Рішення № 90978931, 14.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 року м. Київ № 640/13850/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/ Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 15.05.2019 № 154897-51.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає зобов`язань щодо сплати податків, у зв`язку з чим відповідач не мав права надсилати до банку податкову вимогу. Також позивач посилався на положення пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України та пункту 7 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву зазначаючи, що прийняття податкової вимоги не свідчить про провадження заходів, спрямованих на стягнення податкового боргу, а лише формують та документально визначають податковий борг для його погашення у сьому чергу відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 № 782 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо", згідно з яким з 05.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 № 144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Станом на день розгляду даної справи процедура ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" не завершена та триває.

Головне управління ДФС у Київській області прийняло податкову вимогу за формою «Ю» від 15.05.2019 № 154897-51, якою визначено суму податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 14.05.2019 у розмірі 1213,65 гривень (за основним платежем). Пені чи штрафних (фінансових санкцій) даною податковою вимогою не нараховане.

Позивач, не погоджуючись з прийнятою податковою вимогою, вважаючи її протиправною та такою, що підлягають скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

За правилами пункту 8 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, згідно з підпунктами 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

Таким чином, направлення на адресу позивача податкової вимоги не свідчить про провадження органом доходів і зборів заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу. Такі дії контролюючого органу лише формують та документально визначають податковий борг, при цьому останні об`єктивно передують процесу погашення податкових зобов`язань або стягненню податкового боргу. Власне, сама обставина прийняття/формування контролюючим органом податкової вимоги не порушує приписів частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки в даному випадку контролюючим органом не здійснювалось нарахування будь-яких санкцій (пені) за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), не накладався арешт на кошти чи майно банку, не здійснювалось примусове стягнення його коштів та майна.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.09.2018 по справі № 808/3046/16, від 02.04.2019 по справі № 815/6751/16, від 04.12.2018 по справі № 813/4158/16 та від 05.03.2020 по справі № 803/1408/16.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/ Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 та пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов