Ухвала суду № 90990285, 13.08.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-629/10

Провадження № 6/161/223/20

У Х В А Л А

13 серпня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

за участі:

представника заінтересованої особи (боржника ОСОБА_1 ) – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

26.05.2020 року заявник ТзОВ «ФК «Поліс» через свого представника звернулося до суду з вищевказаною заявою на обгрунтування вказавши, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року по справі №2-629/10, з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «ВТБ Банк» від імені Луцької філії ВАТ «ВТБ Банк» 18442,55 дол. США за кредитним договором № 09.24-13/07-СК від 07.12.2007 року, 58654,83 дол. США за кредитним договором № 09.32-13/08-СК від 18.01.2008 року, 20051,02 дол. США за кредитним договором № 09.44-13/08-СК від 20.02.2008 року, а всього 96402,35 дол. США. Апеляційний суд Волинської області своїм рішенням від 12.08.2010 року в частині стягнення заборгованості скасував рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року та ухвалив нове, яким з боржників стягнуто солідарно в користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитними договорами в сумі 760614,54 грн. В подальшому, між ПАТ «ВТБ Банк» та ТзОВ «ФК «Поліс» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 року, відповідно до якого ПАТ «ВТБ Банк» передав (відступав) ТзОВ «ФК «Поліс» свої права вимоги до боржників, а ТзОВ «ФК «Поліс» набував права вимоги ПАТ «ВТБ Банк» за кредитними договорами та договорами забезпечення до них (далі – Договір). 26.02.2016 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТзОВ «ФК «Поліс» було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, відповідно до якої ТзОВ «ФК «Поліс» набула прав вимоги до ОСОБА_1 за Кредитними договорами. Задля належного виконання зобов`язань за Кредитними договорами були укладені наступні договори поруки: Договір поруки від 07.12.2007 року № 09.24-13/07-ДП2 з ОСОБА_3 до Кредитного договору № 09.24-13/07-СК від 07.12.2007 року; Договір поруки від 04.08.2008 року № 09.32-13/08-ДП2 з ОСОБА_3 до Кредитного договору № 09.32-13/08-СК від 18.01.2008 року; Договір поруки від 20.01.2008 року № 09.44-13/08-ДП2 з ОСОБА_3 до Кредитного договору № 09.44-13/08-СК від 20.01.2008 року. Таким чином, ТзОВ «ФК «Поліс» наразі є єдиним власником всіх прав вимоги за Кредитним договором та Договорів поруки до даного Кредитного договору. Враховуючи викладене, просить замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року по справі №2-629/10, з ПАТ «ВТБ Банк» на правонаступника - ТзОВ «ФК «Поліс».

Представники заявника ТзОВ «ФК «Поліс» в судове засідання не з`явився, подав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, просить заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - первісного стягувача ПАТ «ВТБ Банк», а також боржник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися та причин неявки суду не повідомили.

Представник боржника ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заявлених вимог посилаючись на їх безпідставність. В обгрунтування своїх заперечень зазначила, що ТзОВ «ФК «Поліс» невірно визначило стягувача, зазначивши ним ПАТ «ВТБ Банк», в той час як в ЄДР містяться відомості лише про АТ «ВТП Банк». Крім того, вона не погоджується із сумою заборгованості боржників у цивільній справі № 2-629/10, яка визначена сторонами Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 року. Також вказала, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року по справі №2-629/10, при примусовому виконанні якого заявник просить замінити стягувача було скасованим судом апеляційної інстанції. За наведених обставин, просить в задоволенні заяви ТзОВ «ФК «Поліс» про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України визначено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на надані заявником докази, які містяться в матеріалах заяви, суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника заявника, та представника заінтересованої особи ПАТ «ВТБ Банк» та боржника ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення представника боржника Мельничука В.Я., дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року по справі по справі №2-629/10, було вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «ВТБ Банк» від імені Луцької філії ВАТ «ВТБ Банк» заборгованість: 18442,55 дол. США за кредитним договором № 09.24-13/07-СК від 07.12.2007 року, 58654,83 дол. США за кредитним договором № 09.32-13/08-СК від 18.01.2008 року, 20051,02 дол. США за кредитним договором № 09.44-13/08-СК від 20.02.2008 року, а всього 96402,35 дол. США. (а.с. 88-89).

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 12.08.2010 року було скасувано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року в частині стягнення заборгованості та ухвалено нове, яким з ОСОБА_1 ОСОБА_3 в користь ПАТ «ВТБ Банк» було стягнуто солідарно заборгованість за кредитними договорами в сумі 760614,54 грн. (а.с. 92-93).

Крім того, як встановлено судом, задля належного виконання вищевказаних зобов`язань за Кредитними договорами, заборгованість за якими була предметом розгляду справи №2-629/10, були укладені наступні договори поруки: Договір поруки від 07.12.2007 року № 09.24-13/07-ДП2 з ОСОБА_3 до Кредитного договору № 09.24-13/07-СК від 07.12.2007 року; Договір поруки від 04.08.2008 року № 09.32-13/08-ДП2 з ОСОБА_3 до Кредитного договору № 09.32-13/08-СК від 18.01.2008 року; Договір поруки від 20.01.2008 року № 09.44-13/08-ДП2 з ОСОБА_3 до Кредитного договору № 09.44-13/08-СК від 20.01.2008 року.

