Рішення № 90982764, 06.08.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46297/16-ц

Провадження № 2/761/156/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом третьої особи ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про визнання права користування квартирою АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона протягом тривалого часу, з початку 2015 р., постійно проживає в неприватизованій житловій квартирі АДРЕСА_1 , в яку на підставі ордеру № 1250 від 03.12.1997 року вселились ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_4 . При цьому, окрім позивачки, у вказаній квартирі проживала рідна тітка позивачки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її чоловік - ОСОБА_1 , а також донька позивачки - ОСОБА_5 , 2007 р.н. Фактично до смерті ОСОБА_3 , позивачка, її донька та чоловік померлої проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та були пов`язані спільним побутом, і навіть після смерті наймача квартири продовжили проживати однією сім`єю та сплачувати відповідні рахунки за житлово-комунальні послуги. За вказаних обставин, позивачка вважає, що вона, як член сім`ї наймача спірної квартири, має право на визнання за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 03.01.2017 р. відкрито провадження у даній справі.

Протокольною ухвалою від 24.05.2017 р. залучено до участі у справі третю особу Київську міську раду.

Крім того, під час розгляду справи в суді, третьою особою - ОСОБА_1 було подано позов до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , яку прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом 15.11.2017 р..

Ухвалою від 21.02.2018 р. розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ШРДА, треті особи: КМР, ОСОБА_6 , про визнання права користування житловим приміщенням, та за позовом третьої особи ОСОБА_6 до ШРДА, КМР, ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням, продовжити за правилами загального позовного провадження, вирішено продовжити за правила загального позовного провадження.

Ухвалою від 05.11.2018 р. позов ОСОБА_2 до ШРДА, треті особи: КМР, ОСОБА_6 , про визнання права користування житловим приміщенням, залишено без розгляду.

Так, вимоги позову третьої особи - ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) обґрунтовані тим, що він з 12.09.1984 р. по дату смерті квартиронаймача ОСОБА_3 - 23.10.2016 р. перебував у зареєстрованому шлюбі. З 03.02.1997 р. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 постійно проживали та несли спільні витрати по оплаті житлово - комульнальних послуг в неприватизованій квартирі АДРЕСА_1 , право користування на яку виникло у дружини позивача на підставі Ордеру № 1250 від 03.02.1997 р., крім того, був відкритий особистий рахунок квартири на ім`я матері померлої - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 мати дружини позивача - титульний наймач ОСОБА_4 померла, а тому після її смерті єдиним фактичним наймачем спірної квартири залишилась ОСОБА_3 . При цьому, позивач зауважує, що після смерті ОСОБА_3 , яка відбулася 23.10.2016 р., він продовжує проживати у цій квартирі, утримувати її, а також здійснювати витрати по оплаті житлово-комунальних послуг. А тому, позивач вважає, що він, як член сім`ї наймача спірної квартири, має право на визнання за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 та визнати його новим наймачем житлової квартири АДРЕСА_1 , замість померлого наймача ОСОБА_3 .

Ухвалою від 12.03.2019 р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

11.11.2019 р. у судовому засіданні з обставин справи було допитано в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник ШРДА в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник КМР та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання з`явились про дату та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, про причини не явки суду не повідомили.

Вислухавши учасників справи та показання свідків, дослідивши матеріали справи, а також оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов третьої особи підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що на підставі ордеру № 1250 виданого 03.02.1997 р., в квартирі АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані ОСОБА_4 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.11.2016 р. та свідоцтвом НОМЕР_2 від 02.11.2016 р.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що за згодою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 1997 р. та по теперішній час у квартирі АДРЕСА_1 проживає, але не зареєстрований за цією адресою, позивач по справі - ОСОБА_1 , який з 1984 р. перебував у зареєстрованому шлюбі з наймачем квартири - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 07.03.1985 р.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження з наявних в матеріалах справи, а також показань свідків, наданих останніми у судовому засіданні.

Крім того, згідно з наявними в матеріалах справи копіями квитанцій позивач після смерті наймача квартири - ОСОБА_3 продовжує утримувати вказане майно та оплачувати надання житлово-комунальних послуг.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що через відсутність реєстрації місця проживання у спірній квартирі, він не має можливості підтвердити своє право користування цим житлом у позасудовому порядку.

Згідно з статтею 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб. Якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другої цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.

Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому законом порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права корситування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.7 своєї постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядку при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї, наймача, чи прописані вони в данному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювалося угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Разом з тим, згідно роз`яснень, викладених в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 року за №9, наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Крім того, в силу вимог п.4 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, які свідчать, що позивач був членом сім`ї померлого наймача ОСОБА_9 , та з 1997 року постійно проживає в спірній квартирі, в якій він не зареєстрований, при цьому, після смерті своє дружини продовжує утримувати вказане майно, крім того, позивач не має іншого житла, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, визнавши ОСОБА_6 новим наймачем квартири та визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов третьої особи ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , як члена сім`ї померлого наймача ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , новим наймачем житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 , замість померлого наймача ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: