Ухвала суду № 90999824, 13.08.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

Справа № 500/1325/20

13 серпня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Козака І.О.

представника відповідача Смаль Г.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:

визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку розміру первинної пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок первинного розміру призначеної 23.01.2018 року пенсії, взявши за основу середню заробітну плату в Україні за 2016-2017 роки.

Ухвалою суду від 12.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 02.07.2020 року подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач також вказав про порушення шестимісячного строку звернення до суду, оскільки позивачу було відомо про неможливість здійснення перерахунку первинного розміру призначеної пенсії з 23.01.2018 року взявши за основу середню заробітну плату по України за 2016-2017 роки, що підтверджується листами Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.02.2018 року №39/Д-11, від 29.08.2018 року №328/Д-11 та від 14.02.2020 року №244-217/Д-02/6-1900/20.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заперечили щодо залишення позовної заяви без розгляду та надали суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовною вимогою зазначено про неодноразові звернення до відповідача, у зв`язку з незгодою з розміром призначеної 23.01.2018 року пенсії, із заявами про роз`яснення та критерії обчислення та з проханням провести перерахунок. Однак, відповідач обмежувався різними відписками і лише листом від 14.02.2020 року №244-217/Д-02/6-1900/20 ОСОБА_1 відмовив у перерахунку первинного призначеного розміру пенсії, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача просив заявлені позовні вимоги залишити без розгляду, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до суду з вказаним позовом, які б свідчили про відсутність можливості оскаржити спірні дії раніше.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись із викладеними відповідачем доводами щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, надавши оцінку доказам позивача щодо відсутність будь-якого строку, який обмежує право на звернення за захистом порушеного права на отримання пенсії, суд, при вирішенні питання щодо порушення строку звернення до суду, враховує наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.12.2017 року звернувся в Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії.

З 23.01.2018 року позивачу, яким 22.01.2018 року досягнуто пенсійного віку, призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як працюючому пенсіонеру на підставі поданої ним відповідної заяви про призначення пенсії.

У зв`язку з не зарахуванням до страхового стажу періодів навчання на підготовчих курсах з 01.09.1979 року по 16.06.1984 року, з 16.02.1999 року та 27.05.1999 року та періодів роботи з 26.07.1999 року по 31.03.2000 року, позивач 06.02.2018 року звернувся із заявою до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (а.с.4), яке листом від 14.02.2018 року №39/Д-11 повідомило про відсутність підстав для обчислення страхового стажу з урахуванням вказаних періодів, а також право захищати у відповідних державних, судових органах свої законні інтереси (а.с.5-6).

В подальшому, ОСОБА_1 просив заяву про призначення пенсії за віком з 23.01.2018 року вважати такою що втратила чинність, що пов`язано з терміном її подачі, та одночасно нарахувати пенсію за віком на підставі даної заяви від 16.08.2018 року (а.с.7), за результатами розгляду якої Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області листом від 29.08.2018 року №328/Д-11 повідомило про призначення пенсії відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстав для її повторного нарахування немає (а.с.8-9).

Не погоджуючись з визначеним розміром заробітної плати (доходу) для обчислення призначеної 23.01.2018 року пенсії, що зумовлено поданням заяви про призначення 26.12.2017 року внаслідок халатності працівників Пенсійного фонду України, позивач у заяві від 12.01.2020 року просив здійснити перерахунок пенсії (а.с.11-12), на що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 14.02.2020 року №244-217/Д-02/6-1900/20 повідомило про перерахунок пенсії з 01.01.2020 року з донарахуванням страхового стажу за відпрацьований період з 01.12.2017 року по 31.12.2019 року та недоцільність враховувати заробітну плату за вказаний період, оскільки зменшувався індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії (а.с.14-15).

Вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області порушені його права та інтереси щодо не застосування при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати в Україні за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2016-2017 роки), позивач 09.06.2020 року звернувся з даним позовом, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції з вказаною датою отримання (а.с.1).

В силу приписів ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа "Стаббігс та інші проти Великобританії" рішення від 22.10.1996 року, "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року).

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При цьому, за змістом зазначених норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як слідує з матеріалів справи, порушення прав, на думку позивача, в частині обчислення розміру пенсії відбувалося починаючи з моменту її призначення - 23.01.2018 року.

Пенсія є періодичним платежем, про розмір її виплати позивач знав, а тому вважаючи, що такими діями відповідача порушуються його права та законні інтереси, мав право звернутися до суду з відповідним позовом, у визначений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк.

Також, позивач не був позбавлений можливості звернутися до відповідача із заявою про розмір його пенсії, що визначається для кожного пенсіонера індивідуально.

При цьому, в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач самостійно вказує, що мали місце неодноразові звернення до відповідача за роз`ясненнями, проте заяви від 06.02.2018 року та від 16.08.2018 року за своїм змістом не стосуються заробітної плати (доходу) для обчислення розміру пенсійної плати. Тоді як листами від 21.03.2018 року №95/Д-11, від 19.04.2018 року №159/Д-11 та від 13.08.2018 року №293/Д-11 Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області повідомило позивача про застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, однак з даним позовом звернувся до суду лише 09.06.2020 року.

Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Водночас, відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність в них вмотивованих посилань, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, та не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а відтак позов, поданий до суду 09.06.2020 року, в частині заявлених позовних вимог до 09.12.2019 року підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.241, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок первинного розміру призначеної 23.01.2018 року пенсії, взявши за основу середню заробітну плату в Україні за 2016-2017 роки, з 23.01.2018 року по 08.12.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 17 серпня 2020 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.