Рішення № 91001566, 17.08.2020, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1307/20

Провадження № 2/484/766/20 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2020 року Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Паньков Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

АТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, вказуючи на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 07.04.2008 року.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах, або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, і підтверджується підписом у заяві. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надані банківських послуг» та «Тарифи Банку», які згідно до заяви отримані Відповідачем для ознайомлення в письмовій формі.

Копія «Умов та правила надання банківських послуг» та «Тарифів Банку додаються до позовної заяви, а з метою підтвердження їх відповідності (автентичності), також надається копія наказу Банку про їх затвердження.

Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правової природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

07.04.2008 р. відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».

Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а Відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 7400,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, ш задасться до позовної заяви.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.3.2, п. 3.3 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку.

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.

Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.

Таким чином, у порушення п. 6.5 Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 22.03.2020 року має заборгованість 13912,79 грн., яка складається з наступного: 6102,98 грн. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 6102,98 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2511,02 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 4398,18 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 650,61 грн. - штраф (процентна складова).

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк».

На підставі ст.ст. 278-279 ЦПК України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

13.05.2020 р. відповідачка у судове засідання надала письмові заперечення на позовну заяву, та просила провести судове засідання у її відсутність.

ОСОБА_1 вважає, що вимоги позивача необґрунтовані та не відповідають дійсності, в позовній заяві вказано, що нею не сплачувалась заборгованість за картковим рахунком, з чим вона не згодна.

Згодна, що 07.04.2008 року нею було підписано заяву, згідно якої банком видано картку з кредитним лімітом 1200 грн. Більше жодних договорів, доповнень до договору чи додаткових угод з АТ КБ «Приватбанк» вона не підписувала і на руки не отримувала.

Позивачем обраховано заборгованість, відсотки, пеню і штрафи відповідно до Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в редакції, яка найбільш сприятлива для Позивача, що загрожує позивачці додатковим фінансовим тягарем.

Для підтвердження заборгованості по кредиту позивачем надано: розрахунок заборгованості, копію анкети, умови та правила надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою, але це ще не є підтвердженням заборгованості. Вона не погоджується із сумами вказаними в позовній заяві.

Починаючи з травня місяця 2008 року нею шляхом внесення коштів через регулярні платежі в касу банку, термінал самообслуговування, через автоматичне списання коштів з її картки для виплат на поповнення кредитної карти № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 було сплачено коштів на загальну суму 39344 грн. (копії квитанцій додаються). Вказану в позовній заяві банком суму «тіла кредиту» 6102,98 грн., внесена сума перевищує в більше ніж в шість разів.

Останнє зняття готівки з кредитної карти нею було здійснено 22.08.2014 року. З моменту останнього зняття готівки з кредитної карти на картковий кредитний рахунок надійшло коштів 19160 грн., що перевищує суму «тіла кредиту» більше ніж в три рази. Позивач не зарахував ці кошти на погашення заборгованості. Структура розподілу коштів, які надходять на картковий рахунок не відома, але чомусь сплачуючи кошти, заборгованість лише збільшується.

Виписки банку через термінал самообслуговування та «Приват24» вона не змогла отримати по причині того, що робота з кредитною картою обмежена.

Враховуючи вищевказане, відповідачка вважає, що заборгованість не відповідає доводам Позивача, є несправедливою та містить безпідставні борги, а тому просила позовні вимоги залишити без задоволення.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини.

Як випливає з копії Заяви позичальника № б/н від 07.04.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Вона підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг.

Судом встановлено, що умови укладеного між банком та відповідачем кредитного договору були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і відповідач проти них не заперечував, що підтверджується його підписом у заяві, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір.

Тобто даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому договором.

Всупереч ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умовам договору відповідачка не перераховувала у встановлені строки щомісячні платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 22.03.2020 року складає 13912,79 грн., яка складається з наступного: 6102,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 6102,98 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2511,02 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 4398,18 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 650,61 грн. - штраф (процентна складова).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 12 та ч.ч. 3, 4 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Правильність проведення позивачем розрахунку заборгованості по кредиту відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписувала Анкету-заяву № б/н від 07.04.2008 року, отримувала в АТ КБ «ПриватБанк» кредитну картку, а також користувалася нею, отримуючи від банку кредитні кошти, також те, що вона отримала від АТ КБ «ПриватБанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, нею не заперечується у наданому запереченні на позовну заяву.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з банківського рахунку вбачається, що відповідачка отримувала кредитні кошти від позивача, а також частково проводила повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність кредитних правовідносин між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачки.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України між позивачем та відповідачем виникло грошове зобов`язання, а тому позовні вимоги законні і обґрунтовані, оскільки положеннями ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, та не надав доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», тому позов АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з неї заборгованості на загальну суму 13912,79 грн. є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ - 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.04.2008 року в розмірі 13912,79 грн., яка складається з: 6102,98 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2511,02 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 4398,18 грн. - нарахована пеня; а також штрафи: 250,00 грн. - фіксована частина, 650,61 грн. - процентна складова, та судовий збір в розмірі 2102,00 грн., а всього 16014 (шістнадцять тисяч чотирнадцять) грн. 79 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів та надісланий сторонам.

Суддя: