
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2020 р. Справа№200/5556/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Веско»
до відповідача 1: Офісу великих платників податків ДПС
до відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість
В С Т А Н О В И В:
11 червня 2020 року Приватне акціонерне товариство «Веско» (далі за текстом позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі за текстом – відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі за текстом відповідач 2) про стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 59 754,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем на підставі акту перевірки від 11 квітня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001364706 від 23 квітня 2019 року, яким ПРАТ «Веско» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 728064 грн. та нараховані штрафні фінансові санкції.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року по справі №200/6004/19-а вищевказане податкове повідомлення - рішення визнано противоправнім та скасовано.
Вказав, що оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6004/19-а набуло чинності 24 вересня 2019 року то і сума бюджетного відшкодування у розмірі 728064,00 гри була узгоджена 24 вересня 2019 року, тому цього ж дня контролюючий орган повинен був внести узгоджену суму до реєстру заяв.
30 квітня 2019 року узгоджена сума в реєстрі повинна була стати доступною органу казначейства. Орган казначейства протягом п`яти операційних днів, тобто до 03 жовтня 2019 року включно, зобов`язано було перерахувати узгоджену суму на рахунок платника.
Враховуючи наведене, вважає, що 03 жовтня 2019 року був граничний строк сплати позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 728064,00 грн.
У порушенні вищевказаних норм та строків, сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 728064 грн. сплачена позивачу лише 08 квітня 2020 року. Таким чином, на суму заборгованості з 04 жовтня 2019 року по 08 квітня 2020 року нарахована пеня у розмірі 59754,51 грн., яка підлягає стягненню на його користь.
Ухвалою від 16 червня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
08 липня 2020 року відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Зазначив, що податковим органом виконані всі дії відповідно до законодавства, а саме внесено інформацію щодо узгодженої суми до Реєстру.
Згідно Реєстру позивач отримав зазначену суму бюджетного відшкодування на свій рахунок 08 квітня 2020 року.
Відповідно до цього вважає, що податковим органом виконані всі дії відповідно до законодавства. Узгоджена сума внесена до Реєстру, потім перерахована на рахунок позивача. Якщо б податковий орган був би бездіяльним, сума залишалась не відшкодованою.
Як наслідок вважає, що вимога про стягнення пені є незаконною та необґрунтованою по причині відсутності заборгованості, згідно до норм пункту 23 статті 200 Податкового Кодексу України. Адже, інформація була занесена до Реєстру у встановлені законодавством строки та перерахована відповідно до хронології згідно порядку № 26 та Податкового кодексу України.
20 липня 2020 року відповідач 2 надав клопотання про передачу справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва, через те, що відповідачі зареєстровані у м. Києві.
Суд дослідивши вказане клопотання дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на приписи статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Тобто позивач, будучи зареєстрованим за адресою: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Індустріальна, 2, та звертаючись з позовом до Донецького окружного адміністративного суду діяв у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки саме йому надане право вибору суду, з огляду на зміст позовних вимог та місце його реєстрації.
04 серпня 2020 року відповідач 2 надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Зазначив, що враховуючи порядок відшкодування ПДВ та той факт, що до Головного управління Казначейства Реєстр про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПАТ “ВЕСКО» від Державної казначейської служби України надійшли 08 квітня 2020 року згідно меморіального ордеру №2887 від 08 квітня 2020 року, оплата здійснена 08 квітня 2020 року, згідно платіжного доручення від 01 квітня 2020 року № 60057.885 в сумі 728 064,00 грн. за декларацією від 17 січня 2019 року № 9307101050.
Таким чином, відшкодування ПДВ по ПАТ «ВЕСКО» Головним управління Казначейства здійснено у повному обсязі в день надходження реєстру та коштів для здійснення бюджетного відшкодування, тобто 08 квітня 2020 року.
Враховуючи вищезазначене, вказав, що Головним управлінням Казначейства, жодним чином не порушено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до глави 10 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Приватне акціонерне товариство «Веско», зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00282049, перебуває на податковому обліку в Офісу великих платників податків ДПС.
У період з 21 січня 2019 року по 20 лютого 2019 року податковим органом на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства «Веско» за грудень 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість № 9307101050 від 17 січня 2019 року), за результатами якої складено акт від 20 лютого 2019 року № 98/28-10-47-06/00282049.
Камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2018 року, а саме позивачем завищено суму податкового кредиту, суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податкової декларації за грудень 2018 року на суму ПДВ 728064 грн.
23 квітня 2019 року на підставі акту перевірки від 11 квітня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001364706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 728064 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції у розмірі 364032 грн.
Позивач не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення звернувся з позовом до суду про його скасування.
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №200/6004/19 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Веско» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 23 квітня 2019 року № 0001364706, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 728064 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 364032 грн.
Рішення суду у справі №200/6004/19 набрало законної сили 24 вересня 2019 року, згідно ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.
Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано статтею 200 ПК України.
Згідно з приписами пункту 200.1-200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами “а”, “г” і “ґ” цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.
Положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня, що настав за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Як вже зазначалось вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №200/6004/19-в податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23 квітня 2019 року №0001364706, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за грудень 2018 року в розмірі 728064 грн. визнано протиправним та скасовано.
Дане рішення набрало законної сили 24 вересня 2019 року, про що зазначено у вказаному рішенні.
Таким чином, виходячи з вимог статті 200 Податкового кодексу України офіс великих платників податків ДПС був зобов`язаний 25 вересня 2019 року внести узгоджену суму до реєстру заяв, а орган казначейської служби в свою чергу протягом п`яти операційних днів, тобто до 03 жовтня 2019 року перерахувати на поточний рахунок платника ПДВ узгоджену суму бюджетного відшкодування.
Однак, у порушення вищезазначених строків сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 728064 грн. сплачена позивачу лише 08 квітня 2020 року.
Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.
Отже, згідно вимог пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України під час підрахунку пені враховується облікова ставка Національного банку України, що встановлена на момент виникнення пені, протягом строку її дії.
Логічним є тлумачення за яким такі граматичні елементи вказаного речення як: встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, стосуються саме облікової ставки.
У період виникнення заборгованості з відшкодування ПДВ, а саме: з 4 жовтня 2019 року по 08 квітня 2020 року розмір та строк дії облікової ставки Національного банку України визначені Рішеннями Правління Національного банку України та встановлена у таких розмірах: з 04.10.2019 по 24.10.2019 (21 день) - 16,5 %, з 25.10.2019 по 12.12.2019 (49 день) – 15,5 %, 13.12.2019 по 31.12.2019 (19 днів) – 13,5 %, 01.01.2020 по 30.01.2020 (30 днів) – 13,5 %, 31.01.2020 по 12.03.2020 (42 дня) – 11%, з 13.03.2020 по 08.04.2020 (27 днів) – 10 %.
Приведений позивачем у позові розрахунок пені за період з 04 жовтня 2019 року по 08 квітня 2020 року (день виплати бюджетного відшкодування) в сумі 59754,51 грн. перевірено судом. Позивач при обрахунку пені обрав облікові ставки Національного банку України, що діяли в означений період, а не на момент виникнення пені. При цьому, розрахунок пені позивача є меншим ніж обрахунок виходячи із облікової ставки Національного банку України встановленої на момент виникнення пені. Наявність помилкових визначень саме у розрахунку пені відповідачами суду не повідомлено.
При цьому, судом не беруться до уваги посилання відповідача 1 викладені у відзиві на позов, про те, що розрахунок пені наданий позивачем є невірним та його не можна застосувати, адже він містить необґрунтовані дані щодо дати початку нарахування пені, яка повинна бути не раніше наступного дня від дати повернення бюджетного відшкодування, згідно строків встановлених законодавством.
Згідно приведеного позивачем розрахунку пені, датою початку її нарахування визначене 04 жовтня 2019 року, тобто саме день наступний від дати коли повинно було бути повернено бюджетне відшкодування, згідно строків встановлених законодавством, які в даному випадку сплили 03 жовтня 2019 року.
Окрім того, твердження відповідача 1 про те, що він не є належним відповідачем у справі щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суд вважає хибними, заснованими на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства України, оскільки саме податкові органи є відповідальними за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.
Відповідачами у справах такої категорії виступають податковий орган та орган казначейства. При цьому позивач не зобов`язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов`язки.
Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення пені у вказаній сумі за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року відповідачі суду не надали.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 59754,51 грн. за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Веско” (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Індустріальна, буд. 2, код ЄДРПОУ 00282049) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 37993783) про стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Веско» пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 59754,51 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні 51 коп.).
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства “Веско” за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС судовий збір у розмірі 1051,00 грн. (одну тисячу п`ятдесят одну гривню 00 копійок).
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства “Веско” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві судовий збір у розмірі 1051,00 грн. (одну тисячу п`ятдесят одну гривню 00 копійок).
Повний текст судового рішення складений 14 серпня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.В. Зінченко
Судове рішення № 90977036, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 14.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/5556/20-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: