Рішення № 90999248, 17.08.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 р. № 400/1141/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Міністерства освіти і науки України, пр-т Перемоги, 10, м.Київ,01135

про:визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач) з вимогами:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо повідомлення мені мотивів відмови повідомити мені закон або нормативно-правовий акт на підставі якого мені, випускнику 1981 року, може бути виданий дублікат диплома спеціаліста з кваліфікацією освітнього рівня "Бакалавр" при розгляді мого звернення від 02.02.2020 № ІЛ- 10211198;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України повідомити мені мотиви відмови повідомити мені закон або нормативно-правовий акт на підставі якого позивачу, як випускнику 1981 року, може бути виданий дублікат диплома спеціаліста з кваліфікацією освітнього рівня "Бакалавр", при розгляді мого звернення від 02.02.2020 № ІЛ-10211198.

Ухвалою від 28.05.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 02.02.2020 року звертався на Урядову гарячу лінію з запитом в якому просив відповідача повідомити інформацію, а саме просив повідомити закон або нормативно-правовий акт на підставі якого мені, випускнику 1981 року, може бути виданий дублікат диплома спеціаліста з кваліфікацією освітнього рівня "Бакалавр". Вказане звернення направлено до відповідача, однак останній не надав позивачу запитуваної інформації, чим порушив ст.15 Закону України «Про звернення громадян». Відповідач не надав позивачу жодної відповіді на його звернення від 02.02.2020р., що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування відзиву вказав, що 04.02.2020 року було надано вичерпну та своєчасну відповідь на звернення ОСОБА_1 на Урядову гарячу лінію. Отже, при наданні відповіді позивачу дотримався приписів ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.02.2020 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію з проханням повідомити закон або нормативно-правовий акт на підставі якого йому, як випускнику 1981 року, може бути виданий дублікат диплома спеціаліста з кваліфікацією освітнього рівня "Бакалавр".

Вказане звернення зареєстроване за № ІЛ-10211198 та передано відповідачу.

Листом від 04.03.2020 року відповідач повідомив позивача, що Міністерством освіти і науки України розглянуто звернення позивача, адресоване на Урядову гарячу лінію ІЛ-10211198 та повідомлено, що «На Ваші звернення, що надійшли до Міністерства освіти і науки України від 02.02.2020 № ІЛ-10211198, від 02.02.2020 № ІЛ-10211190, від 15.02.2020 № ІЛ- 10266461, від 15 02.2020№ ІЛ-10266397, від 15.02.2020 № ІЛ-10266405, від 15.02.2020 № ІЛ-10266408, від 23.02.2020 № ІЛ-10297322, адресовані на Урядову гарячу лінію, щодо питань, що стосуються видачі Вам дубліката документа про вищу освіту та додатка до нього Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського повідомляємо, що листом МОН від 30.10.2019 № 1/11-9517 Вам було надано обґрунтовану відповідь, порушені Вами питання вирішені по суті, а тому Міністерством прийнято рішення про припинення розгляду Ваших звернень щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту {бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту Вами у 1981 році».

У листі від 30.10.2019 № 1/11-9517 Міністерство надало заявнику повну та обґрунтовану відповідь на всі питання, що містились у зверненнях та звернуло увагу заявника на наступне: «У зверненні від 30.10.2019 МІЛ-9742440 МОН вказало, що відмовляє ОСОБА_1 у видачі дубліката будь-якого документа про освіту встановленого чинним законодавством. Повідомлено позивачу, що видача Університетом йому дубліката диплома за формою (зразком) диплома спеціаліста є правомірною. Також відповідачем було роз`яснено позивачу про те, що наразі відсутні нормативно-правові акти, що встановлюють еквівалентність документів про здобуття вищої освіти виданих до 1991 року освітньо-кваліфікаційним (освітнім) рівням вищої освіти (бакалавр, спеціаліст, магістр). У зв 'язку з цим, а також враховуючи відсутність затвердженої нормативно-правовими актами форми документа про вищу освіту без зазначення освітнього ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня), наразі, особам, які здобули вищу освіту до 1991 року в педагогічних інститутах з 4-річним терміном навчання видаються дублікати дипломів за формою (зразком) диплома спеціаліста. МОН надало обгрунтувану відповідь на всі поставлені Ільченком А. запитання щодо порядку, форми та нормативної бази щодо видачі дубліката диплома виданого в 1991 році.»

Позивач в позові вказує, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням повідомити йому закон або нормативний акт, відповідно до якого йому як випускнику 1981 року, може бути виданий дублікат диплома спеціаліста з кваліфікацією освітнього рівня «бакалавр», проте Міністерство не повідомило ОСОБА_1 яким законом або нормативним актом регулюється відповідне питання. На своє звернення від 02.02.0.2020р., як зазначив позивач в позові, він не отримав жодної відповіді від відповідача.

Позивач вважає, що відповідачем порушено норми Закону України "Про звернення громадян"№ 393/96-ВР (далі - Закон № 393), оскільки відповідь на його звернення надана не була, в зв`язку з чим звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної

влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України " Про звернення громадян " № 393/96-ВР від 02.10.1996 року ( далі - Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно із ч.ч. 1, 4, 5 ст. 5 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Таким чином, цим Законом врегульовано питання практичної реалізації громадянами України своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Порядок розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст. 15 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Разом з цим, статтею 19 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Судом встановлено, що 02.02.2020 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію з проханням повідомити повідомити закон або нормативно-правовий акт на підставі якого мені, випускнику 1981 року, може бути виданий дублікат диплома спеціаліста з кваліфікацією освітнього рівня "Бакалавр".

У своєму позові позивач наголошує на тому, що відповідач не надав відповіді на його звернення № ІЛ - 10211198 від 02.02.2020 року.

Разом з тим, матеріали справи містять відповідь відповідача від 04.03.2020 року за № 3/735-20 на звернення позивача за № ІЛ-10211198, якою позивачу надано ґрунтовну відповідь на його звернення.

Суд вважає, що відповідачем надано позивачу відповідь на його звернення у строк, передбачений Законом України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР. Крім того, вказана відповідь від 04.03.2020 року містить розгорнуті відповіді на всі питання поставленні Ільченком в зверненні від 02.02.2020 року № ІЛ-10211198.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст.3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

У своєму «зверненні» на Урядову гарячу лінію від 02.02.2020р. ОСОБА_1 просить повідомити Міністерство освіти і науки України йому закон або нормативно-правовий акт на підставі якого йому, як випускнику 1981 року, може бути виданий дублікат диплома спеціаліста з кваліфікацією освітнього рівня "Бакалавр".

Суд вважає такого змісту лист на Урядову гарячу лінію не є по суті «зверненням» в розумінні Закону України «Про звернення громадян», а є по суті листом, в якому позивач просить надати юридичну консультацію з поставленого питання, на яке в свою чергу, вже неодноразово відповідач надавав чіткі обґрунтовані та зрозумілі відповіді. Юридична консультація за своєю природою являє собою надання юридичної допомоги, фахових порад з правових питань, які й ставив позивач в своєму «зверненні» до відповідача 02.02.2020р.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності, та не порушив прав позивача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних

повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 77, 78, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ) до Міністерства освіти і науки України (пр-т Перемоги, 10, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов