Ухвала суду № 90988642, 14.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

14.08.2020Справа № 910/23405/15Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та видачу дублікату виконавчого документу по справі №910/23405/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український бізнес банк» Білої Ірини Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Лізинг»

про стягнення 1064825,64 грн

Представники учасників справи:

від позивача (стягувача): не з`явився;

від відповідача (боржника): не з`явився;

від заявника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/23405/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг" про стягнення 1064825,64 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови Кредитного договору №270/Ю від 21.11.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 у справі №910/23405/15 частково задоволено позовні вимоги, припинено провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг" боргу по нарахованим процентам в розмірі 12572,70 грн. на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017) та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" 1005822,34 грн основного боргу, 20535,90 грн процентів, 25894,70 грн пені та судовий збір у розмірі 21296,51 грн.

09.12.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 у справі №910/23405/15 залишено без змін.

30.07.2020 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Джірінг" надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документу.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/902 від 30.07.2020 у зв`язку з відпусткою судді Спичака О.М. призначено повторний автоматизований розподіл заяви, що подана в межах справи №910/23405/15, за результатом проведення якого заяву про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документу передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого документа призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.08.2020

У судове засідання 14.08.2020 представники учасників справи та заявника не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та видачу дублікату виконавчого документу суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Відповідно до положень частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №5023/5604/11, від 20.03.2020 у справі №906/703/16, від 17.02.2020 у справі №910/5737/15-г, від 06.02.2020 у справі №908/2251/18 та від 15.08.2019 у справі №904/4253/17.

Судом встановлено, що 23.03.2020 між Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» (далі - продавець, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» (далі - новий кредитор) укладений договір про відступлення прав вимоги №1-UA-EA-2020-01-23-0000018-b (далі - договір), за умовами якого банк в порядку та на умовах, визначних Договором, відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців), та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, наділа за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених договором (пункт 1 договору).

Згідно пункту 2 договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань на основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які виплавають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору та з урахуванням купівлі-продажу майнових прав, включених до активів банку в лоті № GL15N615518, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 24142894,85 грн. Ціна договору була сплачена покупцем продавцю в повному обсязі до моменту укладення цього договору на підставі Протоколу №UA-EA-2020-01-23-0000018b від 31.01.2020, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець (пункт 4 договору).

Додатком №1 до договору №UA-EA-2020-01-23-0000018b про відступлення прав вимоги від 23.03.2020 сторони узгодили, що банк відступає новому кредитору права вимоги, зокрема, за кредитним договором №270/Ю від 21.11.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинг».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №UA-EA-2020-01-23-0000018-b про відступлення прав вимоги від 23.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» сплатило на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» грошові кошти у розмірі 25000150,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №304 від 21.02.2020.

Відповідно до приписів статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником, за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорення або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №916/2286/16.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідно до статей 74-79 Господарського процесуального кодексу України, що договір №UA-EA-2020-01-23-0000018-b про відступлення прав вимоги від 23.03.2020 за кредитним договором укладеним між Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинг» №270/Ю від 21.11.2013 оспорюється або визнаний недійсним у судовому порядку.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» по справі №910/23405/15, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» про заміну сторони виконавчого провадження по справі №910/23405/15 підлягає задоволенню.

Окрім того, у поданій заяві наявна вимога заявника про видачу дублікату виконавчого документа у справі №910/23405/15.

Згідно з пунктом 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, зокрема містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі « 904/9718/13, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012 та від 10.04.2018 у справі №24/234.

В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г.

Господарським судом міста Києва 09.12.2015 видано накази на примусове виконання рішення від 02.11.2015 у справі №910/23405/15 зі строком пред`явлення до виконання до 20.11.2016.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (у редакції, чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 за приписами пункту 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Так, статтею 12 вказаного закону встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, законодавець збільшив до трьох років строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом №1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВС від 30.07.2019 у справі №922/3137/15, від 28.12.2018 у справі №910/11424/15, від 20.05.2019 у справі №904/10285/15.

На момент набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 строк пред`явлення наказу суду від 09.12.2015 не сплив, бо він був дійсний для пред`явлення до виконання до 20.11.2016, а відтак підлягають застосуванню приписи пункту 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Отже, строк пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 у справі №910/23405/15 до виконання становить 3 роки, тобто до 20.11.2019.

Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» звернулось до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 у справі №910/23405/15 про стягнення 1052252,94 грн.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. від 08.02.2016 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/23405/15 про стягнення 1052252,94 грн заборгованості.

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Кравцовою О.С. від 16.04.2018 повернуто виконавчий документ стягувачу в порядку пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За приписами частини 3 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку з забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/23405/15; визнано неправомірною та скасовано постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні №50078348 та зобов`язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провести виконавчі дії з виконання наказу №910/23405/15 від 09.12.2015, виданого Господарським судом міста Києва.

Статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV (у редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві Боголей І.Ю. від 26.07.2019 відновлено виконавче провадження з виконання наказу від 09.12.2015, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 у справі №910/23405/15 про стягнення 1052252,94 грн заборгованості; роз`яснено особі, якій повернуто виконавчий документ, про необхідність пред`явити його до виконання у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження.

Таким чином, з огляду на положення статті 23 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції чинній станом на дату пред`явлення наказу до виконання та на дату винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з врахуванням приписів пункту 5 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, строк пред`явлення наказу від 09.12.2015 у справі №910/23405/15 переривався.

При цьому, суд зазначає, що відновлення вищевказаного виконавчого провадження, усуває факт пропуску стягувачем строку для пред`явлення наказу до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 11.03.2020 у справі №910/5587/19.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 у справі №910/23405/15 про стягнення 1052252,94 грн в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Листом №13012 від 31.03.2020 первісний кредитор повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» про те, що на його адресу постанови про повернення виконавчих документів та виконавчі документи, зокрема наказ Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 у справі №910/23405/15, не надходили, інформація про повторне звернення за примусовим виконанням судових рішень відсутня.

В матеріалах справи також відсутні докази, з яких би вбачалось направлення, або отримання Первісним кредитором - Публічним акціонерним товариством «Український Бізнес Банк», наказу Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 у справі №910/23403/15 про стягнення 1052252,94 грн, що свідчить про його втрату.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Капітал Джірінг» про видачу дубліката наказу від 09.12.2015 у справі №910/23403/15, суд дійшов висновку про її задоволення, оскільки заявником дотримано вимог наведених положень законодавства щодо порядку подання заяви про видачу дубліката наказу.

При цьому законодавством не передбачено видачу нового виконавчого листа із зазначенням стягувача відповідно до ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження, так як виконавчий лист видається із зазначенням сторін, вказаних у самому судовому рішенні. До того ж видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинг» та не покладає на нього будь - яких додаткових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 26.09.2018 у справі №712/14175/16-ц.

Приписами частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Пунктом 18 рішення Європейського суду від 12.05.2011 у справі «Ліпісвіцька проти України» визначено, що судове рішення та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, «законне сподівання» на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі «Агрокомплекс проти України»).

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України також неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За таких підстав, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа у справі №910/23405/15 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 334 та пунктом 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа у справі №910/23405/15 задовольнити.

2. Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» (83001, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125, ідентифікаційний код 19388768) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 27/22, офіс 2, ідентифікаційний код 40091114) у справі №910/23405/15.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 у справі №910/23405/15.

4. Ухвала набирає законної сили 14.08.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складений та підписаний 14.08.2020.

Суддя Т.В. Васильченко