Рішення № 90986290, 27.07.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8466/16-а

н\п 2-а/490/310/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва

в складі : головуючої судді - Чулуп О.С.

при секретарі - Балдич Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв справу за позовом

ОСОБА_1

до

Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса)

про визнання незаконним скасування рішення, зобов?язання вчинити дії,-

встановив:

Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просив зобов`язати відповідача відновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1423/2252/2012, виданого 12.03.2014р. Центральним районним судом м. Миколаєва та зобов?язати державну виконавчу службу проконтролювати зміни в базі даних щодо заробітку встановивши період 1983-1987р.р. та 2001 - 2004р.р. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 26.02.2013 року Центральним районним судом м. Миколаєва винесено постанову по справі № 1423/2252/2012 за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України згідно якої встановлено його заробітну плату для призначення пенсії, виходячи з середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік та індивідуального коефіцієнту заробітку - 1,85217. Постановою від 20.03.2014 року головним державним виконавцем центрального відділу ДВС було відкрито виконавче провадження № 42578709 з примусового виконання рішення суду по справі № 1423/2252/2012, проте 20.05.2014 року постановою головного державного виконавця закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 1423/2252/2012. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.02.2015 року постанову державного виконавця від 20.05.2014 року скасовано та зобов`язано головного державного виконавця відновити виконавче провадження № 42578709 від 20.05.2014 року у зв`язку з тим, що державним виконавцем в постанові про закінчення виконавчого провадження від 20.05.2014 року не зазначено, які конкретно результати виконання рішення, у якому розмірі здійснений перерахунок пенсії та у якому розмірі виплачена різниця з урахуванням середньої заробітної плати ОСОБА_1 за 2007 рік з індивідуальним коефіцієнтом заробітку - 1,85217. Позивач вказує, що 28.07.2016 року державним виконавцем було повторно закрито виконавче провадження 1423/2252/2012 та знову йому нараховувалась пенсія з коефіцієнтом 1,76641.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представник позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.02.2013 року згідно якої зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17 січня 2012 року, встановивши його заробітну плату для призначення пенсії виходячи з середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік та індивідуального коефіцієнту заробітку - 1,85217 та коефіцієнт його стажу відповідного до фактично відпрацьованого ним періоду та сплатити визначену різницю.

Судом досліджено виконавчий лист № 1423/2252/2012 виданий Центральним районним судом м. Миколаєва 12.03.2014 року про зобов`язання управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі м. Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17 січня 2012 року встановивши його заробітну плату для призначення пенсії виходячи з середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 року та індивідуального коефіцієнту заробітку - 1,85217.

Судом досліджено лист управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва від 08.05.2014 року згідно якого повідомлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено починаючи з 17.01.2012 року з врахуванням заробітної пати для призначення пенсії виходячи з середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки за 2007 рік та індивідуального коефіцієнту заробітку 1,85217. В грудні 2013 року ОСОБА_1 сплачено різницю у розмірі 715,75 грн., яка виникла внаслідок проведеного перерахунку із 17.01.2012 з врахуванням вищевказаних показників.

Судом досліджено постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.05.2014 року згідно якого виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 1423/2252/2012 виданого 12.03.2014 року завершене у зв`язку з виконанням рішення суду в повному обсязі.

Судом досліджено постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.02.2015 року згідно якої визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця від 20.05.2014 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1423/2252/2012 виданого 12.03.2014 року Центральним районним судом м. Миколаєва та зобов`язано головного державного виконавця відновити виконавче провадження № 42578709 від 20.05.2014 року.

Судом досліджено постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2016 року згідно якого виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 1423/2252/2012 виданого 12.03.2014 року завершене у зв`язку з виконанням рішення суду в повному обсязі.

Судом досліджено розпорядження Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 04.12.2017 року згідно якої ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнту 1,76641.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже судом встановлено, що відповідач рішення суду не виконав, оскільки розраховує коефіцієнт із стажу з урахуванням 2004-2006 років, хоча в рішенні суду вказано, що заробітну плату слід брати за період 2003 року. За такого вбачається, що коефіцієнт вираховано невірно - він складає станом на 01.10.2017р. - 1,76641, а не 1,85217. Тобто, відповідач рішення суду в цій частині рішення не виконав. За такого суд приходить до висновку, що постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження слід скасувати, оскільки рішення суду не виконано.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. За такого, суд приходить до висновку, що слід зобов`язати відповідача відновити виконавче провадження.

Окрім того, для більш повного захисту прав та інтересів позивача, суд виходить за межі позовних вимог та приходить до висновку, що слід визнати постанову від 28.07.2016 року протиправною, оскільки позивач просив зобов?язати відновити виконавче провадження, вказуючи в обгрунтуванні позовних вимог, що така постанова винесена незаконно.

Що стосується вимоги щодо зобов?язання державної виконавчої служби проконтролювати зміни в базі даних щодо заробітку встановивши період 1983-1987р.р. та 2001 - 2004р.р., то суд приходить до висновку, що в задоволенні такої вимоги слід відмовити, оскільки рішення Центрального районного суду не містять посилання на зобов?язання вчинити власне такі дії.

А державний виконавець зобов?язаний виконувати рішення суду в силу закону.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Постанову від 28.07.2016р. державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа №1423/2252/2012, виданого 12.03.2014р. Центральним районним судом м.Миколаєва визнати незаконною та скасувати.

Зобов?язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) відновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1423/2252/2012, виданого 12.03.2014р. Центральним районним судом м.Миколаєва.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П?ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя