Ухвала суду № 90997293, 17.08.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-з/522/462/20

Справа № 522/10391/20

УХВАЛА

17 серпня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , за участю третьої особи ОСОБА_6 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 14.08.2020 року надійшла заява представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту Ѕ частину майна ОСОБА_6 .

В обґрунтування заяви вказано, що у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, Позивач змушений звернутися до суду з позовом та даним клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника в межах суми позову (загальна ціна позову 5 361 702, 49 грн.) та на майно, що перейшло до Позивача на підставі договору позики. Накласти арешт в забезпечення позову на майно відповідача не можливо, оскільки воно вже арештовано або знаходиться в іпотеці. Згідно штампу в паспорті Відповідача, він одружений з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шлюб зареєстровано 06.08.1988 року. Крім того, право володіння сумісним майном підтверджується рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2016 року у справі № 522/25224/15-г де подружжя ОСОБА_8 несло солідарну відповідальність за несвоєчасне повернення коштів. За час шлюбу ОСОБА_6 набула права власності на низку об`єктів нерухомості.

Заява про забезпечення позову передана судді наступного робочого дня, тобто 17.08.2020 року.

Подана позивачем заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Предметом позову є стягнення боргу у розмірі 5 361 702,49 грн.

Як стверджує заявник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є чоловіком та дружиною. Такі твердженні підтверджуються рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/25224/15-ц від 19.12.2016 року та рішенням Апеляційного суду Одеської області від 14.09.2017 року.

Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на майно ОСОБА_5 накладено арешт та частина майна знаходиться в іпотеці.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 217767339 за ОСОБА_6 зареєстровано:

-Квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в ДРРП: 1936834751101;

-Нежилі приміщення офісу 701, площею: 333,1 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 30844879.

-Нежилі приміщення офісу 103, площею: 188,3 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 32312238. Додаток № 1 сторінка 11) Квартира № 1, загальною площею 85,1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 32955858; (Додаток № 2 сторінка 12)

-Нежилі приміщення офісу 104, площею: 29,8 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 33214314.

-Нежилі приміщення офісу 301, площею: 82,9 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 33214468.

-Нежилі приміщення офісу 403, площею: 90,3 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 33314526.

-Нежилі приміщення офісу 304, площею: 89,6 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 33314769.

-Квартира № 2, загальною площею 67,0 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер в РВПН: 23073959;

-Гараж № НОМЕР_1 , що розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 49, реєстраційний номер в РВПН: 10228041.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. 1 ст. 73 СК України, за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Також презумпція спільності власності подружжя на майно набуте під час шлюбу встановлена постановою Великої Палати Верховного суду від 21.11.2018 року у справі №372/504/17.

Таким чином, майно зареєстроване за ОСОБА_6 за час шлюбу з ОСОБА_5 є спільною сумісною власністю подружжя. За загальним правилом ОСОБА_5 належить Ѕ частка такого майна.

Виходячи зі співмірності позовних вимог до майна арешт на яке просить накласти заявник, враховуючи оцінку майна надану представником ОСОБА_1 та Ѕ частки відповідача у праві власності на таке майно, суд вважає, що наявні підстави для забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 5 об`єктів нерухомості, що зареєстровані за ОСОБА_6 , втім належать подружжю на праві спільної сумісної власності.

Накладення арешту на майно, яке належить відповідачеві та третій особі на праві спільної сумісної власності подружжя передбачено ст.150 ЦПК України, а забезпечення даного позову таким способом суд вважає таким, що забезпечить ефективний захист або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, а, тому, задовольняє заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Випадки обов`язковості застосування зустрічного забезпечення передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 у заяві вказує, що у разі необхідності вжиття заходів зустрічного забезпечення вважає можливим внести гарантійний внесок на депозитний рахунок суду у розмірі 3000 грн., але не більше 1 відсотка від ціни позову.

Суд вважає за необхідне застосувати зустрічне забезпечення у вигляді внесення на депозитний рахунок суду коштів у розмірі 50 000 грн., що є трохи меншим 1% від заявленої ціни позову у розмірі 5 361 702,49 грн.

Суд звертає увагу заявника, що особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

При викладених обставинах та керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову – задовольнити повністю.

Накласти арешт на Ѕ частину нерухомого майно, що зареєстроване на ім`я ОСОБА_6 , а саме:

- Квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в ДРРП: 1936834751101;

- Нежилі приміщення офісу 103, площею: 188,3 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 32312238;

- Квартира № 1, загальною площею 85,1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 32955858;

- Нежилі приміщення офісу 104, площею: 29,8 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 33214314;

- Нежилі приміщення офісу 403, площею: 90,3 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер в РВПН: 33314526.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Боржник: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .

Застосувати зустрічне забезпечення позову.

Визначити позивачеві, а саме ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), розмір зустрічного забезпечення у сумі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень) та зобов`язати позивача сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA418201720355249001000005435) у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову та зобов`язати позивача у вказаний строк надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала в частині зустрічного забезпечення позову може бути оскаржена разом з ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Суддя В.Я.Бондар