Ухвала суду № 90994198, 14.08.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.08.2020 Справа № 554/7474/20

Провадження № 1-кс/554/11298/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Таран В.І., за участю прокурора Копитець О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Сосновського В.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтава, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12020170040000525, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 . В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.02.2020 року, близько 16:00 год., ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні комп`ютерного клубу «Сафарі», що по вул. Пушкіна 46, в м. Полтава, діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу викрав з системного блоку 12 комп`ютера мобільний телефон марки Kruger Matz Flow 6 imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ; в корпусі золотистого кольору, належний потерпілому ОСОБА_2 , вартістю 12 000 гривень (зі слів потерпілого).

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 , матеріального збитку на суму 12 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Також, 09.07.2020 року, близько 03:00 год., ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно проник до підсобного приміщення вищевказаного будинку, належного ОСОБА_3 , звідки шляхом пошкодження замку вхідних дверей, викрав належні потерпілому ОСОБА_3 , два велосипеди марок: «Маканзі» чорного кольору, та «Форт» червоного кольору, а також електроінструмент на загальну суму 9 000 гривень ( зі слів потерпілого).

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 , матеріального збитку на суму 9 000 грн.

Крім того, 17.07.2020 року, близько 04:00 год., ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку № 3 по вул. Навроцького в м. Полтава, діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом пошкодження замку водійських дверей, таємно проник до автомобіля марки ГАЗ 24, д.н.з. НОМЕР_3 , звідки викрав: відеореєстратор, авто магнітолу марки «Pioner», компресор та інструменти, належних потерпілому ОСОБА_4 , загальною вартістю 4 500 гривень (зі слів потерпілого).

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 4 500 грн.

Крім того, 24.07.2020 року, близько 02:00 год., ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, шляхом віджиму пластикового вікна, проник до офісного приміщення вищевказаного будинку, належного ОСОБА_5 , звідки викрав належні потерпілому ОСОБА_5 , речі, а саме: шуруповерт електричний марки «ЗЕНІТ», моделі «ЗШ-550 профі» у кейсі чорного кольору, з надрисом «SPARKY» червоного кольору по середині; шуруповерт марки «krafTWorld» із зарядним пристроєм чорного кольору та чотирма металевими насадками у кейсі зеленого кольору; перфоратор марки «Дніпро» з п`ятьма металевими насадками; два міксера-дрелі марки «Фіолент», моделі «МD1-11E», синього кольору; зварювальний апарат марки «Патон» сірого кольору, моделі «ВДИ-250Е» на загальну суму 15 000 гривень ( зі слів потерпілого).

Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 , матеріального збитку на суму 15 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у житло та інше приміщення, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

31.07.2020 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України – у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинених повторно та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), шляхом проникнення до житла, вчинених повторно.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання просив задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що він неофіційно працює; не буде переховуватися; вину визнав у скоєному та розкаюється; майже все вкрадене повернув. Зазначив, що хоче налагодити сімейні стосунки, тому просить обрати домашній арешт.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 31.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України – у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинених повторно та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), шляхом проникнення до житла, вчинених повторно.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні стороною кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 186 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків, протоколами допиту потерпілих, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, та іншими доказами в їх сукупності.

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення;

- жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує недоведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього

Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п.1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з міста у якому проживає підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну, утриматися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 46 днів, який обчислювати з 10 год. 52 хв. 14 серпня 2020 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 28.09.2020 року, 10 год. 52 хв.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області , ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з міста у якому проживає підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну, утриматися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова