Рішення № 90979240, 13.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року м. Київ № 826/13003/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

1) від 27.07.2018 № 0037574202 про нарахування ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8844,50 грн. та штрафних санкцій за даним видом податку у розмірі 2211,13 грн.;

2) від 27.07.2018 № 0087604202 про нарахування ОСОБА_1 військового збору у розмірі 2653,35 грн. та штрафних санкцій за даним видом податку у розмірі 663,34 грн.;

3) від 27.07.2018 № 0087594202 про нарахування ОСОБА_1 штрафних санкцій за податком на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 17.10.2018 зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 756/8977/18, яка перебуває впровадженні Оболонського районного суду міста Києва.

Ухвалою від 16.09.2019 поновлено провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, який наявний в матеріалах справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2018 року відповідачем на підставі акта перевірки від 09.07.2018 №3126/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 від 09.07.2018, прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0037574202, яким позивачу за порушення пп.168.1, з урахуванням п.п.164.2.10, 174.2.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 11055,63 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 8844,50 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2211,13 грн;

- 0087604202, яким позивачу за порушення пп.1.2, 1.3 п.1.61 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» всього в сумі 3316,69 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 2653,35 грн; штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 663,34 грн;

- 0087594202, яким позивачу за порушення пп. «а» п.176.1 Податкового кодексу України (не надано книгу обліку доходів і витрат) визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмового відзиву відповідача, збільшення грошового зобов`язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на наступних обставинах.

Так, 09.02.2018 до ГУ ДФС у м. Києві надійшов лист від 01.02.2018 №33/01-16 приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу, в якому повідомлено про те, що 18.05.2016 за реєстровим номером №532 нотаріусом був посвідчений договір дарування ОСОБА_2 на користь позивача грошових коштів в сумі 7000,00 доларів США (еквівалент 176 890,00 грн), які розміщені на депозитному рахунку дарувальника в ПАТ «Фідобанк», що в свою чергу було відображено нотаріусом в податковому розрахунку (ф.1-ДФ) за 2016 рік за ознакою доходу 114.

Цим же листом нотаріус повідомив контролюючий орган про те, що 03.03.2017 вказаний вище договір було розірвано за згодою сторін враховуючи фактичну неможливість одержання позивачем коштів у власність у зв`язку з неплатоспроможністю банку.

Контролюючим органом інформація щодо фактичної неможливості одержання коштів позивачем перевірена не була, внаслідок чого на підставі лише інформації про укладення договору дарування коштів в 2016 році позивачу і був визначений ПДФО в сумі 8844,50 грн (176890 * 5%).

Військовий збір нарахований автоматично на суму ПДФО.

Штрафна санкція в сумі 510 грн не стосується заниження позивачем ПДФО та застосована в зв`язку з не наданням позивачем до перевірки книги обліку доходів і витрат.

Не погоджуючи з обґрунтованістю наведених доводів відповідача, як наслідок, правомірністю оскаржуваних ППР, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Пунктом 174.6 Податкового кодексу України врегульовано питання оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Зокрема, визначено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Відповідно до пп. «ґ» 174.1 Податкового кодексу України об`єктом спадщини платника податку є готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

В розумінні п.174.2.2 Податкового кодексу України ставкою оподаткування ПДФО в даному випадку є 5%.

Як вже зазначалось, суть спірних правовідносин полягає в тому, що на думку контролюючого органу позивачем неправомірно занижено базу оподаткування ПДФО за 2016 рік на 176 890 грн, які отримані позивачем в дарунок від ОСОБА_2 та на час укладення договору дарування знаходилось на її рахунку в ПАТ «Фідобанк».

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача, враховуючи наступне.

В матеріалах справи наявна копія листа ПАТ «Фідобанк» від 07.03.2017 №1-11-1-3-3/578-ЛК-ОГ на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до якого повідомлено, що з рахунків, які були відкриті в ПАТ «ФІДОБАНК» на ім`я ОСОБА_2 грошові кошти на рахунки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) не перераховувались та готівкою не видавались. Рахунки вищевказаній фізичній особі у Банку не відкривались.

Контролюючим органом з посиланням на належні і допустимі доказі вказані обставини не спростовані.

До того ж, ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначалось в описові частині даного рішення, ухвалою від 17.10.2018 було зупинено провадження в даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 756/8977/18, яка перебуває впровадженні Оболонського районного суду міста Києва.

Так, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2019 по справі №756/8977/18, яке набрало законної сили 20.06.2019, позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано недійсним договір дарування грошових коштів від 18.05.2016 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Швидкою І.М., зареєстрованим в реєстрі за № 532, з дати укладання - 18.05.2016 р.

Дане рішення вмотивовано тим, що на підставі рішення НБУ від 20.05.2016 р. № 8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 20.05.2016 р. № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

У зв`язку із вищенаведеним рішенням ФГВФО ПАТ «Фідобанк» відмовив позивачу у відкритті рахунку у доларах США, а введення у ПАТ «ФІДОБАНК» тимчасової адміністрації унеможливило ОСОБА_2 у будь-який спосіб розпоряджатись коштами на власному валютному рахунку.

Вказані обставини в сукупності свідчать на користь того, що фактично в 2016 році позивачем дохід в спірній сумі не отримувався, внаслідок чого підстави для нарахування ПДФО і військового збору відсутні, а ППР за цими платежами є протиправними та такими, о підлягають скасуванню.

Стосовно ППР №0087594202 на суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 510 грн за не надання до перевірки книги обліку доходів і витрат, суд зазначає наступне.

Суть спору в цій частині зводиться до того, що позивачем до перевірки не надано книгу обліку доходів і витрат. Дані обставини позивачем не заперечуються.

Відповідно до пп. «а» п.176.1 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 затверджено форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Пунктом 1 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу визначено, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі - платники податку), які відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зобов`язані подавати декларацію або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, ведуть облік у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі - Книга) за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 11 грудня 2013 року № 794.

Як зазначено в акті перевірки та не було заперечено і спростовано позивачем під час розгляду справи, ОСОБА_1 подано 11.04.2017 року до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову-декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік № 1700084654 з нульовим значенням річного оподатковуваного доходу.

Відтак, оскільки позивач відносить до кола осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб, які відповідно до Податкового кодексу України зобов`язані подавати декларацію, то останній зобов`язаний забезпечити ведення книги обліку доходів і витрат у перевіряємому періоді.

Позивачем не надано доказів існування книги обліку доходів і витрат за 2016 рік та не наведено обставин за яких він звільнений від обов`язку її ведення і зберігання, внаслідок чого застосування до позивача штрафу в сумі 510 грн є цілком правомірним, а ППР №0087594202 скасуванню не підлягає.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2018 №№0037574202, 0087604202.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 680,65 грн (шістсот вісімдесят грн 65 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович