Рішення № 90999901, 06.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 серпня 2020 р. Справа № 520/1447/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представника позивача - Пономаренко Г.О.,

представника відповідача - Гусаченко Г.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі за текстом - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (надалі за текстом - ГУ Держпраці у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- скасувати припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №20-01-4310/0061 від 20.01.2020, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 , у строк до 02.03.2020 усунути порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціального захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20.01.2020 представником позивача отримано припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 20-01-4310/0061 від 20.01.2020, яким зобов`язано позивача у строк до 02.03.2020 усунути порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» від 21.03.1991 № 875-ХІІ. Позивач вважає, оскаржуваний припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю безпідставним та незаконним таким, що порушує права останнього, з огляду на те, що позивачем в 2019 році була створена необхідна кількість робочих місць для інвалідів та проінформовано про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів шляхом подання звітів за формою 3-ПН. Позивач зазначає, що обов`язок роботодавця щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії роботодавець, фактично, вжив усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення порушення ст.19 Закону України № 875-XII та господарського правопорушення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовчому засіданні.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника відповідача 19.02.2020 за вх.№01-26/13454/2020 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідачем зазначено, що Головне управління Держпраці у Харківській області з поданим позовом не погоджується у зв`язку із з безпідставністю заявлених вимог. Вважає проведений захід державного контролю у формі планової перевірки додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , проведеним із додержанням норм чинного законодавства України, за результатами якого складено акт перевірки та припис за формою затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338. Також зазначив, що під час реалізації контролюючих повноважень посадовими особами відповідача були встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 , ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України», а саме роботодавцем не виконується норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2019 рік. У зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі посилаючись на зміст обґрунтувань позовних вимог.

Представник відповідача, ГУ Держпраці у Харківській області, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, посилаючись на позицію, викладену в наданих документах.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як фізична особа, яка в своїй діяльності використовує найману працю.

Головним управлінням Держпраці у Харківській області 23.12.2019 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом № 6102227685327 направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 , зазначену у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання від 21.12.2019 № 02.03-03/3833. Зазначене повідомлення отримано позивачем 03.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102227685327.

Так, Головним управлінням Держпраці у Харківській області видано наказ про проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 , від 21.12.2019 № 2364. На підставі наказу оформлено направлення на проведення перевірки від 21.12.2019 № 02.03-03/3819. Копію направлення на проведення перевірки вручено представнику ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (за довіреністю від 14.01.2020 № 83).

У ході проведення планової перевірки на підставі наданих позивачем документів, а саме: табелів обліку робочого часу за період квітень-грудень 2019, повідомлення про прийняття працівників на роботу за період квітень-грудень 2019 посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області встановлено, що середньооблікова чисельність працівників ФОП ОСОБА_1 , у 2019 році склала 20 осіб.

Так, відповідно до приписів встановлених ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» нормативних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у ФОП ОСОБА_1 , має дорівнювати - 1 особа, однак всупереч наведеному ФОП ОСОБА_1 , у 2019 році фактично не перебувало у трудових відносинах з особами з інвалідністю, отже роботодавцем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 2019 рік.

ФОП ОСОБА_1 , було подано до Харківського міського центру зайнятості звіти за формою 3-ПН (інформація про попит на робочу силу (вакансії)) від 12.08.2019 вх. № 6512, 17.09.2019 вх. № 8030, 25.10.2019 вх. № 9635, 14.11.2019 вх. № 10343, 27.12.2019 вх. № 11561, які містили інформацію про вільні робочі місця для інвалідів за професією (посадою) «Прибиральниця службових приміщень».

Так, за результатами проведеної планової перевірки посадовими особами відповідача було складено акт за результатами проведення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 20-01-1402/0018 від 20.01.2020.

В подальшому Головним управлінням Держпраці у Харківській області складено припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 20-01-4310/0061-0357 від 20.01.2020, яким позивача зобов`язано в подальшому дотримуватись вимог ст. 19 Закону № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - не виконується норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю ; зобов`язано усунути порушення у строк до 02.03.2020; про усунення виявлених порушень визначених у приписі строк повідомити ГУ Держпраці у Харківській області.

ФОП ОСОБА_1 , листом від 27.02.2020 повідомила Головне управління Держпраці у Харківській області про виконання припису про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 20-01-4310/0061 від 20.01.2020. Позивач зазначила, що усунула вказані у приписі порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" шляхом створення 1 робочого місця для особи з інвалідністю, про що нею було повідомлено Державний центр зайнятості звітами за формою № 3-ПН про попит на робочу силу (вакансії) від 10.01.2020 вх. № 2/3, 19.02.2020 вх. № 1875 та поданим звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою № 10-ПІ до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 19.02.2020.

Не погоджуючись із винесеним приписом про усунення порушень вимог законодавства, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного законодавчого підґрунтя для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 (далі - Положення) Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині:

- реєстрації у регіональному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів;

- подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів;

- виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідно ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інваліди в Україні володіють повнотою усіх прав, а щодо їх працевлаштування, створення належних і безпечних умов праці, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації інвалідам надано право працювати на підприємствах, в установах, організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів.

Так, частиною третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 20 вказаного Закону підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов`язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що також заперечувалось учасниками справи та відображено у акті перевірки, що вищевказаний обов`язок позивачем виконано.

Однак, суд зазначає, що оскаржуваний припис винесено відповідачем стосовно невиконання позивачем нормативу робочих місць, визначеного приписами ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Так, статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Закон № 875) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Тобто, у розумінні вимог ст. 19 Закону № 875 виконанням нормативу робочих місць є укладення трудового договору з особою з інвалідністю.

Як вбачається з матеріалів справи, за спірний період позивачем трудові договори (контракти) з особами з інвалідністю не укладалися, тобто, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем не виконано.

Стаття 19 Закону № 875 також визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Тобто, відповідач є уповноваженим органом здійснювати контроль суб`єктів господарювання щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а також виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закон № 877) припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (ч. 11 ст. 7 Закону № 877).

Судом встановлено, що відповідачем було складено припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 20-01-4310/0061 від 20.01.2020, яким позивача було зобов`язано "в подальшому дотримуватись вимог ст. 19 Закону № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», подати звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 пік (форма 10-ПН) до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у визначений термін, відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМ України від 31.01.2007 року № 70 - до 1 березня". Одночасно, згідно припису № 20-01-4310/0061 від 20.01.2020 суб`єкту господарювання необхідно у строк до 02.03.2020 поінформувати Головне управління Держпраці у Харківській області про вжиті заходи щодо дотримання вимог ст.19 Закону № 875, із долученням копій документів за підписом уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Відтак, вимоги припису направлені лише на подальше недопущення порушення вимог законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю.

На виконання вимог припису, ФОП ОСОБА_1 , листом від 27.02.2020 повідомила Головне управління Держпраці у Харківській області про виконання припису про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 20-01-4310/0061 від 20.01.2020. Позивач зазначила, що усунула вказані у приписі порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" шляхом створення 1 робочого місця для особи з інвалідністю, про що нею було повідомлено Державний центр зайнятості звітами за формою №3-ПН про попит на робочу силу (вакансії) від 10.01.2020 вх. №2/3, 19.02.2020 вх. №1875 та поданим звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою № 10-ПІ до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 19.02.2020.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою № 10-ПІ від 19.02.2020 ФОП ОСОБА_1 , у графі кількість працівників та фонд оплати праці «середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)» міститься відмітка «-», а також у рядку кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб) встановлена кількість - 1 особа.

Отже, позивачем у встановлений строк виконано порушення зазначені в оскаржуваному приписі.

Так, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В ході судового розгляду справи доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність оскаржуваного припису та відповідність останнього вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного припису від 20.01.2020.

Між тим, суд зазначає, що аргументи позивача щодо недотримання відповідачем уніфікованої форми акту вищенаведених висновків суду не спростовують, на порушення, визначені у приписі, не впливають, а тому не вимагають детального аналізу.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування припису - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 серпня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун