Рішення № 90989028, 04.08.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2020 справа № 914/1246/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., при секретарі Хороз І.Б., розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", м. Львів

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод", м. Борислав, Львівська область

про стягнення боргу в розмірі 54 542,94 грн.,

Представники сторін:

від позивача: Мачічка О.О. - адвокат

від відповідача: не з`явився

Представнику позивача роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 54 542,94 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2020 р. позовну заяву передано для розгляду судді Горецькій З.В.

Ухвалою суду від 02.06.2020 року відкрито провадження у справі №914/1246/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 23.06.2020. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Суд відкладав розгляд справи з огляду на неявку відповідача в перше судове засідання та у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 року №211 (зі змінами), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також, листа Ради суддів України від 16.03.2020 року №9/рс-186/20.

Представник позивача в судове засідання 04.08.2020 р. з`явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задоволити. Також подав письмову заяву щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 04.08.2020 р. не з`явився, про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, в судовому засіданні 04.08.2020 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.01.2016 р. між позивачем та відповідачем укладено договір №1141003SNZCP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб`єктів господарювання). Додатковою угодою №15 від 01.01.2019 дію зазначеного договору продовжено на 2019 рік. На виконання умов вказаного договору позивач за період з січня по вересень 2019 року передав, а відповідач прийняв у власність природний газ на загальну суму 335 671,81 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. У зв`язку з тим, що відповідач, в порушення умов договору, оплату за переданий газ здійснив лише частково, його заборгованість перед позивачем за поставлений газ становить 46 298,13 грн. Окрім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 7 002,60 грн., 3% річних в розмірі 732,65 грн. та інфляційні витрати в розмірі 509,56 грн. Загальний розмір заборгованості, що є предметом розгляду в даній справі, - 54 542,94 грн.

Аргументи відповідача.

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.01.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" та Товариства з додатковою відповідальністю "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" укладено договір №1141003SNZCP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб`єктів господарювання) (надалі - Договір). Додатковою угодою №15 від 01.01.2019 дію зазначеного договору продовжено на 2019 рік.

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність споживачу (відповідачу) природний газ (далі - газ), а споживач (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити його вартість у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2., 3.4.-3.6. Договору (зі змінами та доповненнями), розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Ціна газу становить 10 816,50 грн. за 1 000 куб. м., крім того ПДВ - 2 163,30 грн., всього з ПДВ - 12 979,80 грн., у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральним газопроводом. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до умов Договору, застосовується ними при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним Договором.

На виконання умов Договору, позивач за період з січня по вересень 2019 року, передав відповідачу газ на загальну суму 335 671,81 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 р., від 28.02.2019 р., від 31.03.2019 р., від 30.04.2019 р., від 31.05.2019 р., від 30.06.2019 р., від 31.07.2019 р., від 31.08.2019 р. та від 30.09.2019 р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.2.1. Договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання.

Відповідач взяті на себе зобов`язання по оплаті виконав лише частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за прийнятий (спожитий) газ в розмірі 46 298,13 грн. Зазначене підтверджується карткою рахунку 361 за контрагентом - Товариство з додатковою відповідальністю "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" по договору №1141003SNZCP016 та актом звіряння взаємних розрахунків, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим їх печатками. Копії таких документів долучено до матеріалів справи.

Згідно п.п. 6.1., 6.2.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України. У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За невиконання грошового зобов`язання, позивачем, відповідно до ст.625 ЦК України та п.6.2.1. Договору, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення пеню в розмірі 7 002,60 грн., 3% річних в розмірі 732,65 грн. та інфляційні витрати в розмірі 509,56 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст.ст. 173, 174 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №1141003SNZCP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб`єктів господарювання) від 01.01.2016 р. (з подальшими змінами та доповненнями) є договором поставки.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як визначено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу природний газ. Водночас, ТзДВ "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" порушило виконання взятих на себе за Договором зобов`язань із оплати, провівши частковий розрахунок з ТзОВ "Львівгаз збут" за газ, поставлений в січні - вересні 2019 року.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Договором №1141003SNZCP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб`єктів господарювання) від 01.01.2016 р. (з подальшими змінами та доповненнями) передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1.).

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У зв`язку з порушенням ТзДВ "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" зобов`язання із оплати вартості отриманого у власність газу, відповідно до п. 6.2.1. Договору, позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення пеню у розмірі 7 002,60 грн.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, а тому вимога ТзОВ "Львівгаз збут" про стягнення з відповідача 7 002,60 грн. пені є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням ТзДВ "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" грошового зобов`язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 732,65 грн. та інфляційні витрати в розмірі 509,56 грн.

Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, тому вимога ТзОВ "Львівгаз збут" про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 732,65 грн. та інфляційні витрати в розмірі 509,56 грн. є обґрунтованою.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача загальна сума боргу в розмірі 54 542,94 грн.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до Товариства з додатковою відповідальністю "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" про стягнення 54 542,94 грн. - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. покладається на відповідача в повному обсязі.

Вирішення питання розподілу інших судових витрат, понесених сторонами, буде вирішено судом після прийняття рішення в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до Товариства з додатковою відповідальністю "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 54 542,94 грн. - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод" (82300, Львівська обл., м. Борислав, пров. Губицький, буд. 1; код ЄДРПОУ 00136863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (79039, м. Львів, вул. Золота, буд. 42; код ЄДРПОУ 39594527) 46 298,13 грн. основного боргу, 732,65 грн. - три відсотки річних, 7 002,60 грн. пені, 509,56 грн. інфляційних витрат, 2 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

4. Призначити на 18.08.2020 року о 10:50 год. судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут". Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою місто Львів, вулиця Личаківська, будинок 128 (2-й поверх).

5. Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до 14.08.2020 подати до суду докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 17 серпня 2020 р.

Суддя З.В. Горецька