
242/3418/20
2/242/1259/20
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2020 року м. Селидове
Суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні. Одночасно із пред`явлення позову позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по суті справи.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяв слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, жодного належного доказу на підтвердження скрутного матеріального становища, а також доказів на підтвердження існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» позивачем не надано.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення названого Суду від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Слід зауважити, що Велика палата Верховного Суду в своїй постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а тому позови про його стягнення оплачується судовим збором.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року складає 2102 грн. 00 коп.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на його середній заробіток за час затримки розрахунку, який на день подання позову із розрахунку позивача складав 50 197 грн. 36 коп., натомість в порушення в ст. 177 ЦПК України, до позовної заяв не додає документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп., на розрахунковий рахунок: UA798999980000031213206005070, отримувач коштів Селидівське УК/м.Селiдове/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37791274, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, або надати документ, який би надавав суду підстави вважати, що заявник має право на пільги щодо сплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочку від сплати судового збору до ухвалення рішення по суті..
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні – залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку, а саме: оформити позовну заяву відповідно до вимог ст. ст. 175, 176 ЦПК України та надати квитанцію про сплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., на розрахунковий рахунок: UA798999980000031213206005070, отримувач коштів Селидівське УК/м.Селiдове/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37791274, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, або надати документ, який би надавав суду підстави вважати, що заявник має право на пільги щодо сплати судового збору, передбачені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважатиметься неподаною та буде повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://inbox@sdm.dn.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Хацько
Судове рішення № 90992176, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 17.08.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 242/3418/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: