Рішення № 90985243, 04.08.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/680/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочка Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт" (29010, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 14, кімн. 33, код ЄДРПОУ 34754711)

до Військової частини А3085 (08457, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Дівички, вул. Артилеристів 1, код ЄДРПОУ 26615319)

про стягнення заборгованості за договором №37 від 20.07.2019,

за участю представників:

позивача: Продан І.В. (керівник);

відповідача: Ступак В. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.03.2020 До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 16.03.2020 Приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт" до Військової частини А3085 про стягнення боргу, штрафу, пені та 3% річних за договором №37 від 20.07.2019.

Ухвалою від 26.03.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.04.2019. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позову заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Поряд з тим, сторін повідомлено, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

У зв`язку з цим, запропонувано сторонам вирішити питання щодо можливості розгляду даної справи судом в підготовчому судовому засіданні та по суті без участі представників сторін за матеріалами та доказами, які подані та будуть подані сторонами у справі, а також, з поданням письмових тез-виступів представників при розгляді справи по суті.

17.04.2020 на адресу суду від відповідача надійшла заява №918 від 17.04.2020 про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому судовому засіданні 21.04.2020 задоволено клопотання відповідача №918 від 17.04.2020 про відкладення підготовчого засідання та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.05.2020.

22.04.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив №943 від 22.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2020 виправлено допущену у другому пункті резолютивної частини ухвали від 21.04.2020 технічну описку та виправлено дату призначення підготовчого засідання з 11.05.2020 на 12.05.2020.

08.05.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання №1066 від 08.05.2020 про розгляд справи у підготовчому провадженні без участі учасника справи.

12.05.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив №06/05/02 від 06.05.2020.

У підготовчому судовому засіданні 12.05.2020 судом задоволено клопотання №1066 від 08.05.2020 відповідача про розгляд справи у підготовчому провадженні без участі учасника справи та встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання. Також, суд продовжив строк підготовчого судового засідання на 30 днів та відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.07.2020.

10.06.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення №1256 від 02.06.2020.

13.07.2020 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 13.07.2020 про відкладення розгляду справи.

У підготовчому судовому засіданні 13.07.2020 судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача б/н від 13.07.2020 про відкладення розгляду справи та закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.08.2020.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 04.08.2020 позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №37 від 20.07.2019 за яким постачальник (позивач) зобов`язується надати замовнику (відповідачу) Збірно-розбірну мобільну будівлю спеціального призначення;

- позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором №37 від 20.07.2019, водночас, відповідач розрахувався за поставлений товар не в повному обсязі, не сплаченою лишилась сума у розмірі 3428755,00 грн, а також, не підписав акти приймання-передачі;

- в ході виконання позивачем умов договору №37 від 20.07.2019 у останнього виникла необхідність виконання робіт з монтажу інженерних мереж, що не враховані проектною документацією, вартість яких склала 188201,22 грн, між тим, виконання вказаних робіт здійснювались третьою особою (ПП Науково-впроваджувальна фірма «Вестар» за договором підряду №035/12-19 від 16.12.2019);

- у зв`язку з неоплатою відповідачем основного боргу за договором №37 від 20.07.2019, позивачем нараховано відповідачу пеню, штраф та 3% річних, а також, заявлено до стягнення суму (188201,22 грн) за договором підряду №035/12-19 від 16.12.2019.

Проти позову відповідач зазначає наступне:

- позивач не дотримався встановлених договором вимог №37 від 20.07.2019 щодо обов`язковості досудового врегулювання спору;

- на дату подання відзиву відповідач не виконав свої зобов`язання за договором №37 від 20.07.2019, товар в повному обсязі не поставив.

- існує розбіжність у твердженнях позивача стосовно дати поставки товару у повному обсязі та дати завершення монтажу окремих елементів «Збірно-розбірних модульних будівель спеціального призначення з площинних та лінійних елементів»;

- згідно договору №37 від 20.07.2019 моментом поставки товару є його монтаж, станом на 26.12.2019 монтажу обладнання не відбулось, а тому і відсутні підстави для передачі відповідачу (замовнику) рахунку, накладної та акту приймання-передачі. В матеріалах справи відсутні факти передачі документів від позивача до відповідача.

- відповідач готовий виконати взяті на себе зобов`язання згідно договору, за умови повного виконання своїх зобов`язань позивачем щодо поставки товару.

- позивач повинен був в порядку ч. 3 ст. 877 ЦК України повідомити відповідача про невраховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2019 між Військової частини А3085 (відповідач, замовник) та Приватним підприємством "Капітальне будівництво і ремонт" (позивач, постачальник) укладено Договір №37 (далі – Договір), за яким постачальник зобов`язується з дати укладення Договору по 30.10.2019 виконати вимоги даного Договору, а саме надати замовнику Збірно-розбірну мобільну будівлю спеціального призначення з площинних та лінійних інструментів (далі – товар) яка відповідає вимогам технічного завдання (Додаток 2), в кількості визначеній специфікацією до Договору, а замовник прийняти та оплатити товар, який постачається згідно з умовами цього Договору. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору найменування товару: код ДК 021:2015 – 44210000-5 «Збірно-розбірна мобільна будівля спеціального призначення з площинних та лінійних елементів». Кількість ціна за одиницю товару, строки поставки зазначаються у специфікації до Договору. Ціна товару є незмінною протягом дії договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Ціна договору становить 11180000,00 грн. (одинадцять мільйонів сто вісімдесят тисяч грн., 00 коп.) з ПДВ. Сума цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Сума на товар встановлюється у національній грошовій одиниці України. Умови договору не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватись після підписання Договору до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків визначених ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами даного Договору (п. 3.1. – 3.4. Договору).

Згідно з п. 4.1. - 4.3. Договору розрахунки за поставлений товар проводяться після поставки товару і монтажу (зборки) відповідно до пункту 5.1. цього Договору шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником рахунка та накладної або іншого документу, який передбачений чинним законодавством на оплату товару. Замовник здійснює оплату за поставлений товар в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України з відтермінуванням платежу до 20 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом п`яти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на розрахунковий рахунок. Оплата може здійснюватись окремо за кожну поставлену партію товару (під партією вважати одиницю товару згідно Специфікації до Договору).

Поставка товару здійснюється у повному обсязі або окремими партіями, що визначені специфікацією до цього Договору. Умови поставки товару: DDP (відповідно до правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» ред. 2010 р.) (для товарів, що поставляються в межах України для резидента України). Строк (термін) поставки товару в повному обсязі (товар повинен бути змонтований в повному об`ємі визначеним замовником в Додатку №2 цього Договору): до 30.10.2019. Строк поставки окремими партіями: згідно специфікації але не пізніше 30.10.2019 року. Місце поставки товарів – 08457, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, за юридичною адресою військової частини А3085. Постачальник зобов`язується одночасно з товаром передати замовнику документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до Договору, та актів цивільного законодавства (Розділ 5 Договору).

Відповідно до п. п. 7.1. – 7.3. Договору разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. За порушення строків виконання зобов`язання, постачальник, сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення але не нижче облікової ставки НБУ, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Види порушень та санкції за них установлені цим Договором: Сплата пені та/або штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань по даному Договору. За даним Договором постачальник несе відповідальність за якість товару у розділі ІІ даного Договору. Постачальник зобов`язаний замінити його товар належної якості, та усунути дефекти своїми силами і за свій рахунок в термін передбачений п. 2.3. з моменту отримання повідомлення замовника. У разі порушення строків протягом яких постачальник повинен замінити неякісний товар, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення але не нижче облікової ставки НБУ.

У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони можуть вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій, що оформлюється відповідним документом. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку (Розділ ІХ Договору).

Дійсний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але не менш ніж як до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 10.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 29.10.2019 до Договору сторони змінили строк поставки товару та погодили, що строк (термін) поставки товару в повному обсязі – до 10.12.2019. Строк поставки окремими партіями: згідно специфікації, але не пізніше 10.12.2019.

Додатковою угодою №3 від 09.12.2019 до Договору сторони в черговий раз змінили строк поставки товару та погодили, що строк (термін) поставки товару в повному обсязі – до 23.12.2019. Строк поставки окремими партіями: згідно специфікації, але не пізніше 23.12.2019. Також, цією ж Додатковою угодою сторони встановили нову ціну Договору – 11168820,00 грн, у зв`язку з цим Додатковою угодою №4 від 26.12.2019 сторони змінили специфікацію.

