Ухвала суду № 90999270, 17.08.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 серпня 2020 р. № 400/3262/20

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., ознайомившись з матеріалами

за позовомВійськової частини А3085, с. Дівички, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08457

доОСОБА_1 , АДРЕСА_1

простягнення майнової шкоди в сумі 50 057,43 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Військова частина А3085 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в сумі 50 057,43 грн.

Суд перевіривши відповідність позовної заяви вимогам, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку що зазначений адміністративний позов поданий з порушенням вимог, передбачених КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" також передбачена можливість звільнення від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони.

Однак, позивач є державним органом, а тому, на думку суду, посилання на не затверджені уткошторисі асигнування на забезпечення сплати судового збору є недоречним. Більш того, наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Отже, з урахуванням зазначених норм, суд відмовляє у відстроченні сплати судового збору.

Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".

Згідно до ч. 2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн. (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"). Ціна позову вказана позивачем в позові - 50057,43 грн.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 2102,00 грн. на реквізити Миколаївського окружного адміністративного суду: отримувач - УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030101, код отримувача - 37992781, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат), номер рахунку (стандарт IBAN) - UA908999980313101206084014002, код класифікації доходів - 22030101, найменування збору - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу - Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача) до (ПІБ чи назва установи, організації відповідача).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок тримісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Наказ про звільнення з військової служби старшого солдата ОСОБА_1 датовано 24.03.2020 року, тобто про порушення своїх прав, позивач дізнався саме з 24.03.2020 року.

В той же час позовна заява, надійшла до суду лише 12 серпня 2020 року, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до адміністративного суду визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

В свою чергу, клопотання про поновленого строку позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення та докази поважності причин його пропуску до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:

- надати до суду докази сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.

- надати заяву про поновлення строку звернення та докази поважності причин його пропуску до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення.

3. Роз`яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду у встановлений судом строк відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є повернення позовної заяви.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Мельник