Рішення № 90999881, 17.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 р. № 520/8992/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови йому у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.204 року та рішення Харківського адміністративного суду від 20.01.2015 року по справі № 644/11413/14-а, за період з 10.05.2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 05.12.2019 року; про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.204 року та рішення Харківського адміністративного суду від 20.01.2015 року по справі № 644/11413/14-а, за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 10.05.2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 05.12.2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів на думку позивача, є протиправними.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що Управляння діяло в межах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Йому призначена державна пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, а також додаткова пенсія згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-12, та постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.2014 року та рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року по справі № 644/11413/14-а, позивачу за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року, здійснено перерахунок пенсії та 05.12.2019 року виплачено недоплачену суму в розмірі 10 940, 58 грн.

Позивач 23.06.2020 року звернувся до Індустріального відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за період з 10.05.2014 року по 05.12.2019 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року, згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.2014 року та рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року по справі № 644/11413/14-а.

Листом від 26.06.2020 року № 2000-0211-8/3876 відповідачем відмовлено в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів.

Спірні правовідносини виникли внаслідок дій відповідача, які полягають у прийнятті рішення про відмову в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів за період з 10.05.2014 року по 05.12.2019 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду задля захисту його прав та інтересів.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно вимог ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-III від 19.10.2000 року ( надалі - Закон) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції вперіод невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) ( ст. 3 Закону).

Відповідно до пункту 2 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.

Також відповідно до п.3 даного Порядку, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 4 порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчихцін публікуються Держкомстатом.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 522/9778/16-а.

Крім того, як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Homme Office (case 41/74 Duym v. Homme Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Суд зазначає, що згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 24.11.2014 року та рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року по справі № 644/11413/14-а, визнані неправомірними дії та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзивському районі м. Харкова (реорганізоване шляхом приєднання Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України») провести ОСОБА_1 нарахування та виплату державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 - XII від 28.02.1991 р., з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 - XII від 28.02.1991 р., з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням вже проведених виплат.

На виконання вказаних судових рішень Управлінням розпорядженням №175759 від 20.03.2015 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок основної (державної) пенсії по інвалідності з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та 05.12.2019 року виплачено позивачу недоплачену суму пенсії в розмірі 10 940, 58 грн.

Судом встановлено, що у зв`язку з проведеним перерахунком пенсії по інвалідності у позивача за період з 10.05.204 року по 02.08.2014 року утворилась доплата у розмірі 10 940,58 грн., котру відповідачем було виплачено разом з поточною виплатою пенсії в грудні 2019 року, що також є не оспорюваною обставиною зі сторони відповідача.

Як стверджує сам позивач, недоплачену суму пенсії в розмірі 10 940,58 грн. за період 10.05.2014 року по 02.08.2014 року йому було виплачено 05.12.2019 року. Вказане відповідачем не заперечується.

Таким чином, судом встановлена наявність всіх законних підстав для виплати позивачу компенсації за весь період затримки виплати йому заборгованості по пенсії відповідно до приписів ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Посилання відповідача на відсутність державних коштів на виплату спірної компенсації, суд відхиляє, оскільки відсутність відповідних бюджетних асигнувань не є правовою та законною підставою для недотримання вимог закону та нездійснення виплати такої компенсації.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ним були вжиті заходи для виділення додаткових коштів на виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

Отже, позовні вимоги в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.204 року та рішення Харківського адміністративного суду від 20.01.2015 року по справі № 644/11413/14-а, за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 10.05.2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 05.12.2019 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірності своїх дій у правовідносинах, з приводу яких подано позов, а тому, вказаний позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору за п.10 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.204 року та рішення Харківського адміністративного суду від 20.01.2015 року по справі № 644/11413/14-а, за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 10.05.2014 року по 05.12.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.11.204 року та рішення Харківського адміністративного суду від 20.01.2015 року по справі № 644/11413/14-а, за період з 10.05.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 10.05.2014 року по 05.12.2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.