Ухвала суду № 90978096, 13.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7647/20

УХВАЛА

13 серпня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Івана Миколайовича, третя особа – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв оборони 94», про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення № 53174074 від 17.07.2020 про відмову позивачу у державній реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення № 01н в будинку АДРЕСА_1 ; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нереєстрації права власності за заявою позивача від 14.07.2020 та зобов`язати реєстратора зареєструвати право приватної власності за позивачем на нежитлове приміщення.

Підставою для звернення за судовим захистом до адміністративного суду позивач зазначив, що 23.05.2020 власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 проведено загальні збори та прийнято рішення про зміну статусу допоміжного приміщення – підвального складського приміщення (бічний вхід) шляхом визнання факту відсутності необхідності використання даного приміщення задля задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку – на статус ізольованого нежитлового приміщення, що є частиною внутрішнього об`єму будівлі, має окремий вхід та не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин; присвоєння назви за № 01н. А також про передачу ізольованого нежитлового приміщення № 01н з подальшою реєстрацією права власності ОСОБА_1 .

Рішення зборів оформлено протоколом № 5 від 23.05.2020 і на його виконання 17.06.2020 членами правління ОСББ «Героїв оборони 94» було передано позивачу ізольоване нежитлове приміщення № 01н, що оформлено актом приймання-передачі.

14.07.2020 позивач звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності на вказане приміщення, однак спірним рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_2 від 17.07.2020 № 53174074 йому відмовлено в державній реєстрації, що зумовило його звернутись за судовим захистом. Зокрема, позивач зазначає в позові, що державний реєстратор порушив визначене законом право позивача на офіційне визнання набуття права власності і підтвердження державою факту набуття речових прав на нерухоме майно. В свою чергу, оскаржуване рішення засноване на тому, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не передбачені повноваження, які зазначені в наказі № 15.1 від 15.06.2020 (яким змінено статус приміщення); відсутні відомості щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Героїв Оборони Одеси, 94, приміщення 01н – тобто неможливо встановити, що саме це нежитлове приміщення належить на праві власності ОСББ «Героїв оборони 94»; постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 не передбачено державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, яке передається ОСББ фізичній особі.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за адміністративним позовом слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Головне завдання адміністративної юстиції - утвердження верховенства права над адміністративним свавіллям, захист прав і законних інтересів громадян від неправомірних дій і рішень органів виконавчої влади і, врешті-решт, забезпечення законності у сфері публічного управління.

Публічно-правові відносини можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб`єктами владних повноважень. Публічне право є певним чином функціонально-структурною підсистемою права, яка виражає державні, міждержавні і суспільні відносини. До предмета правового регулювання публічним правом належать такі об`єкти: побудова і функціонування держави та її інститутів; інститути громадянського суспільства; механізм і рівні самоврядування; засади правової системи, правотворчості і правозастосування; принципи, норми та інститути міждержавних відносин і міжнародних організацій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

З огляду на те, що спір пов`язаний із захистом права власності позивача, що набуте в результаті передачі йому нежитлового приміщення ОСББ, від імені якого підписантом виступає сам ОСОБА_1 , - визнання незаконним (протиправним) за встановлених судом обставин рішення державного реєстратора є способом захисту цивільних прав та інтересів. При цьому суд враховує, що задоволення позову матиме безпосереднім наслідком набуття позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна.

Відтак, цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України, оскільки пов`язаний з реалізацією майнових інтересів.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16 та від 26 січня 2016 року у справі № 2а-10699/11/2670 (21-3367а15), а також у постанові Великої палати Верховного суду від 18 квітня 2018 року по справі № 804/1001/16.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають державної реєстрації, або її скасування, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, чи має бути зареєстроване. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При зазначених вище обставинах, враховуючи, що Одеський окружний адміністративний суд не є «встановленим законом судом» щодо розгляду такого спору, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по справі.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України,

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за його позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Івана Миколайовича, третя особа – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв оборони 94», про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Завальнюк