Рішення № 90978969, 23.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 року м. Київ №640/11927/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: представника позивача - Мельника В.А., представника відповідача - Романенко Ю.О., представника третьої особи (Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав") - Хлєбнікова С.Г., представника третіх осіб (ОСОБА_2., ОСОБА_1 ) - Дитинюка Я.Л., представника третьої особи (Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав") - Лисенка М.П., здійснюючи відкритий судовий розгляд адміністративної справи

за позовом Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав"

до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

треті особи ОСОБА_2;

ОСОБА_1;

Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав";

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав";

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Корпорейшн»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «АА «Чесна музика»;

Приватне підприємство «Лавіна Паблішинг»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комп Мюзік»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Старс Україна»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙМЬЮЗІКЮА»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна»;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фальоса Фемілі Фекторі»

про визнання протиправним та скасування наказу, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 липня 2020 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Громадська організація "Українська агенція з авторських і суміжних прав" з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, треті особі - Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав", Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому просить суд (з урахуванням змінених позовних вимог):

- визнати протиправним Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №512 "Про утворення комісії з акредитації організацій колективного управління" від 22 березня 2019 року;

- визнати протиправним рішення, прийняті членами комісії з акредитації організацій колективного управління, утвореної на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №512 "Про утворення комісії з акредитації організацій колективного управління" від 22 березня 2019 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 (директор Асоціації «Музичної індустрії України») та ОСОБА_1 (делегат від «Міжнародної конфедерації музичничних видавців (ІСМР)» мають реальний конфлікт інтересів щодо здійснення кожним з них функцій членів Комісії з акредитації організацій колективного управління Мінекономрозвитку - через наявність у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приватного інтересу у вигляді їх особистої фінансової вигоди та мотивацій внаслідок системної трудової, публічної та персональної діяльності на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через систему належних останнім бізнес-структур, зокрема, ТОВ «Комп Мюзік» (код СДРІІОУ 30858536) та ТОВ «Лавіна Мьюзік» (код ЄДРІІОУ 31921870), а також афілійованих з ними організацій колективного управління, зокрема тих, які беруть участь в конкурсах Мінекономрозвитку на визначення акредитованої організації.

Ухвалою суду від 09 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що наказ №512 від 22.03.2019 відповідає Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Відповідач зазначив, що зважаючи на те, що частина друга ст. 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» не регулює відносини щодо встановлення вимог до членів комісії з акредитації, Мінекономрозвитку вважає незаконним посилання позивача на те, що члени комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мають конфлікт інтересів, оскільки є пов`язаними з організаціями колективного управління, як на підставу для визнання нечинним наказу №512.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 12 листопада 2019 року суд вирішив вийти зі спрощеного позовного провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представником третіх осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надано суду пояснення з приводу спірних правовідносин, в яких також наголошено, що Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» не встановлено будь-яких обмежень прав громадських об`єднань, асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників, щодо визначення кандидатур для делегування та власне самого делегування до складу Комісії з акредитації певних осіб.

Протокольною ухвалою суду від 26.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн", ТОВ "АА "Чесна музика", ПП "Лавіна Паблішинг", ТОВ "Бест Мьюзік", ТОВ "Комп Мюзік", ТОВ "Медіа Старс Україна", ТОВ "Мун Рекордс", ТОВ "АЙМЬЮЗІКЮА", ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", ТОВ "Фальоса Фемілі Фекторі".

Вказаними третіми особами також було надано пояснення по суті спірних правовідносин, в яких зазначено, що на дату 22 березня 2019 року ніхто не знав які саме організації колективного управління візьмуть участь в конкурсі з акредитації. Із наведених позивачем трьох організацій колективного управління: ГС «Український музичний альянс», ГС «Українська ліга музичних прав», Асоціація «Дім авторів музики в Україні» в конкурсі на акредитацію взяла участь лише ГС «Український музичний альянс», а могла б не брати і вказана організація, що додатково підтверджує, що на дату - 22 березня 2019 року жодного конфлікту інтересів через призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 членами комісії з акредитації не було і Наказ про призначення членів комісії був абсолютно законним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 23.07.2020 адміністративний позов Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" в частині вимог, що стосуються визнання протиправними рішень, прийнятих членами комісії з акредитації організацій колективного управління, утвореної на підставі Наказу №512 від 22.03.2019 - залишено без розгляду.

В судовому засіданні 23 липня 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23 липня 2020 року проти позовних вимог заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість.

Представники третіх осіб в судовому засіданні 23 липня 2020 року проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 23 липня 2020 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2019 №152 утворено Комісію з акредитації організацій колективного управління, до складу якої увійшли:

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_9 .

Позивач, не погоджуючись з кандидатурами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у складі Комісії з акредитації організацій колективного управління, вважаючи, що вказані особи мають реальний конфлікт інтересів щодо здійснення кожним з них функцій членів Комісії з акредитації організацій колективного управління Мінекономрозвитку, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Законодавчі вимоги щодо складу та компетенції Комісії з акредитації також визначені Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» та Положенням.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» акредитована організація колективного управління визначається на відкритому конкурсі, що організовується Установою та проводиться постійно діючою комісією з акредитації організацій колективного управління у визначеному цим Законом порядку.

Порядок формування, строк повноважень та правила і процедури комісії з акредитації визначаються в положенні про комісію з акредитації організацій колективного управління, що затверджується Установою.

Частиною другою статті 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» передбачено, що Комісія з акредитації складається з восьми членів і формується на таких засадах:

керівник Установи (або його заступник) - голова комісії;

від Установи - 1 особа;

від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури та мистецтв - 1 особа;

від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - 1 особа;

від громадських об`єднань, асоціацій, що представляють користувачів - 1 особа;

від громадських об`єднань, асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників - 1 особа;

- від міжнародних організацій у сфері авторського права або від міжнародних організацій у сфері суміжних прав - 2 особи, які беруть участь у розгляді питань відповідно до їх компетенції.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» рішення з питань, що розглядаються на засіданнях комісії з акредитації, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менш як двох третин її членів. Таким чином, у випадку формування персонального складу комісії з акредитації у складі 7 осіб забезпечується можливість прийняття легітимних рішень за умови прийняття рішень у присутності не менш як двох третин від можливого повного складу комісії в кількості восьми членів.

Персональний склад комісії з акредитації затверджується наказом керівника Установи.

Відповідно до статті 1 Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» Установа - це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» персональний склад комісії з акредитації затверджується наказом керівника Установи (Мінекономрозвитку).

Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву та не заперечувалось позивачем, на виконання Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» з метою формування складу комісії Мінекономрозвитку звернулось до Міністерства культури України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Зазначені органи надали пропозиції щодо відповідних кандидатур листами від 25.01.2019 №217/15-4/14-19 та від 15.01.19 №16/25.

З метою включення до складу комісії з акредитації представників від громадських об`єднань, асоціацій, що представляють користувачів, від громадських об`єднань, асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників, а також від міжнародних організацій у сфері авторського права або від міжнародних організацій у сфері суміжних прав, на веб-сайті Мінекономрозвитку 11.01.2019, 30.01.2019 і 28.02.2019 були розміщені оголошення про прийняття пропозицій щодо кандидатур до складу комісії з акредитації.

За результатами отримання кандидатур до складу комісії з акредитації організацій колективного управління, на основі критеріїв, які попередньо обговорювалися Мінекономрозвитку з Комітетом з інтелектуальної власності Громадської ради, було прийнято наказ № 512, яким затверджено персональний склад комісії з акредитації, до складу якого увійшли, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Громадська організація "Українська агенція з авторських та суміжних прав" посилається на те, що члени комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мають конфлікт інтересів, оскільки є пов`язаними з організаціями колективного управління.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частиною другою статті 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» передбачено участь у складі Комісії з акредитації від громадських об`єднань асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників та від міжнародних організацій у сфері авторського права або від міжнародних організацій у сфері суміжних прав, які беруть участь у розгляді питань відповідно до їх компетенції.

Так, ОСОБА_1 є делегатом від Міжнародної конфедерації музичних видавців, тобто від міжнародної організації у сфера авторського права, що прямо передбачено зазначеними вище приписами ч. 2 ст. 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Водночас, ОСОБА_2 , який є директором Асоціації «Музична індустрія України», є представником від громадських об`єднань, асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників, що також прямо передбачено наведеними вище приписами законодавства.

Позовні вимоги позивача обумовлені «реальним конфліктом інтересів», який начебто базується на наявності зв`язку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з одного боку та з певними бізнес-структурами з іншого, до яких Позивач відносить ТОВ «Комп Мюзік», ТОВ «Лавіна Мьюзік»

При цьому, суд бере до уваги той факт, що на дату 22 березня 2019 було достеменно не відомо які саме організації колективного управління візьмуть участь в конкурсі з акредитації.

Із наведених Позивачем трьох організацій колективного управління (ГС «Український музичний альянс», ГС «Українська ліга музичних прав», Асоціація «Дім авторів музики в Україні») в конкурсі на акредитацію взяла участь тільки ГС «Український музичний альянс», що додатково підтверджує, що на дату - 22 березня 2019 року жодного конфлікту інтересів через призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 членами Комісії з акредитації не було, зворотного позивачем під час судового розгляду справи не доведено.

Таким чином, суд підкреслює, що на момент обрання членів Комісії з акредитації неможливо було оцінити зацікавленість певних осіб, оскільки було невідомо хто саме з організацій колективного управління візьме участь в конкурсі на акредитацію, оскільки, як встановлено судом під час судового розгляду справи, відповідні заявки учасників було подано пізніше.

Окрім того, суд зауважує, що частина друга ст. 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» не регулює відносини щодо встановлення вимог до членів комісії з акредитації, а відтак посилання позивача на те, що члени комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мають конфлікт інтересів, суд сприймає критично.

Так, Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» власне і встановлено вимоги до формування Комісії з акредитації за участю всіх зацікавлених учасників ринку і держави та встановлено критерії відбору зацікавлених в акредитації організацій колективного управління. Рішення Комісії з акредитації приймаються колегіально, і самі рішення перебувають під увагою учасників ринку.

Суд також погоджується з доводами представника ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відносно того, що задоволення заявленого Позивачем позову про визнання протиправним та скасування Наказу від 22.03.2019 року №512 «Про утворення комісії з акредитації організацій колективного управління» в частині включення до складу комісії з акредитації організацій колективного управління ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично унеможливить роботу Комісії з акредитації, оскільки від участі в її діяльності будуть усунуті представники правовласників (як однієї з двох основних груп учасників ринку поряд з користувачами) та профільної міжнародної організації, що прямо суперечить вимогам Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» та поставить під сумнів легітимність і законність подальшої роботи Комісії з акредитації.

Таким чином, на переконання суду, оскаржуваний позивачем Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №512 "Про утворення комісії з акредитації організацій колективного управління" від 22 березня 2019 року є правомірним та відповідає вимогам Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», а підстави для його скасування - відсутін.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та наявність достатніх підстав для їх задоволення.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову Громадської організації "Українська агенція з авторських і суміжних прав" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 41, літ. А, приміщення 1-3, код ЄДРПОУ 39939650) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 13.08.2020.

Суддя Вєкуа Н.Г.