Рішення № 90976974, 11.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 200/6526/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняШурпіновій К.О. за участю представників: позивача відповідача Коваленко Д.П. Ховрич О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 25.04.2019 ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про:

- скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 18/2901 від 29.01.2019, винесену начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю ДМР Ратич Н.М. про притягнення до адміністративної відповідальності фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за пунктом 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 69 156 грн - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

2. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2019 у справі № 200/6526/19 (провадження № 2а/200/584/19) адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови задоволено повністю.

3. Не погодившись з рішенням суду від 21.08.2019 у справі № 200/6526/19 (провадження № 2а/200/584/19) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради подало апеляційну скаргу подало апеляційну скаргу 21.11.2019.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2020:

- апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради задоволено частково;

- рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2019 у справі № 200/6526/19 скасовано;

- адміністративну справу № 200/6526/19 направлено на розгляд за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

5. Справа № 200/6526/19 (провадження № 2а/200/584/19) надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09.04.2020 та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд судді І.О. Верба.

6. Ухвалою суду від 14.04.2020 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

7. 04.06.2020 представник позивача адвокат Д.П. Коваленко ознайомилась з матеріалами справи, на підтвердження повноважень надано ордер серії ДП № 2434/007.

8. 15.06.2020 на виконання вимог ухвали суду надано:

- квитанцію про сплату судового збору № 0.0.1730004269.1 від 09.06.2020 у розмірі 768,40 грн;

- належним чином засвідчені копії доказів на обґрунтування позовних вимог;

- належним чином оформлений адміністративний позов та його копію відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із визначенням статусу ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця, та викладенням позовної вимоги:

-- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.01.2019 № 18/2901, якою визнано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 69 156 грн.

9. Ухвалою суду від 02.07.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 14.07.2020, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.

10. 13.07.2020 засобами електронного зв`язку до суду надійшла заява Дніпровської міської ради про залучення заявника в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

11. 14.07.2020 у судове засідання прибули представники сторін, оскільки згідно із частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а заява про вступ у справу надійшла електронною поштою на адресу суду без цифрового підпису та без додання оригіналу такої заяви до початку першого судового засідання, клопотання про вступ у справу у якості третьої особи залишено судом без задоволення.

12. З метою надання відповідачем відзиву на позов судом оголошено перерву до 30.07.2020.

13. 17.07.2020 від відповідача надійшли: відзив на позов із доданими доказами; клопотання про залишення позову без розгляду; клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 160/11263/19.

14. 30.07.2020 у судове засідання прибули представники сторін, відповідач підтримав подані 17.07.2020 клопотання, з метою надання позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду оголошено перерву до 11.08.2020.

15. 11.08.2020 від позивача надійшли заперечення проти зупинення провадження у справі та клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку.

16. 11.08.2020 у судове засідання прибули представники сторін, ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення по суду, протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

17. Позивач вважає протиправною постанову про застосування штрафу, оскільки відповідачем порушено порядок проведення заходу державного архітектурного-контролю – перевірка проведена без забезпечення участі позивача, позивачеві не надавались наказ та направлення на проведення заходу нагляду (контролю).

18. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є суб`єктом містобудування, не є замовником будівництва, не виконувала функції замовника та підрядника одночасно при будівництві об`єкта, придбаного за договором купівлі-продажу у 2004 році.

19. Позивач, як фізична особа-підприємець – не є власником майна, та не є суб`єктом містобудівної діяльності.

20. Порядок розгляду справи щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності не додержано, зокрема, не повідомлено позивача про розгляд справи не пізніше 26.01.2019, повідомлення позивачу не надходили.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

21. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що підставою проведення перевірки слугував лист міської ради від 22.12.2018 № 4/20-1753, для проведення перевірки видано наказ та направлення.

22. Присутність під час позапланової перевірки є правом позивача, а не його обов`язком.

23. Оскільки актом та протоколом встановлено допущення позивачем порушення, Управлінням правомірно прийнято постанову про накладення штрафу, доказів введення в експлуатацію майна ані міська рада, ані позивач не мають.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

24. 28.12.2004 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу «у підвалі нежитлове приміщення, у нежитловій будівлі літ. А-2, загальною площею 108 кв.м, а’’ – сходи у підвал, а’’’ – приямок, а (4) – приямок, що знаходиться в АДРЕСА_1 ». Договір посвідчено нотаріально, зареєстровано за реєстровим № 4231, бланк ВВО № 858195.

25. Реєстрація права власності проведена 08.02.2005, згідно витягу від 08.02.2005 № 6443220.

26. Нежитлове приміщення належало продавцю на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом ДМНО Вдовіною Л.Л. 30.11.2004 за реєстровим № 3645, зареєстрованого в МБТІ 08.12.2004, реєстраційний номер 8912101.

27. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , зареєстрована фізичною особою-підприємцем 06.07.2007, номер запису 2 224 000 0000 045768.

28. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухому майно, інформаційна довідка від 17.02.2020 № 200625418:

відомості про об`єкт нерухомого майна:

-- реєстраційний номер майна: 8912101;

-- тип майна: нежиле приміщення;

-- адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ;

-- загальна площа (кв.м): 108;

-- технічний опис: у нежитловій будівлі літ. А-2 у підвалі нежитлове приміщення загальною площею 108 кв.м, а’’ – сходи у підвал, а’’’ – приямок, а (4) – приямок;

- відомості про права власності:

-- дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 08.02.2005;

-- дата внесення запису: 08.02.2005;

-- ПІБ: ОСОБА_1 ;

-- форма власності: приватна;

-- підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, ВВО № 858195 реєстровий № 4231, 28.12.2004, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Куліш В.І.

29. 22.12.2018 листом № 4/20-1753 Дніпровська міська рада звернулась до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з клопотанням щодо проведення перевірок фактів самочинного будівництва об`єктів нерухомого майна, у тому числі по вул. К. Лібкнехта, 10 - чотирьох об`єктів, у тому числі за порядком номером 3 вищевказаного об`єкта нерухомості.

30. 08.01.2019 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради видано наказ № 12п щодо проведення позапланової перевірки на об`єкті містобудування за адресою: м. Дніпро, вул. М. Грушевського, буд. 10, вирішено провести перевірку з 09.01.2019 по 22.01.2019 головному спеціалісту-інспектору ОСОБА_3 .

31. Направлення на проведення позапланового заходу № 0004 від 09.01.2019 видано головному спеціалісту-інспектору ОСОБА_3 .

32. 15.01.2019 перевірено дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті містобудування, за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт № 0000000015, яким встановлено:

- перевірено об`єкт: АДРЕСА_3 нежитлове приміщення у підвалі, ганки лі. А (4) приямок, а’’ – сходи у підвал, а’’’ – приямок);

- замовник: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 ;

- строк проведення заходу: 09.01.2019-15.01.2019;

- особи, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): головний спеціаліст-інспектор Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Василевський Андрій Вячеславович;

- опис виявлених порушень: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 експлуатується не прийнятий в експлуатацію об`єкт містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 нежитлове приміщення у підвалі, ганки лі. А (4) приямок, а’’ – сходи у підвал, а’’’ – приямок), що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 12 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.

33. Акт від 15.01.2019 не містить відомостей про участь у заході контролю (нагляду) ФОП ОСОБА_1 .

34. 15.01.2019 головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Василевським Андрієм Вячеславовичем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

35. Протокол не містить відомостей про його складення за участі позивача.

36. У протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14:10 29.01.2012 у приміщенні Управління.

37. Згідно відмітки другий примірних протоколу надіслано поштою 16.01.2019 у списку згрупованих поштових рекомендованих відправлень № 1878.

38. 15.01.2019 головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Василевським Андрієм Вячеславовичем складено припис, якій є предметом оскаржу у справі № 160/11263/19.

39. 29.01.2020 начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), протоколу від 15.01.2019, припису від 15.01.2019, прийнято постанову № 18/2901, якою:

- установлено:

-- фізичною особою-підприємець ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 нежитлове приміщення у підвалі, ганки лі. А (4) приямок, а’’ – сходи у підвал, а’’’ – приямок), експлуатується приміщення без декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що забороняється законодавством, чим порушено частину восьму статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- постановлено:

-- визнати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накласти штраф у сумі 69 156 грн.

40. Згідно відмітки примірник постанови надіслано поштою 02.08.2019 у списку згрупованих поштових рекомендованих відправлень № 2687.

41. У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що конверти із неврученою кореспонденцією, протоколом та постановою, повернуті зворотно.

42. 17.04.2019 представник позивача Самуха А.О. ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження № 58872283, відкритого 11.04.2019 приватним виконавцем Шевцовим І.В. з примусового виконання постанови від 29.01.2019 № 18/2901.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

43. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V).

44. Заходи контролю здійснюються органами, зокрема, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (частина четверта статті 2 Закону № 877-V).

45. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина п`ята статті 2 Закону № 877-V).

46. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (стаття 4 Закону № 877-V).

47. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина одинадцята статті 4 Закону № 877-V).

48. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання) (частина дванадцята статті 4 Закону № 877-V).

49. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону № 877-V).

50. Відповідно до статті 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

- бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

- не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), у встановлених випадках;

- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

- вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання;

- одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

- надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

- отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

- вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

- вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

51. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону № 877-V).

52. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга статті 7 Закону № 877-V).

53. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі – Закон № 3038-VI).

54. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3038-VI:

- будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва (пункт 1);

- замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (пункт 4).

55. Згідно із частиною восьмою статті 39 Закону № 3038-VI експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

56. Визначення, особливості та порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено статтею 41 Закону № 3038-VI.

57. Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

58. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

59. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

60. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

61. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

62. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

63. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина друга статті 41 Закону № 3038-VI).

64. Згідно з частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

65. Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю (частина дев`ята статті 41 Закону № 3038-VI).

66. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Порядок № 553).

67. Згідно із пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

68. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

69. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (абзац одинадцятий пункту 7 Порядку № 553).

70. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 553).

71. Відповідно до статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі – Закон № 208/94-ВР) порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

72. Частиною одинадцятою статті 2 Закону № 208/94-ВР встановлено, що штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

73. Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку (частина друга статті 4 Закону № 208/94-ВР).

74. Штраф підлягає сплаті у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови (частина третя статті 4 Закону № 208/94-ВР).

75. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку. Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

76. Відповідно до статі 5 Закону № 208/94-ВР постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

77. Відповідно до пункту 3 «Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі – Порядок № 244), штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

78. У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

79. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

80. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

81. Згідно із пунктом 4 Порядку № 244, у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

82. У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності декількома суб`єктами містобудування штраф накладається на кожного з них.

83. Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування (пункт 6 Порядку № 244).

84. Пунктом 8 Порядку № 244 визначено, що провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі: 1) відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) втрати чинності відповідним положенням Закону, яке передбачає відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) закінчення на момент розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності строків, передбачених Законом; 4) наявності за тим самим фактом вчиненого правопорушення щодо суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

85. Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 6 Порядку № 244).

86. Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування (пункт 10 Порядку № 244).

87. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності) (пункт 13 Порядку № 244).

88. У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

89. Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

90. Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком (пункт 14 Порядку № 244).

91. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

92. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (пункт 15 Порядку № 244).

93. Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (пункт 16 Порядку № 244).

94. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб (пункт 17 Порядку № 244).

95. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

96. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

97. Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів (пункт 19 Порядку № 244).

98. Пунктом 20 Порядку № 244 встановлено, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

99. Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (пункт 21 Порядку № 244).

100. За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 22 Порядку № 244).

101. Постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження (пункт 26 Порядку № 244).

102. Постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову (пункт 28 Порядку № 244).

103. Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 29 Порядку № 244).

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

104. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, в цій категорії справ суд має з`ясувати питання щодо наявності в діях суб`єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об`єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов`язку вводити об`єкт в експлуатацію, не введення в експлуатацію та використання об`єкта, закону, який би встановлював наслідки невиконання обов`язку щодо введення в експлуатацію.

105. Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів було вперше врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449, однак ця постанова стосувалась лише об`єктів державного замовлення.

106. З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР, стаття 1 вказаного Закону встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, однак, Закон не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об`єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у цьому Законі 24.10.2000 шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21.09.2000 № 1988-III).

107. Законом України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 № 1699-III, який втратив чинність із набранням чинності Законом № 3038-VI, в редакції Закону від 12.12.2006 № 434-V, було передбачено прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

108. Статтею 30-1 Закону № 1699-III з 15.10.2009 було встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів будівництва забороняється.

109. Отже, у цій справі належить з`ясувати чи є у позивача обов`язок введення нерухомого майна в експлуатацію та чи додержана процедура винесення оскаржуваної постанови.

110. Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що за змістом статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль це - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

111. У спірному випадку підставою для притягнення позивача до відповідальності слугував висновок посадової особи відповідача про те, що фізичною особою-підприємцем здійснюється експлуатація об`єкту будівництва, неприйнятого в експлуатацію.

112. Доказів використання майна у господарській діяльності позивача як суб`єкта господарювання матеріали справи не містять, вказане питання відповідачем під час заходу державного нагляду (контролю) не досліджено, в подальшому не підтверджено, зокрема звітністю платника податків за формою 20-ОПП. Позивач стверджує про невикористання вказаного майна у господарській діяльності.

113. Підставою проведення позапланового заходу нагляду (контролю) у розглянутому випадку є отримання від органу місцевого самоврядування переліку об`єктів нерухомого майна, щодо яких повідомляється про самочинне будівництво, серед яких визначено нерухоме майно позивача.

114. Об`єктами цивільних прав відповідно до статті 177 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004, є речі. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Речі поділяються на рухомі та нерухомі. До нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (статті 179, 181 цього Кодексу).

115. За приписами статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

116. Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

117. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

118. Таким чином, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібне виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.

119. До виконання вказаних умов особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва (створення майна) (частина третя статті 331 ЦК України).

120. Відповідно до статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

121. У розглянутому спорі позивач набув право власності на об`єкт нерухомого майна 08.02.2005, попередній власник майна (продавець) набув право власності на майно, придбавши його з прилюдних торгів, отже доводи, що об`єкт самочинно збудований, не підтверджені.

122. Частиною восьмою статті 39 Закону № 3038-VI визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, неприйнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

123. З оскаржуваної постанови вбачається, що вона прийнята у зв`язку із встановленням факту експлуатації об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію.

124. Суд зазначає, що експлуатація неприйнятого в експлуатацію об`єкта повинна тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов`язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта містобудування до початку його експлуатації.

125. Отже, обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

126. Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється не за усіма об`єктами будівництва в розумінні статті 4 Закону № 3038-VI, а за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

127. Постанова про накладення штрафу за експлуатацію об`єкта не введеного в експлуатацію може бути видана лише особі, на яку законом покладений обов`язок ввести об`єкт в експлуатацію, а виникнення обов`язків по введенню в експлуатацію та відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть нести лише ті суб`єкти, які після закінчення будівництва та до початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

128. Такими особами є суб`єкти містобудування - замовники будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або суб`єкти, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

129. Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (частина друга статті 4 Закону № 3038-VI).

130. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 3038-VI замовник це - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

131. В розглянутому вирішальним є не сам факт експлуатації, а факт експлуатації саме певним суб`єктом містобудування – в розглянутому спорі відповідач визнав позивача замовником об`єкта містобудування.

132. Однак, з матеріалів справи не вбачається, що позивач є замовником будівництва або особою, що виконувала функції замовника та підрядника одночасно при будівництві такого об`єкта.

133. Отже, проведену перевірку неможливо вважати такою, яка здійснювалась в рамках державного архітектурно-будівельного контролю, позивач в межах цієї справи не є суб`єктом містобудування - замовником, проектувальником або тим, хто здійснює підготовчі або будівельні роботи, або створює об`єкт будівництва.

134. Суд також погоджується із доводами позивача про допущені порушення порядку проведення державного заходу нагляду (контролю).

135. Частиною третьою статті 6 Закону № 877-V, виконання якої відповідач зобов`язаний забезпечити згідно частини п`ятої статті 2 вказаного Закону, імперативно встановлено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

136. Порядком № 553, зокрема, пунктами 7 та 9, встановлено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки, та такий контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

137. При виявленні порушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи Управління складають акт, протокол, постанова про накладення штрафу, тощо. Акт перевірки складається у присутності суб`єкта містобудівної діяльності, щодо якого проводиться перевірка, підписується його представником, якому вручається другий примірник. Зокрема, постанова про накладення штрафу також вручаються під підпис, а у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів, про це робиться відмітка, яка в такому разі направляється суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

138. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не дотримано встановлених вище вимог щодо порядку проведення перевірки.

139. Суд погоджується із доводом відповідача, що присутність під час позапланової перевірки є правом позивача, а не його обов`язком, однак, позивачеві має бути забезпечено реалізацію такого права, що у розглянутому спорі відповідачем не вчинено.

140. Закони № 3038-VI та № 877-V передбачають низку прав суб`єкта господарювання щодо діяльності якого здійснюється перевірка, у разі недодержання мінімальних стандартів проведення перевірки - реалізація вказаних прав унеможливлюється.

141. Суд критично ставиться до доводів відповідача, згідно із якими не введення в експлуатацію пов`язано із проведеною підприємцем реконструкцією, оскільки ані матеріали перевірки, ані матеріали справи - не містять відомостей про реконструкцію.

142. Порушення, пов`язане із встановленням факту експлуатації в результаті реконструкції не відображене в акті, протоколі, приписі, та в оскаржуваній постанові.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

143. Суд дійшов висновку, що застосовування штрафу за експлуатацію об`єкта не введеного в експлуатацію може стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію.

144. Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач не є замовником будівництва об`єкта і не провадить містобудівної діяльності, відповідно, не виконує функції замовника і підрядника одночасно.

145. Відсутні також підстави вважати, що об`єкт, на якому проводилася перевірка, є об`єктом будівництва в розумінні статті 4 Закону № 3038-VI, відносно якого може бути здійснений державний архітектурно-будівельний контроль, а позивач є особою, яка його створює або створила.

146. Відповідачем проведено захід державного нагляду (контролю) без забезпечення позивачу права на участь у його проведенні.

147. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, наявності підстав для його задоволення, у зв`язку із чим присуджує на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору.

148. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40498190; вул. Січеславська Набережна, 29-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.01.2019 № 18/2901, якою Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 69 156 грн.

3. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Повне рішення складено 14.08.2020.

Суддя І.О. Верба