Рішення № 90998698, 24.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2020 року Справа № 280/6281/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника відповідача 1: Строганової В.П.

представника відповідача 2: Коротич Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача 1 Господарського суду Запорізької області

відповідача 2 Державної судової адміністрації України

про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні

дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Господарського суду Запорізької області (далі - відповідач1), до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач2), в якому позивач (з урахуванням уточненого позову вх.№7715 від 18.02.2020) просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача1 в частині визначення розміру надбавки за вислугу років у період з 17.06.2003 року по 31.12.2005 року, у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, надбавки інтенсивність праці суддям, надбавки за високі показники суддям, а в період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та бездіяльності, що полягала у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за період у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку;

-зобов`язати відповідача1 перерахувати та виплатити за період за період з 17.06.2003 по 31.12.2005, 01.01.2007 по 31.12.2007 надбавку за вислугу років в розмірі визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме від окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, індексації доходу, усіх видів надбавок у тому числі і доплати за науковий ступінь, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, інших нарахувань та з урахуванням компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням, строків їх виплати".

-зобов`язати відповідача1 перерахувати та виплатити за період з період з 17.06.2003 по 31.12.2005, 01.01.2007 по 31.12.2007 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно урахуванням компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

-зобов`язати відповідача2 здійснити фінансування Господарського суду Запорізької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати недоплаченої позивачу заробітної плати виходячи з розрахунку надбавки за вислугу років ч. 4 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, доплати за науковий ступінь, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за періоди з 17.06.2003 по 31.12.2005, 01.01.2007 по 31.12.2007.

Ухвалою судді від 23.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.01.2020.

21.01.2020 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, та було перенесено на 13.02.2020.

13.02.2020 у підготовчому засіданні було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 12.03.2020.

12.03.2020 у підготовчому засіданні прийнято уточнений позов позивача, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 23.03.2020.

23.03.2020 засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці та було перенесено на 21.04.2020.

21.04.2020 розгляд справи було відкладено на 20.05.2020.

20.05.2020 розгляд справи відкладено на 24.06.2020.

У судовому засіданні 24.06.2020, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Позивач в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

В обґрунтування позову зазначено, що під час перебування позивача на посаді судді Господарського суду Запорізької області відповідачем протиправно нараховувалась заробітна плата не у повному обсязі, а саме надбавка за вислугу років у період з 17 червня 2003 року по 31 грудня 2005 року у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, надбавки за інтенсивність праці суддям, надбавки за високі показники суддям, а в період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, тобто без урахування премій, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, та інших надбавок та доплат. Стверджує, що з дати прийняття рішення Конституційним Судом України, а саме з 22.05.2008 по 01.01.2012, коли втратила чинність редакція ст.44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992, надбавка за вислугу років позивачу повинна розраховуватись відповідно до ст.44 Закону України "Про статус суддів" у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 позов не визнає з підстав, викладених у відзиві (вх.№5436) та письмових поясненнях (вх.№8936, №11693). Зазначає, що нарахування та виплата позивачу надбавки за вислугу років проведено відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, яким було врегульовано правовідносини у спірний період, в межах бюджетного фінансування, затверджених нормативів, в межах фонду заробітної плати суду та бюджетних асигнувань, передбачених на утримання суду у встановленій законом послідовності з врахуванням структури заробітної плати. Вказує, що у спірний період одночасно діяла низка законів та нормативно-правових актів, які регулювали питання оплати праці суддів. При призначенні надбавки за вислугу років відповідачем враховані положення ч.6 ст.44 Закону України №2862-ХІІ «Про статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача2 також позов не визнає, про що зазначає у письмовому відзиві (вх.№12305). Стверджує, що надбавка за вислугу років позивачу нарахована та виплачена Господарським судом Запорізької області на підставі чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України. Звертає увагу, що заробітна плата за час відпустки, допомога по тимчасовій непрацездатності та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не були визначені у ч.1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» як складові заробітної плати судді, а тому не підлягають перерахунку. Також вказує, що не погоджується з вимогою позивача про включення до бази розрахунку надбавки за вислугу років премії, оскільки премія не відноситься до обов`язкових виплат. Вважає, що Господарським судом Запорізької області після нарахування обов`язкових виплат та матеріальних допомог визначався розмір різниці між місячним фондом оплати праці за кошторисом та нарахованими обов`язковими виплатами та матеріальними допомогами. У разі отримання позитивного результату кошти розподілялися між премію та надбавкою за виконання особливо важливої роботи шляхом встановлення відсотків премії та надбавки таким чином, щоб забезпечити нарахування зазначених виплат у межах кошторисних призначень та економії фонду оплати праці, яка створювалася після нарахування обов`язкових виплат. Також звертає увагу, що позивач не отримував доплати за науковий ступінь. Крім того, вказує що вимоги позивача про нарахування йому надбавки за вислугу років з урахуванням компенсації та індексації є безпідставними. Так, само безпідставним вважає вимогу про зобов`язання ДСА України здійснити фінансування Господарському суду Запорізької області коштів за рахунок бюджетної програми 0501150 у зв`язку з відсутністю у відповідача таких повноважень. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Відповідно до Трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 17.06.2003 по 07.05.2008 працював суддею Господарського суду Запорізької області (а.с.30).

Наказом в.о. голови Господарського суду Запорізької області від 17.06.2003 №55-2к наказано ОСОБА_1 з 17.06.2003 приступити до виконання обов`язків судді Господарського суду Запорізької області (…) нараховувати з 17.06.2003 згідно із штатним розкладом, з урахуванням вислуги років державного службовця відповідно з попередніми висновками комісії по встановленому стажу (25 відсотків від суми посадового окладу).

Наказом голови Господарського суду Запорізької області від 28.01.2004 №9-к наказано нараховувати ОСОБА_1 з 16.12.2003 заробітну плату з урахуванням четвертого кваліфікаційного класу судді.

Наказом голови Господарського суду Запорізької області від 05.12.2006 №125-к наказано заробітну плату судді господарського суду Запорізької області ОСОБА_1 з 24.11.2006 нараховувати беручи до уваги присвоєння третього кваліфікаційного класу судді.

Наказом голови Господарського суду Запорізької області від 02.11.2007 встановлено ОСОБА_1 з 05.11.2007 надбавку за вислугу років в розмірі 30 % посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, як такому, стаж роботи якого становить понад 20 років.

З 19.05.2008 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв`язку з призначенням суддею Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно наданих відповідачем-1 розрахунків нарахованої заробітної плати судді ОСОБА_1 у період 17.06.2003 до 31.12.2005 та з 01.01.2007 по 31.12.2007 нарахування надбавки за вислугу років здійснювалось у відсотках (25%-30% ) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас; надбавки за високі показники від 45% до 70 %; надбавки за особливий характер роботи 50% без урахування премій, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інших надбавок.

Не погоджуючись із такими діями відповідача1 позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 за №2862-XII (втратив чинності 01.01.2012) зазначено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Згідно з ч.4 ст.44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 за №2862-XII суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

У ст.113 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 за №3235-IV установлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №8, ст.56; 1994р., №26, ст.203), від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Положеннями пп."б" пп.2 п.61 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 за №107-VІ змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, проте не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 за №19, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 за №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", зазначену постанову було доповнено п.2-2 такого змісту: "Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п`ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 положення пп."б" пп.2 п.61 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

На підставі викладеного, з 01.01.2006 по 31.12.2006 (під час дії ст.113 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік") та з 01.01.2008 до 22.05.2008 (з дати набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а у спірних періодах з 17.06.2003 по 31.12.2005 включно, з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Відсутність законодавчо закріпленого визначення поняття "загальна сума щомісячного заробітку" не може бути підставою для не врахування при визначенні суми надбавки за вислугу років інших виплат та надбавок, зокрема, щомісячних премій, премій до свят та інших надбавок, оскільки ст.44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 за №2862-XII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначала, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

У п.2 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого 08.02.1995 постановою Кабінету Міністрів України за №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (…).

