Рішення № 90977059, 14.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 р. Справа№200/6712/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Галустян Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову від 03 липня 2020 року про накладання штрафу (ВП №59684799), якою за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Вказану постанову позивач вважав протиправною, оскільки судове рішення, на виконання якого виданий виконавчий лист, було виконано в межах наявної в органі Пенсійного фонду інформації. Однак через відсутність в матеріалах пенсійної справи стягувача як внутрішньо переміщеної особи інформації щодо розрахункового рахунку, відкритого в ПАТ «Ощадбанк», Управління позбавлено можливості виплатити йому нараховану пенсію, про що повідомило державного виконавця, тому підстави для накладення штрафу були відсутні.

Лист Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради стосовно статусу стягувача ОСОБА_1 , який надісланий на адресу Управління разом із вимогою державного виконавця від 05 травня 2020 року, вважав неприйнятним, оскільки виконавчим листом не було зобов`язано Управління здійснити виплату пенсії стягувачу на реквізити рахунку, що відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

У зв`язку з наведеним позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 03 липня 2020 року, що прийнята у виконавчому провадженні ВП №59684799.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що посилання позивача як боржника у виконавчому провадженні на те, що стягувач є внутрішньо переміщеною особою, не підтверджено жодними доказами, крім того спростовано листом Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 29 квітня 2020 року, який надсилався на адресу боржника та про існування якого йому було відомо.

Оскільки станом на 03 липня 2020 року рішення суду боржником виконано не було, тому в цей же день державним виконавцем в порядку, визначеному ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн., якою зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду без поважних причин.

Вважав, що постанова про накладення штрафу відповідає вимогам ст.ст. 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження», тому підстави для її скасування відсутні.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з великою завантаженістю у відділі та перебуванням у щорічний відпустці старшого державного виконавця відділу Масалаб А.І., а також відсутністю технічної можливості надання копій матеріалів по справі та заперечень на скаргу до слухання справи.

Суд вважає, що викладені в клопотанні обставини не є поважними, крім того не підтверджені жодними доказами. Враховуючи наведене та встановлений Кодексом адміністративного судочинства України скорочений строк розгляду справ даної категорії вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 31 липня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59684799 з примусового виконання виконавчого листа №263/17587/18, що виданий 21 червня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення цього ж суду від 15 березня 2019 року, яким зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з 01 червня 2018 року по 31 липня 2018 року та з 01 вересня 2018 року; рішення суду допущено до негайного виконання в частині виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Постанову направлено на адресу боржника та отримано ним 06 серпня 2019 року.

На запит державного виконавця листом від 08 серпня 2019 року № 19794/34-1/19 Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як боржник у виконавчому провадженні повідомив, що рішенням суду відмовлено позивачу в задоволенні вимоги про зобов`язання поновити нарахування пенсії на рахунок, відкритий в будь якому банку, та визначено, що для ОСОБА_1 , як особи, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, уповноваженим банком - ПАТ «Ощадбанк». Розпорядженням від 02 квітня 2019 року проведено відновлення нарахування позивачу коштів в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10 890,13 грн. Однак, стягувачем не було надано до Управління заяву про виплату пенсії на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», а в Управлінні є лише реквізити рахунку, що відкритий в АТ КБ «Приватбанк». Тому Управління не має правових підстав для перерахування коштів на рахунок позивача, відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

10 квітня 2020 року державним виконавцем до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради направлено запит від 10 квітня 2020 року №9682 щодо статусу боржника.

На запит отримано відповідь від 29 квітня 2020 року №56.3.4-11228-56.1, в якій повідомлялося, що на теперішній час ОСОБА_1 на обліку в Департаменті як внутрішньо переміщена особа не перебуває та з питання взяття на облік не звертався, однак якщо у нього є обставини, які спричинили внутрішнє переміщення, він має право звернутися з відповідною заявою про взяття на облік за місцем фактичного проживання/перебування, про що також було повідомлено ОСОБА_1 .

До вказаної відповіді Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради було додано відповідь від 29 квітня 2020 року №56.3.4-23925-56.1 на ім`я ОСОБА_1 аналогічного змісту.

05 травня 2020 року (після отримання вказаних відповідей) державним виконавцем сформовано та надіслано на адресу боржника вимогу №10782, до якої додано лист Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо статусу стягувача. У вимозі містилося прохання врахувати вказаний лист.

На вказану вимогу боржником до державного виконавця направлено лист від 13 травня 2020 року №10098/34-1/11, в якому повідомлялося, що ним на виконання судового рішення рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 02 квітня 2019 року проведено нарахування пенсії в межах суми стягнення за один місяць - травень 2019 року в розмірі 10 890,13 грн., а рішенням від 08 червня 2019 року - проведено нарахування пенсії за зазначені в судовому рішенні (і відповідно виконавчому листі періоди) пенсії в сумі 128 990,33 грн. Однак через відсутність в матеріалах пенсійної справи стягувача як внутрішньо переміщеної особи інформації щодо розрахункового рахунку, відкритого в ПАТ «Ощадбанк», Управління позбавлено можливості виплатити йому нараховану пенсію (наявна інформація лише щодо рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк»). Лист Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 29 квітня 2020 року №56.3.4-23925-56.1 не був предметом розгляду у справі №263/17587/18, і ОСОБА_1 не звертався до Управління із заявою про поновлення виплати пенсії з урахуванням даних, що викладені у вказаному листі.

До листа боржник додав відповідні рішення про перерахунок пенсії стягувача, протокол за його пенсійною справою та надіслані на адресу стягувача листи 20 червня 2019 року № 884/147/А-01-01-01 та від 19 листопада 2019 року №1560(147)/А-01-01-08 з роз`ясненням особливостей пенсійного законодавства щодо внутрішньо-переміщених осіб та з вимогою термінового подання до органу Пенсійного фонду України заяви з реквізитами ПАТ «Ощадбанк».

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 03 липня 2020 року ВП №59684799 за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Вказаною постановою також зобов`язано боржника виконати судове рішення протягом 10 робочих днів.

Копію постанови направлено боржнику та отримано ним 06 липня 2020 року.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 ст. 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вказані статті, як і спеціальний закон, не містять норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

Спірним питанням, яке виникло між сторонами, стала установа банку, куди стягувачу слід виплачувати пенсію на виконання судового рішення

Згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.

Пунктами 9 - 11 Порядку визначено, що між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку згідно з пунктом 10 цього Порядку.

Отже, згідно з наведеними нормами орган Пенсійного фонду зобов`язаний виплачувати пенсію на відповідний банківський рахунок згідно з поданою одержувачем пенсії у відповідності до вказаних норм заяви.

Оскільки позивач після винесення судового рішення, виконавчий лист по якому перебуває на примусовому виконанні у відповідача, статус ОСОБА_1 (відповідно до судового рішенні він був внутрішньо-переміщеною особою) змінився і натепер він не є внутрішньо-переміщеною особою (що підтверджується офіційними відповідями Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 29 квітня 2020 року №56.3.4-11228-56.1 на адресу органу державної виконавчої служби та від 29 квітня 2020 року №56.3.4-23925-56.1 на ім`я ОСОБА_1 , про що Маріупольському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області як боржнику у виконавчому провадженні було відомо), і для виплати пенсії він обрав АТ КБ «Приватбанк», про що повідомив орган Пенсійного фонду (заява міститься в його пенсійній справі), тому саме на рахунок позивача у вказаному банку і має виплачуватися його пенсія.

Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області вказаним обставинам надана помилкова оцінка, що призвело до неправомірного невиконання судового рішення без поважних причин.

Посилання органу Пенсійного фонду України на те, що у виконавчому листі не зазначено установу банку, куди слід виплатити пенсію, є неприйнятними, оскільки виконавчий лист дублює резолютивну частину рішення, яке набрало законної сили; установа банку, куди слід виплачувати пенсію в залежності від статусу її отримувача, чітко визначена Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, який має виконуватися органом Пенсійного фонду України, і в пенсійній справі ОСОБА_1 для цього є відповідна інформація – заява з реквізитами його рахунку в АТ КБ «Приватбанк».

Отже, за невиконання судового рішення без поважних причин, що знайшло підтвердження в ході розгляду справи, на Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області як боржника у виконавчому провадженні правомірно накладено штраф в порядку та розмірі, що відповідали вимогам законодавства.

Суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 32, 243 – 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, б-р Машинобудівників, 32) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 272 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Логойда