Рішення № 91000262, 17.08.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року справа № 580/2736/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідачів - Вельган О.В. (у порядку самопредставництва),

представник третьої особи не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області про визнання протиправними бездіяльності та рішення і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

21.07.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18000, м.Черкаси, пр-т Хіміків, буд.50) (далі - відповідач-1), про визнання відсутності будь-яких дій виконавця з виконання виконавчого листа від 25.05.2020 №580/3340/19 та, як наслідок, постанови від 15.06.2020 про закінчення виконавчого провадження протиправними та зобов`язання поновити виконавче провадження.

Позов обґрунтований відсутності будь-яких дій з реального виконання рішення суду у виконавчому провадженні, в якому позивач є стягувачем.

Ухвалою від 04.08.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив її розглянути правилами загального позовного (термінового) провадження. Також залучив до участі в справі другим відповідачем - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м.Київ, провул. Музейний, будинок 2-Д; код ЄДРПОУ 43315602) (далі- відповідач-2) та третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул.Б.Вишневецького, буд.18; код ЄДРПОУ 4132128) (далі - третя особа).

11.08.2020 до суду від третьої особи надійшли пояснення (вх.№19963/20) з проханням відмовити у задоволенні позову, посилаючись на дотримання відповідачами вимог закону та повним виконанням ним, як боржником, рішення суду, що набрало законної сили.

12.08.2020 до суду надійшов відзив (вх.№20175/20) відповідачів з проханням у задоволенні позову відмовити, зважаючи, що спірне рішення прийняте у зв`язку з добровільним виконанням боржником до часу відкриття виконавчого провадження рішення суду.

13.08.2020 позивач надав суду пояснення (вх.№ 20248/20) щодо відзиву, в якому наполіг на задоволенні його позову.

Під час підготовчого провадження суд долучив докази, надані учасниками спору до матеріалів справи, задовольнив клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутності її представника та відмовив у задоволенні клопотання позивача (заява вх. від 13.08.2020) про витребування доказів.

Заслухавши сторін, оцінивши заявлені доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Суд встановив перебування у відповідачів виконавчого провадження №62172730, відкритого згідно з постановою від 25.05.2020 головним державним виконавцем Вельган О.В. на підставі виконавчого листа від 22.05.2020 Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/3340/19.

Сторонами у згаданому виконавчому листі є позивач, як стягувач, та третя особа - як боржник.

15.06.2020 зазначений головний державний виконавець винесла спірну постанову про закінчення виконавчого провадження, у підставах якої з посиланням на п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено про повне його виконання боржником шляхом направлення стягувачу листа за вих.№01-08/Г-104з-33. Додатково того ж дня винесла постанову про скасування процесуального документа - вказаної вище постанови про відкриття виконавчого провадження.

Тому позивач звернувся з вищевказаним позовом.

Надаючи оцінку заявленим спірним обставинам суд врахував встановлений абзацом другим ст.19 Конституції України обов`язок органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти в межах, порядку та спосіб, які визначені законом.

Згідно зі ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ЗУ №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження згідно зі ст.2 вказаного Закону здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зазначені в ст.5 ЗУ №1404-VIII.

Зокрема, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з абзацом першим ч.1 ст.19 ЗУ №1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч.2 ст.18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно з ч.5 ст.26 ЗУ №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Порядок надсилання документів виконавчого провадження врегульований статтею 28 ЗУ №1404-VIII.

Так, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку.

Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.

Отже, законом встановлений порядок, спосіб і строки, протягом яких виконавець зобов`язаний повідомити учасників виконавчого провадження про документи виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали вказаного вище виконавчого провадження суд встановив наявність супровідних листів і не встановив наявності доказів направлення сторонам рекомендованими листами постанов про відкриття провадження. Також відсутні докази вчинення державним виконавцем будь-яких дій, направлених на примусове виконання вказаного виконавчого листа.

Оцінюючи правомірність врахування відповідачами для прийняття спірного рішення листа боржника, суд врахував таке.

Відповідно до застосованого спірним рішенням п.9 ч.1 ст.39 ЗУ №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згадане виконавче провадження стосувалося виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020, що набрало законної сили 19.03.2020.

Отже, для підтвердження факту повного виконання рішення суду головний державний виконавець зобов`язаний був перевити не лише факт листа-відповіді на заяву стягувача, як перевірити його зміст викладеним у судовому рішенню мотивам, у т.ч. перевірити факт його отримання стягувачем.

Жодного доказу вручення вказаного листа боржника матеріали виконавчого провадження не містять. Отже, головний державний виконавець до часу прийняття спірного рішення не переконався у тому, чи дійсно стягувач отримав відповідь на свою заяву, як про те зобов`язав суд.

Зазначеним рішенням суд визнав протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області щодо повернення листом від 22.10.2019 без розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.10.2019 та зобов`язав Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області розглянути цю заяву і надати в межах своїх повноважень у встановлений законом строк відповідь щодо всіх викладених у ній питань.

У листі (вих.01-08/Г-104з-33), що став підставою для прийняття спірного рішення відповідачів, боржник у виконавчому провадженні повідомив стягувача про розгляд його заяви та виклав інформацію щодо: статусу його юридичного відділу, кваліфікаційні вимоги до його окремих службових осіб; загальну норму закону, якою врегульоване питання обліку робочого часу та підзаконний акт, яким затверджено типову форму табеля обліку робочого часу; загальну норму закону щодо визначення поняття «заробітна плата»; загальні посилання щодо права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на отримання заробітної плати з акцентуванням, що стверджувана їх бездіяльність заявником не підтверджена; права вказаних осіб представляти інтереси в суді; акцентування нерозуміння організації, щодо якої заявники росив пояснення; твердження про відсутність терору щодо заявника з боку Управління; повторного направлення заяви від 17.10.2019 до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України для розгляду та роз`яснення права заявника оспорити цю відповідь.

Зміст вказаного листа боржника не доводить повного виконання зазначеного рішення суду.

Так, у мотивуючій частині суд зазначив зміст встановлених обставин справи, які зумовили звернення до суду. Без їх аналізу у т.ч. аналізу змісту заяви стягувача, яку мав обов`язок розглянути та надати відповідь боржник, державний виконавець не може обґрунтовано оцінювати повноту виконання рішення суду.

Зокрема, суд зазначив, що 17.10.2019 позивач подав викладену російською мовою та адресовану особисто начальнику Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області заяву (вх.№Г-104 від 17.10.2019), в якій зазначив, що в судових засіданнях 01.10.2019 та 16.10.2019 були присутні два його працівники: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . У зв`язку з цим просив письмово підтвердити: хто з них пише, читає; хто веде облік їх робочого часу в суді, зважаючи, що одна з них повідомляє неправду, а інша мовчить; який розмір їхньої заробітної плати за бездіяльність у суді; яка мета їх направлення в суд, чи не з метою тиску на нього, як особи з інвалідністю. Додатково просив направити йому копію відібраного пояснення ОСОБА_4 для республіканського Фонду, оскільки вказані посадові особи не виконують наказ республіканського фонду та направити заяву на адресу ОСОБА_5 (оригінал доданий до заяви).

Тобто зміст викладених у заяві питань стосується конкретних фактів і конкретних посадових осіб.

Серед іншого суд зазначив, що на етапі прийняття до розгляду до часу розгляду по суті звернення фізичної особи до державного органу неможливо достовірно стверджувати, чи викладені в ньому обставини є наклепом. Оскільки позивач у Заяві наполягав на неправомірних діях однієї посадової особи та бездіяльності іншої, кожна з яких є працівником відповідача, відповідач згідно з вимогами ст.19 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР) зобов`язаний об`єктивно перевірити стверджувані факти для надання повної відповіді позивачу. Відповідач не звернув увагу, що прохальна частина заяви позивача стосується публічної інформації: обліку робочого часу та заробітної плати посадових осіб відповідача,- розпорядником якої він є.

Отже, наслідком виконання рішення суду мають бути конкретно перевірені боржником факти, викладені стягувачем у заяві, та письмова відповідь по суті таких фактів і конкретних обставин.

Вказаний вище лист боржника містить загальні формулювання, щодо яких мова не йшла у заяві боржника. Матеріали виконавчого провадження, як і згаданий лист, не містять доказів здійснення боржником перевірки та повідомлення стягувача щодо: стверджуваних ним дій і бездіяльності конкретних посадових осіб у конкретних судових засіданнях; конкретних осіб, які проводили облік їх робочого часу на вказані дати; заробітної плати цих державних службовців у вказаних заявником засіданнях з розрахунку їх фактичної участі (активної або пасивної) у судових засіданнях. Твердження у листі боржника до стягувача про нерозуміння організації, щодо якої він просив надати пояснення, додатково підтверджують, що розгляд заяви стягувача не завершений.

Згідно з п.1 ч.3 ст.18 ЗУ №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Однак докази реалізації відповідачами такого права відсутні.

Встановлені судом обставини спору свідчить про невиконання головним державним виконавцем у спірних правовідносинах обов`язків, визначених у ч.2 ст.18 ЗУ №1404-VIII.

Тому суд дійшов висновку, що доводи позивача про бездіяльність з виконання рішення суду та суперечність вимогам закону спірного рішення є обґрунтованими.

З огляду на зазначене позовні вимоги визнати їх протиправними та скасувати спірне рішення підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.41 ЗУ №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, наявні підстави для зобов`язання відповідачів вчинити в межах повноважень у порядку, спосіб і строки, визначені законом, дії з відновлення вказаного вище виконавчого провадження для реального виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Оскільки понесення позивачем судових витрат не підтверджене, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 134-139, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вельган О.В. щодо виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 №580/3340/19.

Визнати протиправною та скасувати його постанову від 15.06.2020 про закінчення виконавчого провадження та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18000, м.Черкаси, пр-т Хіміків, буд.50) в межах повноважень у порядку, спосіб і строки, визначені законом, вчинити дії з відновлення вказаного виконавчого провадження для реального виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі №580/3340/19, що набрало законної сили.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 17.08.2020.