Дана норма ставить у залежність суму заробітної плати за період відпустки від виплат, які нараховуються особі за 12 календарних місяців роботи.

Пунктом 1 постанови від 03.09.2005 за №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (втратила чинності 01.01.2012) Кабінетом Міністрів України затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.

Згідно з пп.2 п.2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 за №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" посадовим особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови: у разі надання відпустки виплачується додатковий посадовий оклад відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону України "Про статус суддів", а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх середньомісячної заробітної плати. (…).

Враховуючи викладене, вказані вище виплати заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань взаємозалежні від заробітної плати судді.

Суд звертає увагу, що у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 за №9-рп/2013 у справі №1-18/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що під заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем.

Таким чином, заробітна плата за час відпустки, допомога по тимчасовій непрацездатності та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань підлягають перерахунку, оскільки вони входять до складових заробітної плати суддів.

Дані обставини свідчать про обґрунтованість позовних вимог про зобов`язання Господарського суду Запорізької області нарахувати та виплатити за період з 17.06.2003 по 31.12.2005 включно, з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань із врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди.

У вказаному вище рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 за №9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 Суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

При цьому, зі змісту ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 за №2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Статті 2, 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 за №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого 21.02.2001 постановою Кабінету Міністрів України за №159, відтворюють положення Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 за №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У п.4 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого 21.02.2001 постановою Кабінету Міністрів України за №159, прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. (…).

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Суд звертає увагу, що використане у ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 за №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст.1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 за №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку за періоди з 17 червня 2003 року по 31 грудня 2005 та з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з у рахуванням доплати за кваліфікаційний клас та виплатити недоплачену різницю перерахованої суми з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Аналогічне застосування норм права здійснено Верховним Судом у постанові від 18.12.2018 у справі №816/301/16 (адміністративне провадження №К/9901/1677/18, К/9901/1678/18).

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача2 здійснити фінансування Господарського суду Запорізької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати недоплаченої позивачу заробітної плати, то суд вважає її некоректною та такою що не підлягає задоволденню у зв`язку з наступним.

Статтею 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено засади фінансування судів. Зокрема, відповідно до частини першої вказаної статті фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України, зокрема, щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів.

Отже, Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, а Господарський суд Запорізької області - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Таким чином, правовідносини щодо розподілу коштів, в тому числі для виплати суддівської винагороди, існують між відповідачами, як розпорядниками бюджетних коштів, а тому вимога позивача про зобов`язання Державної судової адміністрації України вчинити дії, які належать до повноважень ДСА України на підставі закону, є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відбудеться втручання у правовідносини, що виникнуть між двома суб`єктами владних повноважень у майбутньому та у яких позивач ще не бере участь.

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №0840/3371/18.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України "Про судовий збір", питання про розподіл судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Господарського суду Запорізької області (місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, код ЄДРПОУ 03500105), Державної судової адміністрації України ( місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Господарського суду Запорізької області щодо визначення ОСОБА_1 розміру надбавки за вислугу років у період з 17 червня 2003 року по 31 грудня 2005 року у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за за кваліфікаційний клас, надбавки за інтенсивність праці суддям, надбавки за високі показники суддям, а в період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Визнати протиправною бездіяльність господарського суду Запорізької області щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за періоди з 17 червня 2003 року по 31 грудня 2005 та з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року у відповідності до ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів».

Зобов`язати Господарський суд Запорізької області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за періоди з 17 червня 2003 року по 31 грудня 2005 та з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, розрахувавши надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з у рахуванням доплати за кваліфікаційний клас та виплатити недоплачену різницю перерахованої суми з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2020.

Суддя Н.В. Стрельнікова