18.11.2015 року, між ПАТ «ВТБ Банк» та ТзОВ «ФК «Поліс» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21МБ, відповідно до якого ПАТ «ВТБ Банк» передало (відступило) ТзОВ «ФК «Поліс» свої права вимоги до боржників, а ТзОВ «ФК «Поліс» набуло права вимоги ПАТ «ВТБ Банк» за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачено ПАТ «ВТБ Банк» за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені вказаним договором (а.с. 6-16).

Згідно п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них.

Відповідно до п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що ПАТ «ВТБ Банк» має право частинами у чотири етапи (чотирма траншами) передавати (відступати) Новому кредитору свої права вимоги до Боржників, а ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» зобов`язане набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до даного Договору із зазначенням ціни додаткової угоди до Договору про відступлення права вимоги, розміру заборгованостей боржників та підписанням Реєстру прав вимог та Акту приймання — передачі Документації.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору про відступлення права вимоги право вимоги переходить до ТзОВ «ФК «Поліс» з моменту підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди до даного договору та Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни Додаткової угоди до Договору на рахунок ПАТ «ВТБ Банк», після чого ТзОВ «ФК «Поліс» стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам, зазначеним у відповідному Реєстрі прав вимоги, а також їх зобов`язань по договорам забезпечення. Разом з правами вимоги до ТзОВ «ФК «Поліс» переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Надалі, між ПАТ «ВТБ Банк» та ТзОВ «ФК «Поліс» було укладено Додаткову угоду № 4 від 26.02.2016 року до Договору про відступлення права вимоги, якою визначено розмір заборгованостей Боржників, права вимоги до яких відступаються за цією Додатковою угодою згідно Реєстру прав вимог від 26.02.2016 року, які містяться в Додатку 1 до даної Додаткової угоди (а.с. 18-22).

Як вбачається з Додатку 1 до Додаткової угоди №4 від 26.02.2016 року до Договору про відступлення права вимоги міститься Реєстр прав вимог №1, відповідно до якого ТзОВ «ФК «Поліс» набула прав вимоги до ОСОБА_1 за Кредитними договорами.

Відповідно до п. 2.1., п. 3.1.3. Договору про відступлення права вимоги разом з набуттям права вимоги за Кредитним договором, Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них. Договір забезпечення згідно термінів Договору про відступлення права вимоги — це договори поруки, що укладенні у забезпечення зобов`язань Боржників за Кредитними договорами станом на день укладення цього договору.

Таким чином, ТзОВ «ФК «Поліс» на час розгляду даної заяви є єдиним власником всіх прав вимоги за Кредитним договором та Договорів поруки до даного Кредитного договору.

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження».

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13.

У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною 2 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

З наведених положень ст. 442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження – стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження».

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21.03.2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).

Враховуючи вищезазначене та позицію Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Заперечуючи проти заміни стягувача у виконавчому провадженні, представник боржника ОСОБА_1 зазначила, зокрема, що ТзОВ «ФК «Поліс» невірно визначило стягувача, зазначивши ним ПАТ «ВТБ Банк», в той час як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваньмістяться відомості лише про АТ «ВТП Банк».

Вищевказане доводи представника боржника Мельничука В.Я. суд дщо уваги не приймає з оглядук на наступне.

Частиною 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Так, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

В свою чергу, у разі зміни найменування (для юридичної особи) виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Отже, прерогатива заміни сторони провадження у разі зміни найменування юридичної особи, відноситься до повноважень органів ДВС.

При цьому, в даній категорії справ суд лише враховує наявність чи відсутність підстав для заміни первісного стягувача на його правонаступника саме в рамках судового провадження та/чи на стадії виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, суд також вважає безпідставними заперечення представника боржника ОСОБА_1 про відсутність підстав для заміни стягувача, у зв`язку із невизнанням суми заборгованості в цивільній справі № 2-629/10, яка була визначена сторонами Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015 року під час передачі прав вимоги до боржників, оскільки при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суд не зобов`язаний визначати розмір заборгованості та не перевіряти правильність її розрахунків.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи представника боржника ОСОБА_1 про необгрунтованість заяви ТОВ «Фінансова компанія «Пооліс» з огляді на те, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року по справі №2-629/10 не існує через його скасовання судом апеляційної інстанції.

Як було встановлено судом, рішенням Апеляційного суду Волинської області від 12.08.2010 року було скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року в частині стягнення заборгованості та в цій частині ухвалено нове.

Отже, рішенням Апеляційного суду Волинської області від 12.08.2010 року фактично було змінено рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року.

Зазначена обставина, жодним чином не впливає на обґрунтованість вимог щодо заміни сторони стягувача його правонаступником.

Будь-які інші доводи не мають жодного відношення на правильне вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає заяву ТзОВ «ФК «Поліс» про заміну сторони виконавчого провадження обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 512, 514 ЦК України, керуючись ст.ст. 352, 354, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.04.2010 року по справі № 2-629/10, з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (ідентифікаційний код 38994463, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44 оф.13-В).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 17 серпня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська