
Справа № 947/17098/20
Провадження № 1-кс/947/11972/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Мерет М.Д., захисника підозрюваного - адвоката Гайси А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000000006 від 04.01.2020 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за ст. ст. 185, 186 КК України (востаннє 20.07.2015 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України), підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав за мету використовувати злочинну діяльність, як постійне основне джерело прибутку. Усвідомлюючи що для досягнення злочинного результату поза можливістю бути викритим є необхідним залучення значних людських ресурсів, при цьому достеменно розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, володіючи якостями лідера, хорошими організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, вирішив створити і очолити організовану групу з метою вчинення особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами окремих громадян вчинене повторно, організованою групою, яке полягало у тому, що за допомогою відкритих даних мережи Інтернет підшукувались фізичні особи похилого віку, яких шляхом обману співучасники вводили в оману представляючись співробітниками поліції м. Одеси та під приводом того, що нібито ними затримано родича потерпілого пропонували надати їм грошову винагороду за не притягнення родичів потерпілих до кримінальної відповідальності, та в подальшому ввівши потерпілого в оману отримували від останнього грошові кошти.
ОСОБА_2 , як організатор і керівник створеної ним організованої групи, діючи в її інтересах, підібрав учасників із кола знайомих та довірених осіб, які володіють відповідними особистісними характеристиками, навичками та умінням вести бесіду, справляти враження добросердечності та порядності для вчинення злочинів групою осіб, розподіливши між ними ролі, розробив план злочинних дій, довівши його до відома учасників організованої групи, призначив виконавців та став координувати їх дії з метою досягнення злочинного результату, а також безпосередньо вчиняти дії, що становлять об`єктивну сторону кримінальних правопорушень на певних етапах останніх.
Особистісні якості ОСОБА_2 , такі як наявність значного досвіду методів та способів заволодіння майном громадян, вміння маніпулювати іншими і використовувати їх у своїх цілях, виконувати різні ролі, справляти враження добросердечності та порядності, при цьому переслідуючи свої інтереси та корисливу мету, його лідерські якості впливали на його поведінку, сприяючи зайняттю пріоритетного місця в ієрархії угруповання.
В той же час ОСОБА_2 як організатор і керівник створеної ним групи, забезпечував фінансування злочинної діяльності групи, шляхом організації та забезпечення придбання відповідних мобільних терміналів, які використовувались для зв`язку з потерпілими, організації поповнення рахунків мобільних терміналів.
Вживаючи заходів до організації групи, для досягнення своєї злочинної мети, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_2 у грудні 2019 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи в достеменно невстановленому місці в межах міста Одеси, залучив до злочинної діяльності за невстановлених обставин свого знайомого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У той же період часу, перебуваючи в достеменно невстановленому місці в межах міста Одеси, ОСОБА_2 залучив до злочинної діяльності за невстановлених обставин свого знайомого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розкривши їм план та схему злочинної діяльності.
На участь у вчинюваних організованою групою злочинів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надали свою добровільну згоду, продемонструвавши таку згоду своїми подальшими активними діями.
Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 об`єднались у стійку організовану групу з метою систематичного незаконного збагачення.
При цьому, ОСОБА_2 , як організатор і керівник злочинної групи розробив та довів до відома всіх учасників групи план вчинення злочинів, який полягав у тому, що за допомогою відкритих даних мережи Інтернет підшукувались фізичні особи похилого віку, яких шляхом обману співучасники представляючись співробітниками поліції м. Одеси та під приводом того, що нібито ними затримано родича потерпілого пропонували надати їм грошову винагороду за не притягнення родичів потерпілих до кримінальної відповідальності, та в подальшому ввівши потерпілого в оману отримували від останнього грошові кошти.
Відповідно до розробленого ОСОБА_2 , погодженого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 злочинного плану механізм незаконного заволодіння грошовими коштами громадян полягав у наступному:
ОСОБА_2 , шляхом здійснення моніторингу відкритих даних сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 «ІНФОРМАЦІЯ_5» та інших невстановлених досудовим розслідуванням джерел, опрацьовувалась інформація щодо мешканців м. Одеси похилого віку.
У подальшому, опрацюванням вищезазначеної інформації із вказаного сайту мережі Інтернет та інших невстановлених досудовим розслідуванням джерел, ОСОБА_2 здобував інформацію про потерпілих, а саме: ПІБ, місце мешкання, номер домашнього телефону та членів родини потерпілого за для використання такої інформації у злочинній діяльності угруповання.
Отримавши таку інформацію, ОСОБА_2 відвів собі роль («телефоніста») у розробленому злочинному плані, якому належало налагодити безпосередній контакт з потерпілим та ввести останнього в оману про те, що ОСОБА_2 є співробітником поліції м. Одеси на ім`я ОСОБА_4 та те, що ним нібито затримано за вчинення кримінального правопорушення члена сім`ї потерпілого та за не притягнення до кримінальної відповідальності члена сім`ї потерпілого пропонував надати йому за це грошову винагороду в розмірі від 1000 до 5000 доларів США, тим самим вводячи потерпілих в оману.
При цьому, для надання своєму обману вигляду правдивості, ОСОБА_2 підключав ОСОБА_1 до телефонної розмови між ОСОБА_2 та потерпілим, де ОСОБА_1 була відведена роль «наслідувача» голосу родича потерпілого, який виконуючи свою злочинну роль, повідомляв потерпілому, що він дійсно є його членом сім`ї та просив погодитись на пропозицію ОСОБА_4 .
Будучи введеними в оману, потерпілі, побоюючись можливості настання для них несприятливих правових наслідків, погоджувались на пропозицію ОСОБА_2 щодо надання грошової винагороди.
У разі досягнення мети обману та отримання згоди на передання потерпілими грошових коштів, ОСОБА_2 надавав вказівку ОСОБА_3 , якому була відведена роль «помічника» про необхідність прибуття по місцю мешкання потерпілого та представляючись помічником ОСОБА_4 отримати від потерплого грошову винагороду за нібито не притягнення його члена сім`ї до кримінальної відповідальності. Після отримання ОСОБА_3 зазначених грошових коштів від потерпілого, відповідно до раніше розробленого злочинного плану він передавав вказані кошти ОСОБА_2 , який їх розподіляв у подальшому між учасниками злочинної групи.
Таким чином, учасники створеної ОСОБА_2 організованої групи - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підозрюються у вчиненні особливо тяжких злочинів в період з грудня 2019 року по травень 2020 року, за обставин, як вони викладені у клопотанні.
Оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не зменшилися ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії ухвали Одеського апеляційного суду не видається за можливе з об`єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з даним клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного.
2.Позиції учасників.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що його підзахисний має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, одружений, на утриманні має малолітню дитину. Матеріали даного клопотання не містять належних та достатніх доказів, які б доводили існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення його підзахисним інкримінованих йому дій. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України в рамках даного кримінального провадження стороною обвинувачення не доведені, в зв`язку з чим захисник просив зменшити його підзахисному визначений розмір застави.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно п. 99 у справі ЄСПЛ «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органи державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
16.06.2020 року відносно ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою. Згідно долучених до клопотання матеріалів, вказане повідомлення про підозру було вручено підозрюваному у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, що підтверджується наявними накладними про направлення письмового повідомлення про підозру за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням відповідного розміру застави.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.07.2020 року вказану ухвалу слідчого судді скасовано, відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, між тим зменшено раніше обраний слідчим суддею розмір застави.
При вирішенні питання міри запобіжного заходу як слідчим суддею, так і в подальшому Одеським апеляційним судом було встановлено існування в рамках кримінального провадження № 12020160000000006 від 04.01.2020 року ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілих осіб (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відтак, на теперішній час, слідчому судді слід встановити, чи доводять (виправдовують) наведені стороною обвинувачення обставини даного кримінального провадження продовження існування означених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею 26.06.2020 року та в подальшому підтверджені Одеським апеляційним судом 06.07.2020 року.
З огляду на викладене, слідчий суддя враховує, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2020 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , якого було затримано 25.06.2020 року, що підтверджується відповідним протоколом затримання.
Таким чином, враховуючи викладену процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження, а також тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведення його вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у встановленому законом порядку судом, слідчий суддя приходить до переконання, що усвідомлення підозрюваним можливих наслідків ймовірного вчинення інкримінованих йому діянь, може свідчити, що останній може вжити заходів до переховування від органів досудового розслідування та суду, що свідчить, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшився та продовжує існувати.
Крім того, як вбачається з матеріалів даного клопотання, на які в підтвердження існування обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України посилається сторона обвинувачення, останні містять низку додаткових протоколів допитів потерпілих осіб, в яких наявні їх анкетні дані, зокрема їх місце проживання. Більше того, згідно обставин інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, місце проживання потерпілих відоме підозрюваному. За таких обставин, оскільки у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно підозрюваного ОСОБА_1 до суду, цілком ймовірно, що потерпілі особи будуть запрошуватися до суду для дачі відповідних показань, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризику можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_1 на потерпілих осіб в рамках такого кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), який на думку слідчого судді наразі не зменшився.
Більше того, з огляду на кількість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_1 епізодів ймовірної злочинної діяльності, а також їх фактичні обставини, які носять умисний та корисливий характер та спрямовані на заволодіння майном потерпілих осіб, враховуючи, що підозрюваний є особою раніше судимою за вчинення злочинів проти власності, слідчий суддя приходить до переконання, що викладені обставини безумовно свідчать про цілеспрямований характер таких дій, в зв`язку з чим слідчий суддя вважає таким, що продовжує існувати ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який на думку слідчого судді в рамках даного кримінального провадження теж не зменшився.
4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з поданого клопотання, в рамках кримінального провадження № 12020160000000006 від 04.01.2020 року у сторони обвинувачення наявна необхідність у забезпеченні здійснення наступних процесуальних дій: допитати в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за обставинами проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 ; допитати в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за обставинами проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 ; здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю до операторів мобільного зв`язку та проаналізувати їх; отримати висновки раніше призначених судових експертиз за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»; отримати висновок раніше призначеної судової експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису; ознайомити підозрюваних з висновками судових експертиз; провести аналіз та огляд вилучених речових доказів та документації; скласти повідомлення про підозру в кінцевій редакцій та за виявленими обставинами допитати підозрюваних; перевірити підозрюваних на причетність до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень; з урахуванням отриманих доказів вирішити питання щодо остаточної кваліфікації дій підозрюваних; за результатами НСРД за ст. 263 КПК провести аналіз складених протоколів, встановити абонентів з якими спілкувались фігуранти, при необхідності та ідентифікації особи допитати їх в якості свідків за відомими обставинами, що стосується незаконної діяльності підозрюваних; в повному обсязі отримати характеризуючи дані щодо підозрюваних; виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України, а також скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. виконати інші слідчі дії, необхідність у проведенні яких виникне в ході досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.08.2020 року, строки досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження були продовжені до 16.10.2020 року, що підтверджує обґрунтованість доводів сторони обвинувачення в частині існування обставин, які унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали Одеського апеляційного суду від 06.07.2020 року.
4.4. Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також зменшення раніше обраного розміру застави.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України). При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного. Слідчий суддя зазначає, що інкриміновані за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190 КК України, в обов`язковому порядку вимагають від слідчого судді необхідність продовження відповідного розміру застави, який був визначений Одеським апеляційним судом у якості альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу. Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, ймовірного розміру завданої шкоди, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було. При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не є безальтернативною, оскільки остання передбачає можливість внесення підозрюваним відповідного розміру застави. В свою чергу, що стосується визначеного Одеським апеляційним судом 06.07.2020 року розміру застави, то такий розмір також не підлягає зміні, оскільки Одеським апеляційним судом в повній мірі надавалася правова оцінка майновому та сімейному стану підозрюваного, фактичним обставинам даного кримінального провадження та наявним ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й в цілому, виключно необхідність зменшення відносно підозрюваного розміру застави стала підставою для скасування Одеським апеляційним судом ухвали слідчого судді від 26.06.2020 року, а відтак, враховуючи, що означені відомості на теперішній час не змінилися й стороною захисту не було доведено існування підстав для зміни визначеного ухвалою Одеського апеляційного суду від 06.07.2020 року розміру застави, слідчий суддя приходить до переконання, що такий розмір застави підлягає залишенню без змін. На підставі викладеного у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкості з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160000000006 від 04.01.2020 року - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідним визначеним слідчим суддею розміром застави у вигляді 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень, до 11.10.2020 року, з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.
Судове рішення № 90996366, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 13.08.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 947/17098/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: