Рішення № 90982761, 05.08.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26446/19

Провадження № 2/761/1598/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, з урахуванням заяви про усунення недоліків просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на її користь відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 172 599,00 грн.; моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.; судовий збір у розмірі 2 637,39 грн., та витрати на проведення експертного дослідженняу розмірі 4 290,00 грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 21.08.2018 року в будинку АДРЕСА_1 відбулось залиття квартири АДРЕСА_2 (надалі - квартира), яка належить позивачці, з квартири АДРЕСА_3 , в якій проживає відповідачка. При цьому, позивачка вказує, що згідно з Актом обстеження її квартири, складеного 31.08.2018 року комісією ТОВ «Перший український експертний центр», встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_2 сталося внаслідок розриву корпусу лічильника на мережі холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 в гостьовому санвузлі після запірної арматури. На підставі зазначеного та посилаючись на положення ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, позивачка просить стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду, яка згідно з висновком експерта №26-18 від 07.09.2018 року становить 172 599,00 грн. Крім того, через залиття квартири, позивачці було завдано моральну шкоду, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях, що спричинили їй значний душевний дискомфорт та порушили звичний спосіб життя. Розмір моральної шкоди позивачка оцінює на суму 10 000 грн., яку також просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою від 29.08.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 18.03.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

29.07.2020 року представник відповідачки ОСОБА_3 подав клопотання про визнання доказу недопустимим

Протокольною ухвалою 05.08.2020 року суд відмовив представнику відповідача ОСОБА_3 у задоволенні заяви про виклик до суду експерта.

Представник позивачки ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили суд відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_4 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право власності від 15.11.2013 р. та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 12905906 від 15.11.2013 р.

Позивачка стверджує, що 21.08.2018 р. відбулось залиття її квартири з вини відповідачки, яка проживає на поверх вище в квартирі АДРЕСА_5 .

Відповідачка є власником вищевказаної квартири, що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що також нею не заперечувалося в судовому засіданні.

Згідно положень ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до роз`яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року за №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

В свою чергою статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Положеннями ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни, зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.

31.08.2018 р. комісією у складі головного інженера - ОСОБА_5 , майстра будинку - ОСОБА_6 та слюсаря - ОСОБА_7 було складено Акт обстеження, який затверджено підписом заступника начальника ТОВ «Перший український експертний центр» ОСОБА_8 , у якому зазначено, що залиття квартири АДРЕСА_2 сталося внаслідок розриву корпусу лічильника на мережі холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 в гостьовому санвузлі після запірної арматури.

Представник відповідачки вважає вказаний Акт недопустимим, оскільки встановленні в ньому обставини фактично є припущеннями, проте в судовому засіданні відповідачка підтвердила, що внаслідок розриву корпусу лічильника на мережі холодного водопостачання в гостьовому санвузлі, який знаходиться в її квартирі АДРЕСА_3 , відбулось затоплення квартири АДРЕСА_2 , тобто погодилась з обставинами викладеними в Акті обстеження від 31.08.2018 р., хоча вважає, що її вини в пошкодженні крану не має оскільки вона його не встановлювала.

Таким чином, з огляду на вищенаведені норми законів та пояснення відповідачки, суд вважає, що вона як власник, несе обов`язок по забезпеченню схоронності належного їй на праві власності житла, санітарно-технічного та іншого обладнання в квартирі, пошкодження якого в даному випадку стало причиною залиття квартири позивачки, також суд враховує обставини встановлені Актом комісії ТОВ «Перший український експертний центр» від 31.08.2018 року, та приходить до висновку, що відповідальність за завдану шкоду позивачці має нести саме ОСОБА_2 .

Відповідно до Висновку №26-18 від 07.08.2018 року, складеного експертом Солдатовою В.С., про розмір матеріальної шкоди, завданої власнику квартири АДРЕСА_4 в результаті залиття, яке відбулось 21.08.2018 року по причині розриву корпуса лічильника трубопроводу холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 , розмір якої становить 172 599,00 грн.

Також, позивачка понесла додаткові витрати на послуги з оцінки вартості матеріальної шкоди, що підтверджується розрахунковою квитанцією до прибуткового касового ордеру №46-18 від 04.09.2018 р. на суму 4 290,00 грн.

Враховуючи, що обставини, на які посилається позивачка у позовній заяві, як на підставу для задоволення позову, в частині відшкодування матеріальної шкоди, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, суд прийшов до висновку, що з відповідачки на користь позивачки підлягає до стягнення 172 599,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також необхідно стягнути з відповідачки на користь позивачки витрати на оцінку вартості матеріальних збитків у сумі 4 290,00 грн.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, у відповідності до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року за №6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, враховуючи усі встановлені судом обставини у справі, суд приходить до висновку, що відповідачкою була заподіяна позивачці моральна шкода в результаті пошкодження її квартири, оскільки через пошкодження своєї оселі вона опинилася в стресовій ситуації, що спричинило їй значного душевного дискомфорту та порушило звичний спосіб життя, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки в якості відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачки на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 637,39 грн., а тому всього з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню 179 526,39 грн. (172 599,00 грн. + 4 290,00 грн. + 2 637,39 грн. + 10 000,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 179526 (сто сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 39 коп., з яких: 172599 (сто сімдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп. - матеріальна шкода; 4290 (чотири тисячі двісті дев`яносто) грн. 00 коп. - витрати на проведення експертного дослідження; 2637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) грн. 39 коп. - судові витрати по сплаті судового збору, а також стягнути на відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: