Рішення № 90977093, 14.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/7466/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0281 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А 0281 у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 0281 щодо нездійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні з військової служби в частині невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст.15 Закону України «Про соціальної і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати Військову частину А 0281 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

В обґрунтування позову вказує про наявність у нього більше 10 років вислуги, що підставою для призначення та виплати мені одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до п.4 ч.2 ст. 15 Закону. Зазначає, що у постанові Верховного Суду у справі №806/2104/17 від 11.04.2018, колегія суддів дійшла до висновку, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». Умовою ж набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «...вислуги 10 років і більше». Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення ( виклику) учасників справи.

Відділом документального забезпечення суду 25.06.2020 зареєстровано клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії відповіді відповідача.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 02.07.2020. У відзиві відповідач вказує, що позивач не має вислуги десять календарних років, а тому виплата одноразової вихідної допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

До суду 11.08.2020 надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 14.08.2020 продовжено розгляд справи. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , видане 16.06.2015 (а.с. 9).

Наказом №30 від 27.03.2019 капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, а Наказом №157 від 03 липня 2019 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення. Вислуга років станом на 03.07.2019 становить: календарна-8 років 11місяці 06 днів; пільгова-04 роки 03 місяців 25 днів; загальна - 13 років 03 місяці 01 день (а.с. 10).

Після звільнення зі служби, позивач звернувся 15.05.2020 до відповідача із запитом на інформацію у якому просив надати інформацію про: розмір нарахованої та виплаченої мені одноразової грошової допомоги при звільненні передбаченої п.2 ст. 15 Закону; розмір не нарахованої та невиплаченої мені одноразової грошової допомоги при звільненні передбаченої п.2 ст. 15 Закону (за наявності такого), вказавши причини не проведення виплати; За умови не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, а також інших нарахувань, прошу провести такі нарахування та здійснити відповідні виплати, (а.с. 11).

Листом №2596 від 29.05.2020 Військова частина А0281 повідомила ОСОБА_1 про те, що: виплата одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби повідомляємо наступне, що згідно Наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 розділу XXXII пункту 2: «У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведення організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту - командування, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разу звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше». Станом на дату звільнення з військової служби Ваша календарна вислуга років становила 8 (вісім) років, 11 (одинадцять) місяців, 6 днів (стаж безперервної військової служби з 27.07.2010 року по 03.07.2019 року). Враховуючи вищевказане дана виплата Вам не належить."

Вважаючи такі відмови необґрунтованими та протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 2. Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260). встановлено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Суд відмічає, що порядок та умови нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби регулюється розділом ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 2 розділу ХХХІІ Порядку №260, у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

Отже, термін «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність вислуги 10 років і більше.

Отже, в ч. 2 ст. 15 Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Згідно матеріалів адміністративної справи, загальна вислуга років позивача станом на дату виключення зі списків особового складу військової частини А0281, становить 13 років 03 місяці 01 день, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана. Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, відповідно позивач має право на таку виплату.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до ч.2ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є протиправною.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 806/2104/17 (провадження № К/9901/3610/18).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Частиною 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, в матеріалах адміністративної справи міститься копія договору №3/12/5-05/20-юп від 12.05.2020 про надання правової допомоги, що укладений між ТОВ "Подільський юридичний центр" в особі директора Козачука Михайла Васильовича (виконавець) та ОСОБА_1 (клієнт).

Відповідно до рахунку-фактури №1205 від 12.05.2020, вартість послуг правової допомоги ОСОБА_1 згідно договору №3/12/5-05/20-юп від 12.05.2020 становить 2000 грн (а.с. 18).

Копією квитанції АТ КБ ПриватБанк №0.0.1706063946.1 від 15.05.2020 підтверджується сплата ОСОБА_1 послуг правової допомоги згідно договору №3/12/5-05/20-юп від 12.05.2020 в розмірі 2000,00 грн (а.с. 19).

Актом виконаних робіт від 15.05.2020 підтверджується надання послуг згідно Договору №3/12/5-05/20-юп від 12.05.2020 (а.с. 20).

Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Враховуючи викладене, суд вважає, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0281 щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановленої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальної і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язати Військову частину А 0281 (проспект Миру, 39,Житомир,10004, код ЄДРПОУ 08104621) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А 0281 (проспект Миру, 39,Житомир,10004, ЄДРПОУ 08104621) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) документально підтверджені судові витрати у сумі 2000 ( дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук