Ухвала суду № 90998145, 17.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 серпня 2020 р. Справа №200/5740/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Льговська Ю.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40111732, місцезнаходження: вул. Богомольця, 10, м. Київ, Київська область, 01601) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення індексації грошового забезпечення та коштів за затримку розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2020 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві суми індексації грошових доходів;

- стягнення з відповідача невиплаченої індексації грошового забезпечення у розмірі 252,30 грн;

- стягнення з відповідача коштів за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 375 045,75 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року позовна заява залишена без руху.

Зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху з урахуванням приписів пункту 3 розділу VI КАС України шляхом надання до Донецького окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 750, 46 гривень за належними реквізитами або документи, які підтверджують звільнення від сплати судового збору за іншими підставами, ніж ті, оцінку яким надано судом; шляхом надання доказів дати проведення остаточного розрахунку, обґрунтування причин звернення до відповідача з вимогою виплатити індексацію доходів лише в 2019 році, обґрунтування причин звернення до суду в червні 2020 року - для перевірки дотримання строку звернення до суду, заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску - у разі пропуску строку.

06 липня 2020 року від позивача на адресу суду надійшла заява, в якій він просив відкрити провадження у справі, вважаючи, що підстав для залишення позову без руху немає, оскільки, по-перше, є звільненим від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI); по-друге, підстав для залишення позову без руху немає, оскільки при застосуванні частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України строк звернення до суду не пропущено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року роз`яснено позивачеві, що 1) зазначені в заяві підстави були наведені ним у позовній заяві та їм була надана оцінка судом; 2) до вимоги про стягнення коштів за час затримки розрахунку при звільненні суд застосовує частину першу, а не другу статті 233 Кодексу законів про працю України і до перевірки її дотримання витребував у попередній ухвалі докази; 3) строки для усунення недоліків позовної заяви продовжено законом на строк дії карантину.

22 липня 2020 року від позивача на адресу суду надійшла заява, в якій він просив відкрити провадження у справі, вважаючи, що підстав для залишення позову без руху немає, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Позивач також висловив свою позицію про те, що перебіг трьохмісячного строку звернення до суду ще не настав, оскільки остаточний розрахунок, який включає індексацію грошового забезпечення, не проведено. Окремо позивач зазначив про помилковість висновків суду про те, що на «компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати» поширюється строк звернення до суду.

Оцінка такій підставі звільнення позивача від сплати судового збору як пункт 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI надана судом в ухвалі від 22 червня 2020 року: вказана норма застосована судом до вимоги немайнового та 1 вимоги майнового характеру (пункти 3, 4 позовної заяви), пов`язані з індексацією грошового забезпечення. Друга вимога майнового характеру (пункт 4 позовної заяви - стягнення з відповідача коштів за час затримки розрахунку при звільненні) за своєю правовою природою не відноситься до структури заробітної плати з мотивів, зазначених в ухвалі від 22 червня 2020 року, а тому підстав для застосування до неї пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI немає.

Суд також звертає увагу позивача на те, що судом надавалась оцінка вимоги щодо стягнення з відповідача коштів за час затримки розрахунку при звільненні, в якості підстави якої позивач у позовній заяві та інших заявах визначив приписи статті 233 Кодексу законів про працю України; а у Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9/рп-2013, на яке позивач посилається в обґрунтування помилковості висновків суду (абзац 2 останнього аркуша заяви позивача від 22 липня 2020 року), мова йде про компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, яка входить до структури заробітної плати і підставою виплати якої є положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050-III.

Тобто у висновках суду та у наведеній позивачем частині Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9/рп-2013 мова йде про різні правові поняття.

Станом на день винесення ухвал від 22 червня 2020 року та від 10 липня 2020 року положення пункту 3 розділу VI КАС України передбачали продовження процесуальних строків на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Проте, редакцію пункту 3 розділу VI КАС України було змінено Законом України № 731-IX від 18 червня 2020 року. Закон набрав чинності 17 липня 2020 року.

Пунктом 2 розділу II цього Закону передбачено закінчення продовжених законом процесуальних строків через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладені положення законом продовжено процесуальні строки до 06 серпня 2020 року, а тому до цієї дати позивач мав право на усунення недоліків позовної заяви.

Виходячи із цієї дати (з урахуванням строків для поштового перебігу), суд встановив, що станом на 17 серпня 2020 року вимоги ухвали суду від 22 червня 2020 року не виконано.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною восьмою статті 169 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення індексації грошового забезпечення та коштів за затримку розрахунку при звільненні повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому КАС України.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Ю.М. Льговська