Рішення № 90998783, 05.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Справа № 280/3915/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012),

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати його зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 19.06.1995 по 02.03.1998 у ТОВ «Атом-трансервіс»;

2) зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію з дати настання права, тобто з 06.03.2020.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 25.02.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак відповідач відмовив через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач не погоджується з такою відмовою, оскільки вважає, що стаж його роботи на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком є достатнім для призначення пенсії. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 17.06.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 02.07.2020.

01.07.2020 відповідач подав відзив на позов (вх.№30327), у якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що згідно трудової книжки позивача до страхового стажу не зараховано період роботи з 19.06.1995 по 02.03.1998 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС», оскільки в трудовій книжці відсутня дата видання наказу про прийом на роботу. Таким чином, у відповідача відсутні підстави для зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу позивача та як наслідок для призначення пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 02.07.2020 задоволено клопотання позивача про виклик свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.07.2020.

Ухвалою суду від 20.07.2020 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.08.2020.

У судове засідання 05.08.2020 свідок ОСОБА_2 не прибув у зв`язку з перебуванням на лікарняному, судом задоволено клопотання позивача про допит свідка ОСОБА_4 .

У судовому засіданні 05.08.2020 суд заслухав вступне слово та пояснення позивача, допитав свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , у судовому засіданні 05.08.2020 судом проголошено вступне та резолютивну частини рішення.

Під час судового розгляду позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто за відсутності представника відповідача.

Заслухавши вступне слово та пояснення позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.

Як вбачається із заяв по суті справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням пенсійного віку (60 років) звернувся до відповідача із заявою від 25.02.2020 про призначення пенсії у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

У відповідь позивач отримав повідомлення від 03.03.2020 №26, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років, наявність якого дає право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років відповідно до пункту 1 статті 26 Закону №1058-IV.

18.05.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання роз`яснення щодо не зарахованого страхового стажу при розгляді заяви про призначення пенсії.

Листом від 19.05.2020 №3832-4306/С-02/8-0800/20 Управління повідомило, що на підставі заяви позивача та доданих до неї документів страховий стаж розрахований відповідно до статті 24 №1058-IV та складає 26 років 3 місяці. Додатково роз`яснено, що згідно трудової книжки НОМЕР_2 до страхового стажу не зараховано період роботи з 19.06.1995 по 02.03.1998, оскільки в трудовій книжці відсутня дата видання наказу про прийом на роботу. При відсутності у людини трудової книжки, а також у випадках коли у ній відсутні необхідні записи або містяться неправильні (неточні) відомості про періоди роботи, стаж встановлюється, на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати до Управління довідку уточнюючого характеру за період роботи з 19.06.1995 по 02.03.1998.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , позивач у період з 19.06.1995 по 02.03.1998 працював на посаді електрика у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС».

Відповідно до архівної довідки архівного управління Запорізької міської ради від 11.02.2020 №04-25/С-395, наданої на відповідне звернення позивача, у документах фонду №463 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС», які частково, надійшли на зберігання до архівного управління Запорізької міської ради, накази з кадрових питань (про прийом, переведення, звільнення) працівників, відомості нарахування заробітної плати працівникам були загублені і на зберігання не надходили. В особових справах звільнених за 1995-1998 ОСОБА_1 не виявлено. Згідно з постановою Господарського суду Запорізької області від 06.11.2000 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС» визнано банкрутом. Тому надати довідку про підтвердження трудової діяльності ОСОБА_1 за період роботи з 19.06.1995 по 02.03.1998 немає можливості.

Позивач, вважаючи, що його право на пенсійне забезпечення порушене, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає №1058-IV.

Відповідно до положень частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абзацом 1 частини 4 статті 24 Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон 1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача містяться повні та без виправлень записи про період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС», а саме: 19.06.1995 по 02.03.1998. Однак у трудовій книжці не зазначена інформація про дату видання наказу про прийом на роботу ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.6, 2.8 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Тобто, враховуючи вищенаведені норми, можна дійти висновку, що обов`язок здійснення записів у трудовій книжці покладено на роботодавця, а не на працівника, отже, відповідальність за можливе невчинення такого запису, або вчинення запису не в повному обсязі не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які працювали у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС», підтвердили факт роботи позивача у вказаному підприємстві протягом спірного періоду.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням показань свідків, враховуючи, що в трудовій книжці містяться повні та без виправлень відомості про період роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС» з 19.06.1995 по 02.03.1998, суд дійшов висновку про підтвердження факту трудового стажу у вказаний період та про необхідність зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС» з 19.06.1995 по 02.03.1998.

При вирішенні позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, єдиною підставою для відмови в призначенні позивачу пенсії є відсутність у нього визначеного законом стажу - 27 років.

При цьому, згідно листа відповідача від 19.05.2020 №3832-4306/С-02/8-0800/20 розрахований Управлінням страховий стаж позивача становить 26 років 3 місяці без урахування періоду роботи з 19.06.1995 по 02.03.1998.

З огляду на висновок суду про необхідність зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 19.06.1995 по 02.03.1998 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС», ОСОБА_1 має необхідний страховий стаж, передбачений статтею 26 Закону №1058-IV, для призначення пенсії за віком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

При визначенні дати, з якої слід призначити позивачу пенсію, суд керується положеннями статті 45 Закону №1058-IV, відповідно до яких пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії 25.02.2020, то з урахуванням положень статті 45 Закону №1058-IV, пенсія позивачу підлягає призначенню з 06.03.2020.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки під час звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивачем не надано достатніх документів для підтвердження стажу роботи у спірний період.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи з 19 червня 1995 року по 02 березня 1998 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06 березня 2020 року з урахуванням страхового стажу за період роботи з 19 червня 1995 року по 02 березня 1998 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТОМ-ТРАНССЕРВІС».

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 14.08.2020.

Суддя М.О. Семененко