Рішення № 91000323, 13.08.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/1646/20

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача Кучерина Б.В.,

від відповідача Ананака Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області ( далі також - ГУ ДПС у Чернігівській, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.01.2020 № 00001113305, та № 00001133305.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму понесених витрат у вигляді сплаченої суми ПДВ під час придбання транспортного засобу - легкового автомобіля марки HYUNDAI Santa Fe, що використовується ним у здійсненні господарської діяльності. Вважає, що податкові повідомлення - рішення безпосередньо порушують його права та законні інтереси, адже покладені на нього не передбачені законом фінансові зобов`язання створюють правову невизначеність відносно подальшої господарської діяльності.

15.05.2020 ухвалою суду розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає, з огляду на те, що за результатами перевірки у позивача встановлено безпідставне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по придбаному основному засобу, а саме HYUNDAI Santa Fe на загальну суму 530000,00 грн. Однак чинне законодавство не встановлює такого суб`єкта права приватної власності як фізична особа-підприємець, а тому ФОП ОСОБА_1 не будучи фактично суб`єктом права власності на майно, не може включити до складу податкового кредиту суму ПДВ.

15.07.2020 ухвалою суду продовжено позивачу процесуальні строки для надання позивачем додаткових доказів по справі до 01.08.2020.

Представником позивача подано відповідь на відзив та вказано, що у даній справі саме на відповідача покладено обов`язок доведення правомірності оскаржуваний рішень. Однак відповідач у відзиві не наводить жодних доказів, що транспортний засіб HYUNDAI Santa Fe використовувався в операціях, що не є господарською діяльністю позивача.

04.08.2020 ухвалою суду клопотання представника позивача задоволено розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.03.2019 № 1005127284 зареєстрований, як фізична особа - підприємець, основний вид діяльності - вирощування зернових культур, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.24-25 т.1).

У період з 15.11.2019 по 28.11.2019 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.01.2012 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 12.12.2019 №225/33/ НОМЕР_1 (далі- Акт перевірки)( а.с. 28-60 т.1).

Згідно висновків Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що у період з 01.01.2016 по 31.12.2018 позивач здійснював діяльність у рослинництві та в ході перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема вимог:

- пп. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме ФОП ОСОБА_1 не нарахував податкові зобов`язання за перевіряємий період на загальну суму 101062 грн, в тому числі за грудень 2018 року на 101062 грн;

- пункту- 198.5 статті 198 та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, заниже но податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період в сумі 100890 грн., в тому числі за грудень 2018 року на 100890 грн.

Усього донараховано податку на додану вартість 100890 гри., в тому числі за грудень 2018 року на 100890 грн ( а.с.28-60 т.1.).

Контролюючий орган дійшов висновку, про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що полягало у включенні до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаному легковому автомобілю HYUNDAI Santa Fe використання якого, на думку відповідача, не пов`язане зі здійсненням оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Отже, в порушення п.198.5 статті 198 Податкового кодексу ФОП ОСОБА_1 занижено суму податкових зобов`язань за перевіряємий період на 88333,33 гри. в результаті включен ня до податкового кредиту суми по придбаному легковому автомобілю HYUNDAI Santa Fe, який був зареєстровані на фізичну особу ОСОБА_1 згідно інформації отриманої від Територіального сервісного центру 7441.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.01.2020 №00001113305, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 126112,50 грн, з яких за основним платежем - 100890,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 25222,50 грн (а.с. 66 т.1) та податкове повідомлення - рішення від 21.01.2020 № 00001133305 за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму ПДВ 101062,00 грн штраф в розмірі 50531,00 грн (а.с.67).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 14.1.27 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів та підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Судом встановлено, що 30.07.2018 між позивачем (Покупець) та HYUNDAI Santa Fe у ТОВ «Перша Лізингова Компанія» (далі - Продавець) укладений договір №025420, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві неновий автомобіль (далі Товар), найменування марки, моделі та опис (специфікація) якого визначені у додатку №1 до цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити за Товар обумовлену грошову суму (а.с. 74-77 т.1).

Факт передачі позивачу придбаного автомобіля та його оплати підтверджується платіжними дорученнями від 31.07.2018 №246, рахунком-фактурою від 30.07.2018 № ПЛ000006519, видатковою накладною від 01.08.2018 №51 та актом прийому-передачі автомобіля від 01.08.2018 (а.с. 78- 82 т.1).

На виконання умов зазначеного договору, Продавцем виписана податкова накладна від 31.07.2018 №771 на загальну суму 530000,00 грн, в тому числі ПДВ - 88333,33 грн (а.с. 85 т.1).

Позивачем отримано Свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу серія НОМЕР_2 , дата реєстрації 01.08.2018 (а.с.83-84 т.1).

Отже, транспортний засіб придбаний позивачем, як фізичною особою-підприємцем з метою використання в господарській діяльності, зареєстрований за позивачем, як за фізичною особою. Сплачений позивачем, у зв`язку з придбанням зазначеного транспортного засобу податок на додану вартість, включений платником до складу податкового кредиту.

Суд встановив, що основним видом економічної діяльності позивача згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 затвердженого наказом Держспоживстандарту 11.10.2010 N 457 є: КВЕД 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».

Цей клас включає: сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту: (передпосівну підготовку полів, сівбу та садіння сільськогосподарських культур, оброблення сільськогосподарських культур, обприскування сільськогосподарських культур, у т.ч. з повітря, обрізання плодових дерев і виноградників, пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку, збирання врожаю, боротьбу зі шкідниками (у т.ч. із кролями), пов`язану із сільським господарством, підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані, експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування. Цей клас також включає: надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.

У власності позивача перебуває сільськогосподарська техніка, зокрема: трактор колісний John Deer 8320R, комбайн зернозбиральний John Deer 9770 STS, сівалка John Deer 1770, дискова борона Ківонь (а.с.90-93 т.1).

При цьому підприємства, які займаються сільським господарством (рослинництвом), не завжди мають у власності необхідну сільськогосподарську техніку для обробітку землі, посіву, збирання врожаю і користуються для виконання вказаних робіт послугами позивача.

Основними видами договорів, які укладені позивачем з клієнтами є договори підряду на виконання сільськогосподарських робіт, таких як, дискування, оранка, посів с/г культур, внесення добрив, збирання с/г кулі тур, а також договори оренди с/г техніки з екіпажам.

Так, 06.03.2017 між ТОВ «Промінь Поділля» та позивачем укладений договір про оренду с/г техніки з екіпажем на виконання якого техніка позивача здійснювала обробіток землі на земельних ділянка розташованих в Хмельницькій області. (а.с.94-96т.1).

25.04.2017 між ТОВ «Агрофірма Рубанський» та позивачем укладений договір про оренду с/г техніки з екіпажем на виконання якого техніка позивача здійснювала обробіток землі на земельних ділянках розташованих в Вінницькій області (а.с.99-101 т.1).

26.03.2018 між СТОВ «Чарнівчанка-агро» та позивачем укладений договір на виконання с/г робіт (посів соняшнику) № 2603-18/5, згідно умов якого позивач виконував сільськогосподарські роботи на території Чернівецької області (а.с.103-106).

19.04.2018 між ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС» та позивачем укладений договір про оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем № 01/04 на виконання якого техніка позивача здійснювала обробіток землі на земельних ділянках розташованих в Київській області (а.с.108-111 т.1).

01.05.2018 між ТОВ «АГРОТЕХ СИЛА» та позивачем укладений договір про виконання с/г робіт (посів соняшнику та кукурудзи) № 010518, згідно з яким позивач виконував с/г роботи на території Сумської області(а.с.113-115 т.1).

26.06.2018 між ТОВ «САНАКО» та позивачем укладений договір про виконання с/г робіт (збирання врожаю ранньої групи зернових) № 26/06-2018-К, згідно з яким позивач виконував с/г роботи на території Кіровоградської області (а.с.117-119 т.1).

30.07.2018 між ТОВ «БОНУС» та позивачем укладений договір про виконання с/г робіт (збирання зернових культур) № 30/07/18-2, згідно з яким позивач виконував с/г роботи на території Київської області (а.с.121-127 т.1).

28.08.2018 між ТОВ «ФОРТЕК ГРУП» та позивачем укладений договір про виконання с/г робіт (оранка) № 30-07/18-2, згідно умов якого позивач виконував с/г роботи на території Житомирської області (а.с.129-132).

На виконання вказаних договорів сторонами складені відповідні акти приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт, видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Використання транспортного засобу в господарський діяльності підтверджується записом у Журналі використання ТЗ HYUNDAI Santa Fe (а.с. 152-159).

Докази, які б спростували вказані обставини, відповідачем суду не надано.

Отримання доходу позивачем від здійснення підприємницької діяльності перевірено відповідачем по банківським рахункам, платіжним документам та зауваження в Акті перевірки відсутні.

У відповідності до положень Податкового кодексу України, по кожному факту постачання робіт/послуг позивачем складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - «ЄРПН») податкові накладні та сформовані і сплачені зобов`язання з ПДВ (а.с. 97-98,102,107,112,116,120,124,128,133 т.1). Матеріалами справи також підтверджується рух коштів по наданим послугам.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновків, що придбаний позивачем легковий автомобіль HYUNDAI Santa Fe використовувався позивачем в оподатковуваних операціях пов`язаних з господарською діяльністю щодо укладення Договорів.

Висновки контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з огляду на реєстрацію зазначеного автомобіля за позивачем як за фізичною особою не ґрунтується на нормах чинного законодавства, з огляду на те, що особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб - суб`єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, Податковим кодексом України не передбачено, а тому здійснена реєстрація транспортних засобів на фізичну особу, а не на суб`єкта підприємницької діяльності жодним чином не впливає на право позивача на податковий кредит, оскільки реєстрація права власності на фізичну особу не може розглядатися як підстава для неможливості укладення договорів фізичною особою - підприємцем у межах її підприємницької діяльності, яка відповідно до ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України відповідає всім майном, що належить їй на праві приватної власності, за своїми обов`язками в сфері підприємництва, та ідентифікаційний - номер якої як платника податків та інших обов`язкових платежів належить фізичній особі - громадянину. Тобто, незважаючи на те, що п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 № 1388, передбачає реєстрацію, зокрема, прав власності на автотранспортні засоби тільки на юридичних і фізичних осіб, останні в угодах щодо таких об`єктів можуть виступати як фізичні особи-підприємці.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №807/2235/15.

Щодо включення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого під час придбання гербіцидів та пестицидів, то суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, позивач в межах господарської діяльності придбав гербіциди Раундап МАКС в.р. (40 л), пестициди Февер ( 1 л). Гуміфілд (2 кг) на загальну суму 12457, 00 грн.

Вказаний товар отриманий позивачем 18.04.2017 згідно видаткової накладної № 350, виданої постачальником ТОВ «АГРАЛЬП УКРАЇНА».

Постачальник товару ТОВ «АГРАЛЬП УКРАЇНА» зареєстрував в ЄРПН податкову накладну № 79 від 12.04.2017, на підставі якої сума ПДВ сплаченого позивачем при придбанні вищевказаного товару включена до складу податкового кредиту за квітень 2017 року (а.с.175- 177 т.1).

26.04.2018 між позивачем та ТОВ «РОЗМАЙ АГРО» укладений договір купівлі-продажу гербіциду Раундап Макс ( 240 л) та пестицидів Сферіко ( 9 л), Ризоактив - Р (рідкий) (17 л). Вказаний товар отриманий позивачем 02.05.2018 згідно видаткової накладної, виданої постачальником товару та товарно-транспортної накладної № Р940 від 02.05.2018.

27.04.2018 позивачем проведена оплата за придбаний товар на загальну суму 55691,27 грн, в тому числі ПДВ 9281,88 грн.

Постачальник товару ТОВ «РОЗМАЙ АГРО» зареєстрував в ЄРПН податкову накладну № 596 від 27.04.2018, на підставі якої сума ПДВ сплаченого позивачем при придбанні вищевказаного товару включена до складу податкового кредиту за квітень 2018 року (а.с180-188 т.1).

11.05.2018 між позивачем та ТОВ «РОЗМАЙ АГРО» укладений договір купівлі-продажу пестицидів Сферіко (5 л), Ризоактив - Р (рідкий) ( 12 л). Вказаний товар отриманий позивачем 14.05.2018 згідно видаткової накладної № 1300 від 14.05.2018, виданої постачальником товару та товарно-транспортної накладної № Р1300 від 14.05.2018.

27.04.2018 проведено оплату за придбаний товар на загальну суму 8224, 26 грн, в тому числі ПДВ 1370,71 грн.

Постачальник товару ТОВ «РОЗМАЙ АГРО» зареєстрував податкову накладну № 339 від 14.05.2018, на підставі якої сума ПДВ сплаченого Позивачем при придбанні вищевказаного товару була включена до складу податкового кредиту за травень 2018 року (а.с. 189-197т.1).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 (зі змінами від 21.07.2017) визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, відповідачем в акті перевірки без належного обґрунтування та без конкретного визначення реквізитів згідно яких податкових накладних цей товар придбано позивачем та без належного обґрунтування тверджень, що вказаний товар не використовувався позивачем в господарській діяльності.

Акт перевірки містить лише посилання на відсутність у позивача дозволів та складів для зберігання пестицидів, документів, що підтверджують реалізацію вищевказаного товару, або документів, що підтверджують використання пестицидів у господарській діяльності, тобто відповідачем не досліджувалось реальність господарських операцій з придбання вказаного товару.

При цьому суд зазначає, що відповідно до положень статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, тому відсутність у позивача дозволів та складів для зберігання пестицидів не свідчить, що останні не використовувались позивачем у господарській діяльності, а факт отримання прибутку позивачем від результатів підприємницької діяльності фіксується у щорічній декларації та відповідачем не заперечувався.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що встановлені порушення податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях та поверхневому дослідженні податковим органом у Чернігівській області первинних документів платника податків в ході проведення виїзної перевірки, небажанні дослідити весь документообіг підприємства з метою встановлення дійсних обставин.

Оскільки позивачем спростовані доводи контролюючого органу первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, відсутність заперечень відповідача з приводу наданих позивачем доказів, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на законі, в зв`язку з чим є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно норми Кодексу адміністративного судочинства України, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

У п.53 рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (Fedorchenko and Lozenko v. Ukraine [GC], №387/03, п. 53, ECHR2012) Європейський суд зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що контролюючий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Право на підприємницьку діяльність включає можливість захисту від неправомірних дій як інших підприємців, так і з боку держави в особі її органів, у тому числі право на оскарження їхньої діяльності, що обмежує це право.

Захист підприємців від втручання в їхню діяльність державних органів має конституційну основу. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність оскаржуваних рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1766,45 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 21.01.2020 № 00001113305 та № 00001133305.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівський області судовий збір в сумі 1766,45 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят шість грн) 45 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 12.05.2020 № 530.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 43143966.

Повний текст рішення виготовлено 17 серпня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко