Ухвала суду № 91000071, 17.08.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1221/20

УХВАЛА

іменем України

17 серпня 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс Стар" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Автотранс Стар" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.06.2019 в ЄРПН;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області зареєструвати податкову накладу №1 від 18.06.2019.

Ухвалою від 02.03.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху через невідповідність вимогам, встановлених статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надав строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії вказаної ухвали.

Зазначену ухвалу позивач отримав 17.03.2020, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні про вручення.

14.05.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява, згідно якої позивач на виконання ухвали від 02.03.2020 зазначає, що строк звернення до суду позивач не пропустив, оскільки згідно вимог Податкового Кодексу України рішення контролюючого органу може бути оскаржене до суду протягом 1095 днів. Щодо сплати судового збору представник позивача просить відстрочити сплату судового збору до судового розгляду.

Дослідивши подану заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 122 КАС України визначені строки звернення до суду, згідно частини 1 якої, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, частиною 4 статті 122 КАС України визначено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

В даному випадку спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 КАС України вказує на те, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, оскаржуються в судовому порядку в тримісячний та шестимісячний строки.

Аналогічний правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №60/20468/18.

Як встановив суд, предметом розгляду даного позову є оскарження рішення Головного управління ДФС в Хмельницькій області №1251189/40459350 від 13.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.06.2019 та зобов`язання зареєструвати вказану податкову накладну.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17.04.2018 у справі № 9901/473/18, від 11.03.2019 у справі № 9901/95/19 та від 08.04.2019 у справі № 9901/138/19.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Суд встановив, що спірне рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1251189/40459350 від 13.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.06.2019 в ЄРПН ТОВ "Автотранс Стар" оскаржило та з даним позовом звернулось до суду лише 27.02.2019, тобто після закінчення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що посилання позивача на те, що строк звернення до суду з даним позовом становить 1095 днів, не може вважатися поважною причиною порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки як зазначалося вище, враховуючи практику Верховного суду, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, нормами ПК України не визначені, тому рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, оскаржуються в судовому порядку в тримісячний та шестимісячний строки.

Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом, а також суд встановив, що позивач заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не надав.

Разом з тим, ухвалою суду зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору у порядку і розмірі, визначених Законом України "Про судовий збір".

На усунення вказаних недоліків, представник позивача зазначив, що підприємство немає можливості своєчасно сплатити судовий збір у зв`язку із запровадженням карантинних заходів та просить відстрочити сплату судового збору.

Дослідивши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частин статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Встановлено, що позивач (юридична особа) підставою відстрочення сплати судового збору вказує на те, що ТОВ "Автотранс Cтар" не працює на даний час через запровадження в державі карантинних заходів, а сам представник позивача перебуває в "групі ризику" та намагається уникати місць масового відвідування людей.

Положеннями частини 1 статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частин 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Дослідивши додані до клопотання про відстрочення сплати судового збору документи, суд вважає, що позивач не надав доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище підприємства та неспроможність сплатити судовий збір в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Посилання представника позивача на той факт, що він максимально дотримується самоізоляції та намагається уникати місць масового відвідування людей (банки, поштові відділення) суд вважає безпідставним, оскільки оплата судового збору здійснюється не лише безпосередньо у банківській установі, а й онлайн платежем, за допомогою дистанційного обслуговування клієнтів банків через Всесвітню мережу (інтернет-банкінг) - технологія доступу до банківських послуг за допомогою веб-браузера.

Крім того, суд зазначає, що підприємство не обмежене у виборі представника для здійснення оплати судового збору.

Враховуючи встановлене, суд вважає, що позивач не виконав вимоги ухвали від 02.03.2020, згідно якої Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху через невідповідність вимогам, встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, її необхідно повернути.

Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтею 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс Стар" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяВ.В. Матущак