, про джерела отримання доходів, про нарахування пенсії, про останнє місце роботи, про наявність зареєстрованого за боржником рухомого та нерухомого майна, про наявність відомостей про перетин кордону боржником. На вказані запити надійшли відповіді згідно яких за боржником відсутні зареєстровані транспортні засоби, немає відкритих рахунків у банках чи інших фінансових установах, боржник не працює та інформація про отримання ним доходів також відсутня. Згідно відповіді Пенсійного фонду України боржник ОСОБА_1 отримує пенсію у Тернопільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та станом на сьогодні із боржника утримано 2 497,12 грн. боргу, 249,69 грн. виконавчого збору, 169 грн. витрат виконавчого провадження. Згідно відповіді з Державної прикордонної служби України будь-які дані про перетин кордону боржником ОСОБА_1 відсутні. На неодноразові виклики державного виконавця надісланні боржникові на адресу зазначену у виконавчому листі ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 не з`являвся. Виходом державного виконавця за вказаною адресою встановлено, що майна на яке може бути звернено стягнення та яке налетить боржникові на праві власності відсутнє. Оскільки, рішення суду не виконане та боржник ухиляється від його виконання, просить обмежити у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , до виконання ним вказаних зобов`язань.

У судове засідання головний державний виконавець Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Конопада Мар`яна Іванівна не з`явилася надіславши клопотання про його проведення за її відсутності, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 повністю підтримує та просить його задовольнити. Додатково повідомляє суд, що згідно АСВП встановлено, що спеціалістом Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) при реєстрації виконавчого документа №607/4936/19 від 26 червня 2019 року допущено арифметичну помилку у номері виконавчого документа та даті видачі, а саме вказано номер виконавчого документа 607/43936/16 та дата видачі 24 травня 2019 року у зв`язку із чим просить суд вважати вірним номер виконавчого документа 607/4936/19 виданого 25 червня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.

Дослідивши матеріали подання, судом встановлені наступні обставини.

26 червня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №607/4936/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільської області шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в сумі 42 951 грн.

На підставі вказаного виконавчого листа 06 серпня 2019 року головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кифор Оксаною Миколаївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59729774.

Разом з цим, 06 серпня 2019 головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кифор Оксаною Миколаївною винесено постанову про арешт майна боржника згідно якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

Згідно акта державного виконавця Кифор О.М. 21 серпня 2019 року здійснено вихід за адресою зазначеною у виконавчому листі, зокрема: АДРЕСА_1 та встановлено, що на неодноразовий стукіт у двері ніхто не відчиняв.

Постановою головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кифор Оксани Миколаївни від 23 серпня 2019 року у виконавчому провадженні №59729774 встановлено, що згідно відповіді Пенсійного фонду України боржник ОСОБА_1 отримує пенсію у Тернопільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та постановлено звернути стягнення на доходи боржника здійснюючи відрахування із його доходів у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу в розмірі 47 415,10 грн. з яких: 47 951 грн. – борг, 4 295,10 грн. – виконавчий збір, 169 грн. – витрати виконавчого провадження.

Згідно відповіді Відділу у м. Тернополі Міськрайонного управління у Тернопільському районні та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27 вересня 2019 року за №8-19-0.202-514/117-19 інформація щодо наявності державної реєстрації документів, які посвідчують право володіння та користування земельними ділянками боржника ОСОБА_1 відсутня.

22 листопада 2019 року державним виконавцем вчинено виклик боржника ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , яким зобов`язано останнього з`явитись до виконавця на 27 листопада 2019 року для надання пояснень щодо несплати боргу за виконавчим документом.

27 листопада 2019 року боржник ОСОБА_1 не з`явився на виклик державного виконавця про що складено акт від 28 листопада 2019 року.

Вимогою державного виконавця від 21 грудня 2019 року боржника ОСОБА_1 зобов`язано бути присутнім за адресою: АДРЕСА_1 10 січня 2020 року о 15 год. 00 хв. для перевірки майнового стану та проведення виконавчих дій.

Згідно акта державного виконавця 10 січня 2020 року виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що на неодноразовий стукіт у двері їх ніхто не відчинив.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 212004072 від 10 червня 2020 року нерухоме майно за боржником не зареєстроване, арешт накладено на все нерухоме майно боржника.

У відповідь на запит № 81418245 від 10 червня 2020 року надісланий до Міністерства внутрішніх справ України повідомлено про відсутність даних про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортних засобів.

Також на запит державного виконавця Пенсійним фондом України надано відповідь за №1063317609 від 10 червня 2020 року, згідно якої інформація про боржника ОСОБА_1 , який працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, а також інформація про останнє місце роботи – відсутня.

Як вбачається із відповіді Державної фіскальної служби України наданої на запит №81418228 від 10 червня 2020 року інформація про джерела отримання боржником ОСОБА_1 доходів – відсутня.

Згідно наданої на запит державного виконавця відповіді Пенсійного фонду України за №1063303132 від 10 червня 2020 року боржник ОСОБА_1 отримує пенсію у Тернопільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області, яка становить 2 100 грн.

Відповідно до відповіді наданої на запит державного виконавця Управління Держпраці у Тернопільській області повідомило, що станом на 30 червня 2020 року за боржником ОСОБА_1 технологічні транспортні засоби не зареєстровані.

Також згідно відповіді Головного управління Держпродспоживслужби у Тернопільській області станом на 01 липня 2020 року за боржником ОСОБА_1 с/г техніка та інші механізми не зареєстровані.

Як вбачається із листа Великобірківської селищної ради від 19 червня 2020 року ОСОБА_1 на реєстраційному обліку в смт. В. Бірки Тернопільського району Тернопільської області не перебуває, інформацією щодо місця проживання вище згаданого громадянина виконавчий комітет Великобірківської селищної ради не володіє.

Разом з цим, згідно відповіді наданої Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області 24 червня 2020 року боржник ОСОБА_1 з 26 квітня 2020 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

07 серпня 2020 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 яким встановлено, що боржник за вказаною адресою не проживає, майно на яке можливе звернення стягнення та яке належить боржнику на праві власності відсутнє про що складено відповідний акт.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України наданої на запит №84652187 від 11 серпня 2020 року дані щодо перетину боржником ОСОБА_1 в період часу з 05 серпня 2019 року по 10 серпня 2020 року державного кордону - відсутні.

Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до положень статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

В силу вимог п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Положеннями п. 19 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

З аналізу зазначених норм матеріального та процесуального права вбачається, що подання про обмеження у праві виїзду за межі України вноситься виконавцем у разі ухилення боржника від виконання судового рішення, розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, а тому саме на останнього покладається тягар доказування.

Державний виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, яке полягає: в утриманні від виконавчих дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не наданні у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; в несвоєчасній явці за викликом державного виконавця; в ненаданні письмового повідомлення про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно з вимогами ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Положеннями ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.

Як вбачається із змісту подання, державний виконавець обґрунтовує подання тим, що боржник належним чином рішення суду не виконує.

Одночасно з цим, матеріали подання не містять доказів того, що державним виконавцем вчинялися усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії на примусове виконання виконавчого листа №607/4969/19 виданого 26 червня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, зокрема у матеріалах подання відсутні докази на підтвердження отримання боржником ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника за адресою вказаною у виконавчому документі та адресою зазначеною у відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області, а саме: АДРЕСА_2 .

Натомість документи виконавчого провадження надсилалися боржникові за адресою зазначеною у виконавчому листі в той самий час, як у державного виконавця була наявна інформація про те, що боржник за вказаною адресою не проживає та місце реєстрації його проживання є АДРЕСА_2 .

Подання не містить письмових пояснень боржника ОСОБА_1 з приводу невиконання ним рішення суду, або відмови його від надання пояснень.

Окрім цього, як вказує державний виконавець у тексті свого подання, станом на сьогодні із пенсії боржника яку він отримує у Тернопільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області утримано 2 497,12 грн. боргу, 249,69 грн. виконавчого збору, 169 грн. витрат виконавчого провадження, що не може свідчити про його ухилення від виконання рішення суду.

Таким чином, у наданих державним виконавцем копіях документів виконавчого провадження, відсутні докази, які б підтверджували те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду, відсутні будь-які докази свідомих діянь (дій або бездіяльності) боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього були реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Із поданих державним виконавцем копій документів виконавчого провадження, не вбачається ухилення боржника від виконання рішення, так як відсутні будь які докази свідомих діянь (дій або бездіяльності) боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, крім того відсутні відомості про обізнаність боржника з виконавчим провадження.

Крім того, в поданні державним виконавцем взагалі не обґрунтовано, в чому є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню існуючої заборгованості.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання, закріпленого статтею 33 Конституції України, де чітко зазначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що встановлені законом підстави для задоволення подання головного державного виконавця Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Конопади Мар`яни Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу відсутні, а відтак в його задоволенні необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 251, 260, 261, 352-354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Конопади Мар`яни Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу – відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддяР. М. Грицак