Рішення № 90979208, 13.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року м. Київ № 640/15795/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач, ГУНП у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві» № 517 від 01 липня 2019 року в частині оголошення суворої догани старшому оперуповноваженому сектору спеціальної поліції Солом`янського управління поліції ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ, відповідного до якого їй оголошено сувору догану, виданий на підставі результатів службового розслідування, яке було проведено необ`єктивно, з порушенням процесуальних норм відповідних спеціальних нормативних актів, що свідчить про відсутність складу дисциплінарного проступку в діях позивача. Як наслідок, висновки службового розслідування суперечать його матеріалам.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою відповідачу надано термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву, який подається до суду разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Крім того, відповідача вказаною ухвалою зобов`язано подати належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуваний наказ від 01.07.2019 № 517 винесений в межах повноважень Головного управління Національної поліції у м. Києві та у спосіб, що передбачені Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Враховуючи предмет і підстави позову, а також положення статей 12, 257, 262 КАС України, суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 25.05.2018 перебуває на посаді старшого оперуповноваженому сектору спеціальної поліції Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві.

Листом Київського міського управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України «Щодо проведення службового розслідування» від 08.04.2019 вих. № К-118/42-10/01-2019 до ГУНП у м. Києві для організації службового розслідування та вжиття заходів дисциплінарного впливу скеровано копію доповідної записки за результатами проведення перевірки за повідомленням ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій працівників Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві від 08.04.2019.

З метою з`ясування всіх обставин, викладених у вказаній вище доповідній записці, відповідно до ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом ГУНП у м. Києві «Про призначення та проведення службового розслідування» від 26.04.2019 № 651 призначено службове розслідування та затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування.

На підставі рапорту голови дисциплінарної комісії заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП у м. Києві підполковника поліції Мащенка С.М. від 27.05.2019, наказом ГУНП у м. Києві «Про продовження строку проведення службового розслідування» від 27.05.2019 № 883 строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП у м. Києві від 26.04.2019 № 651, продовжено до 24.06.2019.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що 14.09.2018 за вх. № К-5589 до Солом`янського управління поліції з ГУНП у м. Києві надійшло звернення заступника начальника Державної екологічної інспекції у м. Києві ОСОБА_3 з приводу вирубки п`яти дерев та знищення частини газону у парку «Супутник» по вул. Уманській, 14 у м. Києві.

Розгляд звернення начальником Солом`янського управління поліції полковником поліції ОСОБА_7 було доручено заступнику начальника управління поліції - начальнику слідчого відділу Солом`янського управління поліції майору поліції ОСОБА_4 , який, у свою чергу передоручив його виконання начальникові слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Солом`янського управління поліції підполковнику поліції ОСОБА_5 . Останнім розгляд звернення передоручено начальнику сектору спеціальної поліції Солом`янського управління поліції майору поліції ОСОБА_6 , який, у свою чергу передоручив його виконання старшому оперуповноваженому сектору спеціальної поліції Солом`янського управління поліції капітану поліції ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 під час розгляду вказаного звернення у діях представників будівельної організації неправомірних дій не встановила, з зв`язку з чим склала висновок та надала відповідь від 16.11.2018 за вих. № 74896/55-2018 заявнику - заступнику начальника Державної екологічної інспекції у м. Києві ОСОБА_3

Одночасно, із доповідної записки за результатами проведення перевірки за повідомленням ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій працівників Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві встановлено, що 29.12.2018 за вх. № К-7869 та 02.01.2019 за вх. № К-7/55-2019 до Солом`янського управління поліції з ГУНП у м. Києві та Київської місцевої прокуратури № 9 надійшли аналогічні за змістом заяви ОСОБА_2 про неналежний розгляд її заяв поліцейськими Солом`янського управління поліції.

Як встановлено судом, начальник Солом`янського управління поліції полковник поліції ОСОБА_7 розгляд вказаних заяв доручив заступнику начальника управління поліції - начальнику слідчого відділу Солом`янського управління поліції майору поліції ОСОБА_4 , який передоручив їх розгляд заступнику начальника слідчого відділу капітану поліції ОСОБА_8 , а останній передоручив їх розгляд старшому оперуповноваженому сектору спеціальної поліції Солом`янського управління поліції капітану поліції ОСОБА_1 . Тобто заяви скеровано до підрозділу, дії якого оскаржувались, де їх розглядом займалась старший оперуповноважений сектору спеціальної поліції Солом`янського управління поліції капітан поліції ОСОБА_1 . Незважаючи на це, ОСОБА_1 до керівництва управління поліції з рапортом про необхідність проведення службового розслідування з даного приводу не звернулася.

Натомість, позивач 23.01.2019, всупереч вимогам наказу МВС України «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України» від 15.11.2017 № 930 та вимогам Закону України «Про звернення громадян», без проведення будь-якої перевірки, прийняла рішення про списання заяв до справи. У подальшому, ОСОБА_1 підготувала висновок за результатами формальної перевірки та надала відповіді ОСОБА_2 за вих. № К-7869 від 28.01.2019 та за вих. № К-7/55-2019 від 07.02.2019, якій рекомендувала звертатись до суду.

Крім того, судом встановлено, що 14.01.2019 громадянка ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою щодо зобов`язання внесення відомостей, викладених у її попередніх заявах до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За результатами розгляду вказаної заяви, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.01.2019 у справі № 760/1056/19 задоволено скаргу ОСОБА_2 та зобов`язано Солом`янське управління поліції внести відомості до ЄРДР за вказаними вище заявами.

11.02.2019 відомості за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.01.2019 внесені до ЄРДР за № 12019100090001442 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

22.06.2019 ОСОБА_1 були надані пояснення.

За результатами службового розслідування за фактом неправомірних дій окремих працівників Солом`янського управління поліції підготовлено дисциплінарною комісією та затверджено заступником Голови Національної поліції України - начальником ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 висновок службового розслідування за фактом неправомірних дій окремих працівників Солом`янського УП від 27.06.2019.

За вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог частини 4 статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та абзацу 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», наказом ГУНП у м. Києві «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Солом`янського управління поліції ГУНП у м Києві» від 01.07.2019 № 517 (п. 1 оскаржуваного наказу) до старшого оперуповноваженого сектору спеціальної поліції Солом`янського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Вважаючи оскаржуваний наказ в частині оголошення їй суворої догани протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями статті 18 Закону № 580-VІІІ визначено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Закону № 580-VІІІ передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, яким визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Як вбачається з матеріалів справи, до заступника Голови Національної поліції України - начальника ГУНП у м. Києві генерала поліції третього рангу Крищенка А.Є. за вх. № 8404 від 15.04.2019 надійшла копія доповідної записки «Про результати розгляду повідомлення ОСОБА_2 » від 08.04.2019, в якій зазначено, що формальне вирішення капітаном поліції ОСОБА_1 звернення ОСОБА_2 та допущені при його розгляді порушення вимог відомчих нормативно-правових актів та чинного законодавства призвели до надходження повторних звернень та обґрунтованих скарг з аналогічних питань до органів поліції вищого рівня та прокуратури.

Так, під час розгляду змісту звернень ОСОБА_2 від 29.12.2018 за вх. № К-7869 та від 02.01.2019 за вх. № К-7/55-2019, ОСОБА_1 повинна була застосувати ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» (не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними), або проводити новий чи повторний розгляд звернення, що нею зроблено не було, чим було порушено вимоги наказу МВС України «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України» від 15.11.2017 № 930.

Також, у висновку за результатами розгляду звернення, складеного ОСОБА_1 23.01.2019 та у відповіді на звернення №№ К-7869 від 28.01.2019 та К-7/55-2019 від 07.02.2019 не було надано жодної оцінки законності дій під час розгляду попередніх звернень, проте була надана формальна (шаблонна) відповідь, що свідчить про відсутність зацікавленості у вирішенні питання, яка могла би вплинути на об`єктивність та неупередженість прийняття нею рішень під час виконання повноважень.

Зазначене вище свідчить про неналежний з боку позивача розгляд звернень ОСОБА_2 .

В ході проведення службового розслідування були відібрані письмові пояснення, зокрема в ОСОБА_1 , яка пояснила, що самостійно звернення гр. ОСОБА_2 не розглядала, розгляд вказаних звернень їй доручало керівництво, вона реально виїжджала на місце події та проводила опитування.

В той же час, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено грубе порушення в діях та рішеннях позивача вимог наказу МВС України «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України» від 15.11.2017 № 930, Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян», які виразилися у прийнятті необґрунтованого рішення по суті звернень ОСОБА_2 , наданні неповної відповіді, самоусуненні від проведення перевірок, що тягне за собою дисциплінарну відповідність.

Як вбачається з аналізу позовної заяви, позивач жодним чином не спростував зазначені порушення.

Частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

На думку суду, вищенаведені дії, вчинені позивачем, свідчать про порушення нею службової дисципліни, а тому за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог частини 4 статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та абзацу 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідачем обґрунтовано видано спірний наказ від 01.07.2019 № 517, яким до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Таким чином, відповідач при прийнятті спірного наказу діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб передбачений законодавством України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15; код ЄДРПОУ 40108583) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко