Рішення № 90992265, 13.08.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/652/18

Провадження № 2/242/986/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 серпня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді - Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.10.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Проте, умови Кредитного договору відповідачем належним чином не виконуються. Так, станом на 31.12.2017 року заборгованість за кредитним договором становить 117 000 грн. 00 коп., з яких: 8 169 грн. 19 коп. - заборгованість за кредитом; 108 830 грн. 81 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 117 000 грн. 00 коп., а також 1762 грн. 00 коп. - витрати за сплату судового збору.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 12.02.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

08.06.2018 року Селидівським міським судом Донецької області ухвалено заочне рішення, яким позов ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 117 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 16.03.2020 року заяву про перегляд заочного рішення за зазначеною справою прийнято до провадження та призначено розгляд справи.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 26.05.2020 року заочне рішення Селидівським міським судом Донецької області від 08.06.2018 року скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій підтримав позов, просить суд слухати справу у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку», які викладені на сайт, не можуть бути визнані складовою кредитного договору, оскільки банк окрім кредитної карточки не надав її ніяких більше документів. Позивачем в односторонньому порядку змінені умови договору, а саме процентна ставка з 01.01.2013 року по 31.08.2014 р. збільшена до 30 %, з 01.09.2014 року по 31.03.2015 р. до 34,8%, з 01.04.2015 р. по 31.12.2017 р. до 43,2 %. Також зазначила, що згідно положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року, введено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями. Крім того, просить суд застосувати до позовних вимог позовну давність, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності. Надала суду заяву, в якій просить суд провести судове засідання без її участі, позовні вимоги не визнала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просить суд слухати справу у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов`язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Розглядаючи справу, суд встановив, що відповідно до анкети-заяви про відкриття рахунку і надання банківських послуг у «Приватбанку» 09.10.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 250 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,7 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 14).

Відповідно до цієї заяви, яка підписана позичальником та банком, відповідач погодилась з тим, що дана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір про надання банківських послуг.

В заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з договором про надання банківських послуг до його укладення, примірник договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту.

03 грудня 2007 року ОСОБА_1 підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», з якої вбачається ознайомлення позичальника, крім іншого, з характеристикою кредиту, валютою картрахунку, пільговим періодом, базовою процентною ставкою в розмірі 1,9 % на місяць, обов`язковим щомісячним платежем, пенею за несвоєчасне погашення заборгованості, штрафом за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань (а.с. 15).

З довідки наданої АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що ОСОБА_1 згідно кредитного договору від 09.10.2017 року надана кредитна картка № НОМЕР_1 зі строком дії картки до останнього дня 09.2015 року.

Відповідно із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованість за Договором від 09.10.2007 року, станом на 31.12.2017 року становить 117 000 грн. 00 коп., з яких: 8 169 грн. 19 коп. - заборгованість за кредитом; 108 830 грн. 81 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, на думку позивача, відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку позивача станом на 31.12.2017 року становить 117 000 грн. 00 коп., з яких: 8 169 грн. 19 коп. - заборгованість за кредитом; 108 830 грн. 81 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови договору від 09.10.2007 року і в частині своєчасної сплати кредитних коштів, тому суд дійшов висновку про те, що відповідач дійсно має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8169 грн. 19 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Водночас, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч.4 ст.1056-1 ЦК України).

Незважаючи на надання кредитору та позичальнику права самостійно визначати спосіб та порядок збільшення кредитором змінюваної процентної ставки у кредитному договорі, певні гарантії, передбачені Законом, ЦК України, повинні бути дотримані.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим ч. 5 ст. 1056-1 ЦК України.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки (ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України).

У п. 28 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав роз`яснення про те, що при підвищенні процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Відповідно до п. 5.3 Умов та правил Банк має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менше ніж 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку відповідно до п. 4.9 цього договору.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не наданого жодного належного та допустимого доказу, щоб вважати, що між сторонами укладено кредитний договір із встановленням змінюваної процентної ставки.

Оцінюючи порядок збільшення фіксованої процентної ставки, суд зазначає, що у абзаці 3 п.28 Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК України або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

В укладеному між сторонами кредитному договорі не визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

Отже, позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було визначено умовами договору, всупереч статті 1056-1 ЦК України щодо заборони збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку. Таким чином зміна розміру фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку позивачем в період з 01 січня 2013 року у розмірі 30,00%, з 01 вересня 2014 року у розмірі 34,80%, та з 01 квітня 2015 року на прострочену заборгованість є нікчемною, оскільки докази того, що збільшення розміру процентної ставки погоджено із відповідачкою відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення фіксованої процентної ставки здійснено кредитором в односторонньому порядку.

При визначенні розміру заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року суд виходить з погодженої сторонами процентної ставки по кредиту 1,9 % на місяць (22,8 % на рік) на залишок заборгованості.

Отже, позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, а тому збільшення процентної ставки було проведено в односторонньому порядку під час дії заборони на таке підвищення, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами з відповідача необхідно задовольнити частково.

Судом встановлено, що розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року становить :

8169 грн. 19 коп. х 22,80 % : 360 днів х 1826 дні = 9447 гривень 40 копійок.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитом нараховані за ставкою 22,8 % річних станом на 31.12.2012 року в розмірі 100 гривень 07 копійок і проценти за користування кредитом за період часу з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 9447 гривні 40 копійок, а загальна сума заборгованості за процентами з урахуванням вищевикладеного становить 9547 гривні 40 копійок (100 грн. 07 коп. + 9447 грн. 40 коп.).

Щодо доводів відповідача про застосування строків позовної давності, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Таким чином, встановлення строку, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів, не у визначеній договором сумі, а у відсотковому співвідношенні до заборгованості.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 03 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.

Отже, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування, чого не врахував суд першої інстанції.

Такі висновки узгоджуються із висновками щодо застосування норм матеріального права, висловленими Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження№ 14-10цс18).

Строк дії договору фактично визначено сторонами терміном дії кредитної картки, тобто до вересня 2015 року, а позивач звернувся до суду з позовом у лютому 2018 року, тобто в межах строку позовної давності.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при звернені до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп.. та враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеної частини позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі 266 грн. 77 коп. (15,14 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 716 (сімнадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 59 коп., з яких:

8 169 (вісім тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 19 коп. - заборгованість за кредитом;

9 547 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок сім) грн. 40 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 77 коп.

В решті позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська