Ухвала суду № 90977748, 14.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 серпня 2020 року м. Київ № 320/6974/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій відповідача при визначенні грошового забезпечення, належного до сплати за період з 01.03.2018 по 10.02.2020; зобов`язання відповідача зробити перерахунок грошового забезпечення за вказаний період, беручи для розрахунку посадовий оклад та оклад за військовим званням 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, дійсний тарифний розряд та п`ятирічну вислугу років та сплати різницю між перерахованим та фактично виплаченою сумою; зобов`язати нарахувати та виплатити доплату у розмірі 30% посадового окладу за кожну суміщену посаду за вищевказаний період; нарахувати та сплатити ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; стягнути моральну шкоду 50 000 грн. та поновити строк звернення до суду з цим позовом.

Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи, суд констатує їх невідповідність вимогам ст.ст.160,161 КАСУ, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням заявникові десятиденного строку для усунення недоліків шляхом надсилання на адресу суду позовної заяви та долучених до неї копій документів у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній: підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір»; обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину, зокрема, але не виключно, де та у якому званні позивач проходив військову службу у період з 01.05.2015 по 10.02.2020 з наданням копії послужного списку за цей період та наказів про прийняття на військову службу (переведення), в тому числі наказів, якими позивачеві було визначено суміщати займану ним посаду з іншою посадою; довідку про ставки посадового окладу посади, яка уміщувалась; надання обґрунтованого розрахунку всіх сум перерахувань, на які претендує позивач, з визначенням та документальним підтвердженням всіх складових зробленого розрахунку за період з 01.03.2018 по 10.02.2020 р.р. та посилання на методику, яка застосована при розрахунку спірної суми; зазначення загальної суми виплат та у розрізі щодо кожної вимоги; суми грошового забезпечення та всіх видів доплат, які позивач одержував в період проходження військової служби за вищевказаний період із наданням доказів про розмір отриманого грошового забезпечення та доплат (довідок, розпоряджень, наказів); зазначення загального розміру виплат, які фактично були одержані заявником за період з 01.05.2015 по 10.02.2020 у якості грошового забезпечення та у помісячному та щорічному розрізі із представленням суду доказів фактично одержання грошових коштів (виписки із банку про надходження та виплати позивачеві; копії грошових поштових переказів; відомості про отримання готівкових грошових коштів, тощо). При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає обрахунок математичних величин із застосуванням арифметичних дій для визначення суми, яка підлягає виплаті.

Крім того, суд зобов`язує позивача надати копію трудової книжки; копії наказу від 10.02.2020 №19 у придатному для читання вигляді; копії всіх документів долучених до позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи (частина документів для відповідача не містить всіх копій); надання суду копії наказів про присвоєння військового звання ОСОБА_1 за спірний період та/або перебування у відповідному військовому званні; представлення суду доказів одержання моральної шкоди (медичні висновки, висновки експертів) на суму 50 000 грн. та пов`язаність наявних захворювань з діями відповідача з наданням методики вирахування вищевказаної суми; конкретизацією вимог до Міністерства оборони України, зокрема зазначення в чому виявляється неправомірність дій відповідача при визначенні грошового забезпечення заявникові за спірний період; підстави звернення з вимогами саме до Міністерства оборони України з посиланням на документи, якими визначено обов`язок Міністерства оборони України визначати грошове забезпечення військовослужбовцям; подання квитанції про сплату судового збору 4204 грн. за чотири вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

При цьому, суд звертає увагу на таке: в силу вимог ч. 3 ст. 161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 132 цього Кодексу передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840,80 грн.

Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до суду адміністративного позову з вимогами майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, з огляду на ціну позову, становить - 840,80 грн.

Згідно з частиною 3 статті 6 закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивач вказав, що має статус учасника бойових дій, а тому вважає, що звільнений від його сплати.

Натомість, суд зазначає, що п.13 ч.1 ст.5 вищезгаданого Закону, право на звільнення від сплати судового збору надано учасникам бойових дій виключно у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, тобто прав як учасника бойових дій. Позивач звернувся в порядку оскарження бездіяльності відповідача в межах Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а не в порядку захисту свого права згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, тому на нього вищевказана пільга не розповсюджується.

Аналогічної правової позиції дотримується і Велика палата Верховного Суду, яка дійшла висновку про обов`язок сплати судового збору учасником бойових дій (ухвала від 06.05.2020 №9901/70/20 (11-128заі20).

Щодо поновлення строку звернення до суду з даним позов, суд звертає увагу на таке:

вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, визначеного цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

До суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся 12.08.2020, через п`ять років з моменту виникнення у нього права на звернення до суду, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку, визначеного законом, без обґрунтування у позовній заяві причин пропущення строку та зазначення підстав для його поновлення при ненаданні доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку.

Суддя зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно – це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, позивач повинен подати заяву про поновлення строку звернення до суду та обґрунтувати у заяві про поновлення строку звернення до суду, які обставин непереборної сили заважали йому звернутися вчасно до суду, зокрема, після одержання розрахунку при звільненні, розмір якого не відповідав сумі, встановленої законом та/або отриманні першої виплати грошового забезпечення.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАСУ, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,- залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.