Відтак, з пункту 4.1. Договору вбачається, що сторонами погоджено проводити розрахунки після поставленого товару і монтажу, тобто окрім поставки відповідної партії товару, позивач взяв на себе зобов`язання з монтажу відповідного обладнання.

З аналізу положень п. 4.1. Договору вбачається, що ціна договору включає в себе, як вартість комплектуючих, що поставляються так і вартість робіт з їх монтажу без розподілу на окремі платежі та виражається в загальному грошовому еквіваленті, який підлягає сплаті за наслідками виконання договору.

Отже, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки з елементами підряду, тобто носить змішаний характер. Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З матеріалів справи вбачається, що згідно специфікації на закупівлю код ДК 021:2015 – 44210000-5 «Збірно-розбірна мобільна будівля спеціального призначення з площинних та лінійних елементів» сторони погодили вартість однієї одиниці товару у розмірі 5584410,00 грн, всього 2 шт вартістю – 11168820,00 грн.

10.12.2019 сторонами був підписаний акт приймання-передачі №1 від 10.12.2019, за яким постачальник передає, а замовник приймає Збірно-розбірну мобільну будівлю спеціального призначення з площинних та лінійних елементів вартістю 5584410,00 грн.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які претензії та/або заперечення відповідача щодо якості поставленого (змонтованого) товару.

Поряд з тим, в матеріалах справи наявна видаткова накладна №87 від 26.12.2019 на суму 2155655,00 грн, за якою позивач частково (4 одиниці товару) поставив відповідачу товар відповідно до специфікації.

При цьому, в матеріалах справи наявна банківська виписка №1702-20VU-1602-2671 від 17.02.2020 за період з 01.12.2019 по 28.12.2019, з якої вбачається, що відповідачем на виконання умов договору №37 від 20.07.2019, сплачено позивачу 11.12.2019 – 5584410,00 грн та 27.12.2019 – 2155655,00 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем належним чином виконані зобов`язання з оплати товару (послуги) за актом приймання-передачі №1 від 10.12.2019 та видатковою накладною №87 від 26.12.2019.

Водночас, до позовної заяви позивачем додано видаткову накладну №88 від 26.12.2019 на суму 3428755,00 грн. З поданої видаткової накладної вбачається, що остання підписана односторонньо позивачем, так як печатка та або підпис з боку відповідача у вказаній накладній відсутні.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар проводяться після поставки товару і монтажу (зборки) відповідно до пункту 5.1. цього Договору шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником рахунка та накладної або іншого документу, який передбачений чинним законодавством на оплату товару, а отже, саме з моменту отримання відповідного документу на оплату у відповідача і виникає обов`язок щодо оплати поставленого та/або змонтованого товару.

Між тим, в матеріалах справи відсутні (не додані позивачем) будь-які докази направлення вказаної видаткової накладної (№88 від 26.12.2019) на юридичну адресу відповідача. Крім того, у справі, також, відсутній і акт приймання передачі по другому об`єкту, що зазначений у специфікації, або будь-які інші докази того, що всі комплектуючі для другого об`єкту поставки були поставлені відповідачу.

В той же час, на підтвердження направлення відповідачу відповідних документів на оплату, позивач додає до позовної заяви претензію б/н від 24.12.2020 та докази її надсилання відповідачу з вимогою про повернення підписаних документів та про оплату за поставлений товар у розмірі 3428755,00 грн, водночас, дана претензія не може вважатись судом як належним документом на підтвердження заборгованості у відповідача, так і документом, що підтверджує поставку товару (здійснення робіт) позивачем, оскільки, носить інформативний характер, складена власноручно позивачем та згідно опису, до неї не додано документів, які на вимогу позивача мусив підписати та повернути відповідач.

Суд також наголошує на тому, що позивачем до суду не було подано жодного доказу, який би безпосередньо чи опосередковано вказував на те, що відповідачем здійснено в повному обсязі поставку всіх необхідних комплектуючих для другої збірно-розбірної мобільної будівлі, зокрема, доказів транспортування вказаних комплектуючих, доказів пропуску (ввезення) цих комплектуючих на територію військової частини, доказів пропуску на теріторію в/ч персоналу позивача, який змонтовував вказані комплектуючи та виконував інші роботи, з яких суд міг би встановити факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором.

Отже, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи будь-яких підписаних документів (видаткова накладна, акт приймання передачі тощо) з боку відповідача, що підтверджують наявність у останнього заборгованості за поставлений товар (роботи), а також доказів надсилання (передачі) вказаних документів та будь-яких інших доказів, які опосередковано вказують на факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, суд не вбачає наявності підстав для стягнення з відповідача 3428755,00 грн, позаяк п. 4.1 Договору пов`язує виникнення обов`язку з оплати з одночасним настанням двох юридичних фактів – поставкою обладнання та монтажем поставленого обладнання.

Разом з тим, також, не підлягають і задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, пені та 3% річних, які нараховані на суму 3428755,00 грн.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 188201,22 грн за договором підряду №035/12-19 від 16.12.2019, який укладений між позивачем та Приватним підприємством Науково-впроваджувальна фірма «Вестар» суд повідомляє наступне.

Як вже зазначалось вище, Договір №37 від 20.07.2019 містить елементи будівельного підряду, позаяк за відповідним договором позивач зобов`язаний провести монтаж поставленого товару, тобто виконати певні роботи, які має прийняти позивач.

Відтак, правовідносини між сторонами також підпадають під регулювання ст. 877 Цивільного кодексу України, за ч. 3, 4 якої підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва.

Судом встановлено, що відповідно до Договору №37 від 20.07.2019 та специфікації, а також будь-якими іншими документами сторонами не було погоджено додаткових робіт, які за твердженням позивача були проведені ПП НВФ "Вестар".

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт повідомлення позивачем відповідача про збільшення кошторису та проведення додаткових робіт до погодженої сторонами кінцевої дати виконання Договору (до 23.12.2019). Тоді як, наявне лише повідомлення №11/03 від 11.03.2020, яке датоване після зазначеної дати кінцевого виконання Договору, а отже свідчить про те, що позивач повідомив відповідача про з здійснення відповідних робіт після здійснення останніх без їх погодження.

Між тим, з аналізу положень ч. 3 ст. 877 ЦК України вбачається, що виконавець (підрядник) зобов`язаний повідомити замовника про необхідність проведення додаткових робіт та збільшення кошторису з моменту виявлення таких обставин, позаяк, подальше виконання підрядником робіт ставиться у пряму залежність від надання замовником своєчасної відповіді (погодження) на таке повідомлення підрядника.

Також, відповідачем не доведено, що виконання додаткових робіт за договором підряду №035/12-19 від 16.12.2019 були здійснені позивачем в інтересах відповідача та невиконання вказаних робіт могло призвести до знищення або пошкодження поставленого (не змонтованого) товару.

Додатково суд повідомляє, що у актах на закриття прихованих робіт від замовника зазначено начальника служби КЕС в/ч А3085, повноваження якого, на вчинення зазначених дій позивачем не доведені, а підпис цієї особи печаткою в/ч не посвідчено та є таким, що суттєво відрізняється від підпису тієї ж особи, який посвідчений печаткою в/ч та міститься на видатковій накладній №87 від 26.12.2019, що позбовляє суд можливості констатувати факт погодження повноважною особою позивача вказаних актів з відповідачем.

Відтак, враховуючи викладене, а також те, що позивачем несвоєчасно повідомлено та, відповідно, не отримано погодження від відповідача на проведення додаткових робіт та збільшення кошторису, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 188201,22 грн за договором підряду №035/12-19 від 16.12.2019 є належним чином не довединими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються судом на позивача.

Отже, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Крім того, позивачем у прохальній частині позовної заяви ,окрім судового збору, заявлено вимоги до стягнення з відповідача 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, позивачем на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано суду договору про надання правничої допомоги, платіжних доручень та будь-яких інших документів, з які б підтверджували сплату клієнтом (позивачем) 35000,00 грн адвокату.

Враховуючи, що факт понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем не підтверджено документально, а також те, що суд не знайшов підстав для задоволення позову, у зв`язку з його недоведеністю, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз