
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 серпня 2020 року м. Рівне №460/4147/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки),
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 лютого 2020 року № Ф-20438-17.
Ухвалою суду від 23 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11 серпня 2020 року позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, за змістом якої просить окрім первісно оскаржуваної вимоги визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 9 серпня 2019 року № Ф-20438-17.
Крім того, позивачем подано до суду клопотання про витребування у відповідача податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 9 серпня 2019 року № Ф-20438-17, оскільки на її запит така вимога надана не була.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не визначений порядок вирішення заяви про збільшення позовних вимог та клопотання про витребування доказів.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на вказане, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданих позивачем заяви та клопотання без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
По-перше, в даному випадку суд вважає за необхідне роз`яснити, що підстава позову - це обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси чи відновити порушені права.
Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Оскільки позивач в даній адміністративній справі подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, які не стосуються зміни числових значень по первинних позовних вимогах, то така заява є фактично заявою про зміну предмету позову. При цьому, подана позивачем заява, на переконання суду, містить ознаки окремого позову.
По-друге, аналізуючи положення частини першої статті 47 КАС України суд приходить до висновку про те, що подання позивачем письмової заяви про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог допускається лише до початку розгляду справи по суті. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що з закінченням підготовчого провадження, у разі розгляду справи за правилами загального позовного провадження, та з відкриттям першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, розпочинається розгляд відповідної адміністративної справи по суті.
Як зазначено вище по тексту, розгляд даної адміністративної справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Тобто, в даній справі суд не буде призначати та проводити судові засідання.
Відповідно до частини другої статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Також частиною першою статті 258 КАС України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що провадження у даній справі відкрито 23 червня 2020 року, то її розгляд по суті розпочався 24 липня 2020 року та, відповідно, має завершитися 21 серпня 2020 року.
Одночасно, суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 (в редакції змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року запроваджений карантин на території, зокрема Рівненської області.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 вказаний карантин продовжений на період до 31 серпня 2020 року.
Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540) були внесені зміни до розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України шляхом доповнення його пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
В подальшому, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-ІХ (далі - Закон № 731) було встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до, зокрема, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон № 731 набрав чинності 17 липня 2020 року.
Отже останнім днем строку для вчинення процесуальної дії, несвоєчасне вчинення якої було зумовлене карантинними обмеженнями, відповідно до Закону № 540, Закону № 713, постанов Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 (в редакції змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500) та від 22 липня 2020 року № 641, є 6 серпня 2020 року.
Підсумовуючи вище наведене в його сукупності, суд констатує, що заява про зміну предмета позову мала бути подана позивачем не пізніше ніж за п`ять днів до 24 липня 2020 року, а у разі неможливості її подання у вказаний строк з підстав впровадження карантинних обмежень, - 6 серпня 2020 року разом з заявою про поновлення строку для її подання.
Судом встановлено, що заява про зміну предмета позову подана позивачем поза межами вказаних вище строків та без заяви про поновлення строку для її подання.
Більше того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову зумовить необхідність повторного встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті (відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив), що матиме своїм наслідком порушення строку розгляду даної справи.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову до розгляду та необхідність її повернення заявнику без розгляду.
Крім того, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 9 серпня 2019 року № Ф-20438-17, то підстави для задоволення клопотання про витребування вказаної вимоги у відповідача також відсутні.
Керуючись статтями 47, 243, 248, 256 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у прийняті до розгляду та повернути заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог заявнику без розгляду.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.О. Комшелюк
Судове рішення № 90999603, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 14.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/4147/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: