Рішення № 90989556, 11.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1624/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "ВОДА ЕСХАРА" до Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" про стягнення 1.808.975,26грн. за участю представників:

позивача - Лакіза О.О.

відповідача - Джим О.В.

ВСТАНОВИВ:

27.05.2020 КП "ВОДА ЕСХАРА" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1.616.279,20грн. заборгованості щодо оплати послуг з централізованого водовідведення, 152.314,28грн. пені, 21.706,78грн. інфляційних втрат, 18.674,98грн. 3% річних.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг з централізованого водовідведення від 01.09.2016 №4 в частині оплати наданих послуг.

В судовому засіданні по суті 06.08.2020 було оголошено перерву до 11.08.2020.

Позивач позов підтримує. Присутній у судовому засіданні по суті 11.08.2020 представник позивача просить суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує частково. Представник відповідача в судовому засіданні по суті 11.08.2020 заперечує щодо позовних вимог в частині стягнення пені та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, проти решти позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (Концесієдавець) та ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" (Концесіонер) було укладено Концесійний договір від 20.04.2012 (т. I, а.с. 33-43) відповідно до предмету якого Концесієдавець надає на 49 років Концесіонеру право здійснювати управління (експлуатацію) Об`єктом концесії - цілісним майновий комплексом ДП "ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ-2 "ЕСХАР" (місцезнаходження: 63524, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16) з метою задоволення громадських потреб у сфері виробництва електричної та теплової енергії за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов цього Договору.

В подальшому між КП "ВОДА ЕСХАРА" (Виконавець) та ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" в особі філії "ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (Абонент) було укладено Договір про надання послуг з централізованого водовідведення від 01.08.2016 №4 (надалі - Договір, т. I, а.с. 44-49), відповідно до предмету якого КП "ВОДА ЕСХАРА" зобов`язується надати Замовникові послуги визначені в пункті 1.2. Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги (пункт 1.1. Договору).

У відповідності до пункту 1.2. Договору найменування послуг - послуги з централізованого водовідведення. Кількість послуг, що надаються за цим Договором, визначається загальною кількістю прийнятих КП "ВОДА ЕСХАРА" від Абонента в каналізацію, протягом дії Договору, кубічних метрів стічних вод і складає 43.365 куб. м на рік. Назва об`єкту надання послуг: Філія "ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ".

Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Договору КП "ВОДА ЕСХАРА" надає послуги з централізованого водовідведення Абоненту за тарифом 35,75грн. за 1 куб. м, згідно з рішенням сесії Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області XII сесія VII скликання від 29.07.2016. Стічні води приймаються, згідно з приладу обліку стічних вод, встановленого Абонентом на межі балансового розмежування.

Розрахунки проводяться шляхом оплати Абонентом після пред`явлення КП "ВОДА ЕСХАРА" рахунка на оплату. До рахунка додається акт здачі-приймання наданих послуг. Розрахунки за централізоване водовідведення проводяться у 5-денний термін після отримання рахунку (пункти 4.1, 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.7. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов`язаний у 7-ми денний термін з дня отримання платіжного документу, письмово повідомити про це КП "ВОДА ЕСХАРА" та у цей же термін направити представника з обслуговуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити платіжний документ КП "ВОДА ЕСХАРА" вважатиметься безпідставною.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Абонент зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно з Актом приймання-передачі послуг.

Цей Договір набирає чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.08.2016 та діє до 29.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. У випадку якщо ні одна зі сторін за місяць до закінчення договору не повідомила про бажання розірвати договір, він вважається пролонгований на той же самий строк (пункт 10.1. Договору).

Додатковою угодою №3 до Договору (т. I, а.с. 52) пункт 3.1. викладено в наступній редакції: КП "ВОДА ЕСХАРА" надає послуги з централізованого водовідведення Абоненту, за тарифом затвердженим Рішенням виконкому Есхарівської селищної ради від 15.03.2018 №47 і діючим з 01.04.2018 - 78,00грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №4 до Договору (т. I, а.с. 53) пункт 3.1. викладено в наступній редакції: КП "ВОДА ЕСХАРА" надає послуги з централізованого водовідведення Абоненту, за тарифом затвердженим Рішенням виконкому Есхарівської селищної ради від 21.02.2019 №29 і діючим з 01.04.2019, згідно наказу від 07.03.2019 №12-П - 80,84грн. з ПДВ.

Як зазначає позивач у позовній заяві в період з січня 2019 року по квітень 2020 року було надано відповідачеві послуги з централізованого водовідведення на суму 2.944.428,24грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг (т. I, а.с. 54-122), які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень щодо якості та кількості наданих послуг та скріплені печатками підприємств.

Проте відповідач у порушення умов Договору лише частково здійснив оплату за надані послуги в сумі 1.328.149,04грн. Станом на 01.05.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становить 1.616.279,20грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У частині першій статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 193 ГК України, статей 525-526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) доказів на спростування наведеного відповідачем не надано.

Судом встановлено, що після звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем було частково сплачено заборгованість у сумі 339.733,72грн., про що останнім зазначено у відзиві на позовну заяву. Дана обставини позивачем не заперечується.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 339.733,72грн., суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині вимог.

Також, відповідачем у відзиві на позовну заяву відповідачем визнаються повністю вимоги в частині стягнення залишку заборгованості щодо оплати послуг з централізованого водовідведення, а також інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати послуг з централізованого водовідведення в розмірі 1.276.545,48грн.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що при порушенні строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, із абонента стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, за умови реального фінансування.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм та положень Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 152.314,28грн. - пені, 21.706,78грн. - інфляційних втрат, 18.674,98грн. - 3% річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пред`явлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 21.706,78грн., суд прийшов до висновку про те, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, а вказана сума нарахована підставно та підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку пені та 3% річних, суд зазначає наступне.

Частиною п`ятою статті 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, відповідач повинен оплатити вартість наданих послуг у листопаді-грудні 2019 року та лютому 2020 року не пізніше 16.12.2019, 20.01.2020 та 10.03.2020 відповідно, оскільки 15.12.2019, 19.01.2020 та 09.03.2020 були вихідними днями.

Здійснивши за допомогою програми "ЛЗ Підприємство 9.5.3." перерахунок пені, 3% річних, суд визначає, що їх розмір з урахуванням обставин спору становить 151.941,49грн. та 18.644,71грн. В іншій частині пеня та 3% річних нараховані безпідставно. Вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 18.644,71грн. у зв`язку з визнанням їх відповідачем.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 100%.

Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №925/1471/16).

Суд також зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.13 № 7-рп/2013.

Судом встановлено, що відповідач ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" перебуває у скрутному фінансовому стані, що підтверджується Звітом про фінансові результати за 2019 рік та 1-й квартал 2020 року; майно Підприємства, що не є концесійним, перебуває в податковій заставі, що підтверджується рішенням Головного управління ДПС у Харківській області про опис майна у податкову заставу від 14.11.2019 №7, актами опису майна від 23.12.2019 №10/20-40-53-07-17 та від 28.12.2019 №19. Також рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 03.06.2020 №6 вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах.

При цьому, матеріали справи не містять доказів спричинення позивачеві негативних наслідків у зв`язку з несплатою Відповідачем за отримані послуги у строки, встановлені договором, оскільки втрати від знецінення коштів компенсуються, зокрема, стягненням інфляційних втрат та 3% річних за час, в який позивач не міг користуватися коштами.

З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, відсутність доказів понесення позивачем збитків в результаті дій відповідача та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені на 25% до 113.956,12грн. відповідно до цього суд вважає за необхідне клопотання відповідача про зменшення пені задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 22.032,57грн., в іншій частині - 6,05грн. залишаються за позивачем. Судовий збір у розмірі 5.096,01грн. підлягає поверненню позивачеві у зв`язку з частковим закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" (63524, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Есхар, вул. 152 Стрілецької Дивізії, буд. 16, код ЄДРПОУ 34181461) на користь Комунального підприємства "Вода Есхара" (63524, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт. Есхар, вул. Молодіжна, буд. 17, код ЄДРПОУ 40574323)

- 1.276.545,48 грн. - заборгованість щодо оплати послуг з централізованого водовідведення;

- 113.956,12 грн. - пеня;

- 21.706,78 грн. - інфляційні втрати;

- 18.644,71 грн. - 3% річних;

- 22.032,57 грн. - витрати зі сплати судового збору;

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення заборгованості в розмірі 339.733,72 грн. провадження у справі закрити.

5. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "17" серпня 2020 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/1624/20/