Рішення № 90976953, 05.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Справа № 201/8902/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Піддубцеві О.В.

за участю:

представника позивача Семенова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Дніпровська митниця Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу від 13.07.2018 р. №72-дс, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2018 року від Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла за підсудністю справа №201/8902/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 13.07.2018 року №72-дс.

Відповідно до протоколу від 05.09.2018 року про автоматизований розподіл справи між суддями справу №201/8902/18 передано на розгляд судді ОСОБА_2 .

Розпорядженням керівника апарату суду Чернишом В.І. №2394д від 11.09.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл справи №201/8902/18, у зв`язку з ухваленням Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення від 10.09.2018 року про самовідвід судді Сидоренка Д.В. від розгляду справи №201/8902/18.

Відповідно до протоколу від 11.09.2018 року про повторний автоматизований розподіл справи між суддями справу №201/8902/18 передано на розгляд судді Бондар М.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Бондар М.В.) від 12.09.2018 р. було відкрито провадження у справі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Бондар М.В.) від 11.12.2018 р., залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 р. позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Дніпропетровська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено повністю, а саме визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 13.07.2018 року №72-дс; присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Постановою Верховного Суду від 31.01.2020 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Бондар М.В.) від 11.12.2018 р., постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 р. скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.02.2020 р. справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за вх.№10848/20.

Відповідно до витягу з протоколу від 17.02.2020 року про автоматизований розподіл справи між суддями матеріали справи №201/8902/18 (провадження №10НР-20/201/8902/18) передано на розгляд судді Віхрової В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 р. справу прийнято до провадження, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2020 р. о 10:20 год.

В обґрунтування вимог позову вказано, що оскаржуваним наказом відповідача позивачу оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків. Позивач стверджував, що здійснив усі необхідні заходи для забезпечення виконання вимог листа ДФС України від 24 січня 2018 року № 2232/7/99-99-20-01-01-17 у межах наданих повноважень за напрямком діяльності протидії митним правопорушенням. Також позивач зазначав, що до його компетенції не входять питання організації роботи під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів. Крім того, дії підпорядкованих позивачу працівників за результатами розгляду матеріалів дисциплінарних справ визнано правомірними та ознак дисциплінарного проступку не виявлено.

У підготовче судове засідання 16.03.2020 р. прибув представник третьої особи, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено до 10:45 год. 01.04.2020 р.

У підготовче судове засідання 01.04.2020 р. учасники справи не прибули, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено до 10:40 год. 22.04.2020 р.

У підготовче судове засідання 22.04.2020 р. учасники справи не прибули. У зв`язку із карантинними заходами, розгляд справи відкладено до 11:00 год. 06.05.2020 р.

Підготовче судове засідання 06.05.2020 р. було відкладено до 11:00 год. 27.05.2020 р., 27.05.2020 р. було відкладено до 11:40 год. 17.06.2020 р. з аналогічних обставин.

У підготовче судове засідання 17.06.2020 р. прибув представник позивача та представник третьої особи. Проте, представник третьої особи не був допущений до участі у справі через відсутність підтверджень його повноважень. У зв`язку із чим, суд ухвалив відкласти розгляд справи до 10:50 год. 22.06.2020 р.

Ухвалою суду від 17.06.2020 р. здійснено заміну третьої особи у справі, а саме Дніпропетровську митницю ДФС на Дніпровську митницю Держмитслужби.

У підготовче судове засідання 22.06.2020 р. представник позивача не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику представника позивача у судове засідання, розгляд справи було відкладено до 12:00 год. 06.07.2020 р.

У підготовче судове засідання 06.07.2020 р. прибули уповноважені представники позивача та третьої особи. Суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 05.08.2020 р. о 12:00 год.

У судове засідання 05.08.2020 р. прибули уповноважений представник позивача, який наполягав на задоволенні вимог позову.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази наявні у суду, заслухавши пояснення учасників справи, які прибули у судове засідання, суд, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з Постанови Верховного Суду від 31.01.2020 р., колегією суддів Верховного Суду вказано, що судами не було належним чином досліджено матеріали дисциплінарної справи заступника начальника митниці - начальника УПМПМВ Атаманенка Є.М., а саме: Акт тематичної перевірки від 13 лютого 2018 року; зауваження позивача до Акта від 13 лютого 2018 року; пояснення ОСОБА_1 ; Висновок Дисциплінарної комісії ДФС від 18 червня 2018 року тощо.

Верховний Суд констатував, що в оскаржуваних судових рішеннях взагалі не надана оцінка обставинам, що призвели до порушення норм митного законодавства, невжиття ефективних заходів протидії митним правопорушенням при здійсненні митного оформлення товарів тощо, за що позивач, як начальник управління, несе персональну відповідальність, з чого слідує висновок про недослідження судами обставин, які покладені в основу Висновку Дисциплінарної комісії ДФС від 18 червня 2018 року про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Таким чином, в постанові Верховного Суду сформовано висновок, що суди не вчинили необхідних дій, направлених на встановлення фактичних обставин справи у цій частині.

Тому розглядаючи справи по суті, суд першочергово встановлює ті обставини, на які було звернуто увагу колегією суддів Верховного Суду та недослідження яких стало підставою для скасування рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення даної справи на новий розгляд.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 38, частин першої, другої статті 43 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування; кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

За змістом статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі статтею 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 29.01.2018 року №12 “Про проведення тематичної перевірки” та відповідно до Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДФС від 07.07.2015 року № 470, робочою групою Дніпропетровської митниці ДФС проведено тематичну перевірку стану організації роботи УПМПМВ, УОМК, митного поста “Центральний”, дотримання вимог чинного законодавства посадовими особами митниці під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарі за ЕМД від 25.01.2018 року №UA110190/2018/500548, №UA110190/2018/500557, №UA110190/2018/500558.

У висновку тематичної перевірки від 13.02.2018 року встановлено, що порушення посадовими особами УПМПМВ Бляхарським С.В. та ОСОБА_3 . Положення про УПМПМВ та Розпорядження митниці від 04.12.2015 року №36-р стали можливими внаслідок незадовільної організації роботи та контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів з боку заступника начальника митниці - начальника управління протидії митниці ДФС Атаманенка Є.М., що свідчить про неналежне виконання ним завдань і функцій УПМПМВ, передбачених пунктом 2.2.8.2 Положення про УПМПМВ, затвердженого наказом Дніпропетровської митниці від 01.12.2017 року №268, у частині організації виконання завдань та доручень вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5, частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу”.

В акті тематичної перевірки запропоновано в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сличку С.В. звернутись з клопотанням до Голови ДФС для подальшого ініціювання дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими фактами неналежного виконання посадовою особою своїх посадових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальність у вигляді оголошення догани, згідно п.2 частини 1 статті 66 Закону України “Про державну службу”.

16.02.2018 р. ОСОБА_1 надав зауваження до акту тематичної перевірки від 13.02.2018 р.

19.03.2018 р. позивачем також були надані пояснення на ім`я в.о. голови ДФС Продан М.В.

За клопотанням в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сличка С.В. ініційовано дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , за результатами якого складено висновок від 18.06.2018 року про наявність у діях державного службовця - ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України складено подання до в.о. голови ДФС України Продану М.В., у якому надано рекомендацію на підставі статті 65, 66, 77 Закону застосувати до заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежні виконання службових обов`язків, не забезпечення належної організації роботи при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів за ЕМД від 25.01.2018 року №UA110190/2018/500548, №UA110190/2018/500557, №UA110190/2018/500558, що призвело до порушення норм митного законодавства, невжиття ефективних заходів протидії митним правопорушенням при здійсненні митного оформлення товарів тощо.

Наказом “Про застосування дисциплінарного стягнення” №72-дс від 13.07.2018 року на підставі статей 65, 66 та 77 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII “Про державну службу” заступнику начальника Дніпропетровської митниці ДФС - начальнику управління протидії митним правопорушенням міжнародної взаємодії ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків.

Не погодившись з оскаржуваним наказом, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закону №889).

За наведеним у статті 1 Закону № 889 визначенням державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку (пункт 10 частини першої статті 2 Закону).

За вимогами статті 4 Закону № 889 державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів, зокрема: законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики.

Державний службовець, відповідно до приписів частини першої статті 8 Закону № 889, зобов`язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки.

Засади дисциплінарної відповідальності державних службовців визначені у главі 2 Закону № 889.

Згідно із статтею 64 Закону №889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, у відповідності до приписів частини 1 статті 65 Закону №889, є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 цієї ж статті, дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до частини 2 цієї статті Закону №889 дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Водночас, частиною 1 статті 66 Закону №889 законодавець визначив заходи дисциплінарного впливу для державних службовців, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 3 статті 66 Закону №889 встановлено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до частин 1, 9-11 статті 69 Закону №889, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з частинами 1, 3, 9 статті 71 Закону №889, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 73 Закону №889, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

За приписами частини 2 статті 74 Закону №889 дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Закону №889, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

З аналізу наведених норм законодавства, яке регулює особливості проходження державної служби та дисциплінарної відповідальності державних службовців, слідує, що державний службовець повинен сумлінно виконувати службові обов`язки та у разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності з накладенням суб`єктом призначення або керівником державної служби дисциплінарного стягнення у виді догани.

Дисциплінарне стягнення — це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Судом встановлено, що на підставі наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 29.01.2018 року №12 “Про проведення тематичної перевірки” та відповідно до Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДФС від 07.07.2015 року № 470, робочою групою Дніпропетровської митниці ДФС проведено тематичну перевірку стану організації роботи УПМПМВ, УОМК, митного поста “Центральний”, дотримання вимог чинного законодавства посадовими особами митниці під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарі за ЕМД від 25.01.2018 року №UA110190/2018/500548, №UA110190/2018/500557, №UA110190/2018/500558.

У акті про результати тематичної перевірки від 13.02.2018 року встановлено наступні обставини.

25.01.2018 р. до митного поста “Центральний” Дніпропетровської митниці ДФС підприємством ТОВ “БРУНІЯ” подано ЕМД №UA110190/2018/500548, №UA110190/2018/500557, №UA110190/2018/500558.

До Дніпропетровської митниці ДФС надійшов лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС від 24.01.2018 року №2232/7/99-99-20-01-01-17 “Про проведення перевірки” про отримання інформації на товари, що переміщувались в контейнерах №CXDU2105795 та №CXDU22008499, виявлені Київською митницею ДФС під час митного огляду міжнародного експрес відправлення документального характеру.

Направлено зазначену інформацію для врахування під час митного оформлення товарів, що надійшли у зазначених контейнерах.

На вказаний лист накладено резолюцію такого змісту “заст.нач.митниці - до відома та контролю. Нач.УПМПМ, нач. УОМК, нач. УАМП, нач.ОП - для опрацювання, доведення до о/с, вжиття відповідних заходів та забезпечення контролю” Вх. №198/8-03-ЕП від 25.01.2018 року.

Заступником начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушення та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС Атаманенком Є.М. проставлено резолюцію “ ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до відпрацювання. Доповісти”.

Заступником начальника УПМПМВ - начальником відділу оперативного реагування Сидоруком Р.О. проставлено 25.01.2018 року резолюцію “Бляхарський С.В. - контроль. ОСОБА_3 пр.терміново вжити заходи контролю в межах компетенції УПМПМВ. Доповісти та інформувати Департамент”.

ОСОБА_3 надав пояснення про вжиті заходи для відпрацювання листа ДФС від 24.01.2018 року №2232/7/99-99-20-01-01-17, а саме, 25.01.2018 року - 26.01.2018 року, перебуваючи на митному посту “Центральний”, повідомив керівництво та посадових осіб поста про необхідність залучення співробітників УПМПМВ до проведення митного огляду задекларованих ТОВ “БРУНІЯ” товарів та направлено виклик директору товариства.

Додатком 2 до Розпорядження митниці від 04.01.2015 року №36-р встановлено алгоритм взаємодії управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням та підрозділу митного оформлення при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням інструментів СУР, яким передбачено здійснення посадовими особами зазначених підрозділів митниці наступних дій:

1. уповноважена особа УАР та ПМП здійснює в АСМО моніторинг МД “в роботі”, спрямований на виявлення найбільш ризикових зовнішньоекономічних операцій в тому, числі, проводить оцінку ризиків за МД на підставі інструментів СУР; враховує необхідність дотримання 4-х годинного загального терміну оформлення МД згідно статті 255 МКУ;

2. при виявленні МД, митне оформлення яких здійснюється з ознаками ризиковості, уповноважена особа УАР та ПМП формує повідомлення щодо наявних ризиків шляхом проставлення в АСМО помітки до МД;

3. якщо за результатами застосування СУР виникла необхідність огляду товарів уповноважена особа УАР та ПМП, яка виявила таку необхідність, особистої інформує начальника ПМО для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду та формує повідомлення щодо наявних ризиків та необхідності проведення огляду шляхом проставлення в АСМО помітки до МД;

4. посадова особа ПМО здійснює в АСМО моніторинг МД “в роботі” щодо наявності поміток, проставлених УАР та ПМП.

Перевіркою встановлено, що заходів, передбачених Розпорядженням митниці від 04.01.2015 та положенням про УПМПМВ, не вжито посадовими особами УПМПМВ, а саме ОСОБА_6 - заступником начальника відділу оперативного реагування, та ОСОБА_3 - головним державним інспектором відділу оперативного реагування. Викладене свідчить про вчинення заступником начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що полягає у незадовільній організації роботи контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів.

Так, у висновку тематичної перевірки від 13.02.2018 року встановлено, що порушення посадовими особами УПМПМВ Бляхарським С.В. та ОСОБА_3 . Положення про УПМПМВ та Розпорядження митниці від 04.12.2015 року №36-р стали можливими внаслідок незадовільної організації роботи та контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів з боку заступника начальника митниці - начальника управління протидії митниці ДФС Атаманенка Є.М., що свідчить про неналежне виконання ним завдань і функцій УПМПМВ, передбачених пунктом 2.2.8.2 Положення про УПМПМВ, затвердженого наказом Дніпропетровської митниці від 01.12.2017 року №268, у частині організації виконання завдань та доручень вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5, частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу”.

В акті тематичної перевірки запропоновано в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сличку С.В. звернутись з клопотанням до Голови ДФС для подальшого ініціювання дисциплінарного провадження стосовно заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими фактами неналежного виконання посадовою особою своїх посадових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальність у вигляді оголошення догани, згідно п.2 частини 1 статті 66 Закону України “Про державну службу”.

16.02.2018 року ОСОБА_1 надав зауваження до акту тематичної перевірки від 13.02.2018 року, у яких пояснив, що висновки робочої групи є невірними, у зв`язку з тим, що неповно, неякісно та прискорено досліджено матеріали перевірки та пояснення посадових осіб УПМПМВ. Так, 25.01.2018 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 під час відпрацювання листа ДФС від 24.01.2018 року №2232/7/99-99-20-01-01-17 було з`ясовано, що зазначені в листі ДФС контейнери заявлені до митного контролю за ЕМД №UA110190/2018/500548. Крім того ТОВ “БУРНІЯ” того ж дня також заявлено ЕМД №UA110190/2018/500557, №UA110190/2018/500558. ОСОБА_3 керівництво та посадовим особами поста “Центральний”, які здійснювали митне оформлення зазначених декларацій, наголошено про необхідність залучення співробітників УПМПМВ до проведення митного огляду задекларованих ТОВ “БРУНІЯ” товарів. Посадові особи митного поста цю інформацію не заперечують. Через відсутність 25.01.2018 року - 26.01.2018 року на митному посту “Центральний” представників ТОВ “БРУНІЯ” та водіїв транспортних засобів, які доставили товар в ЗМК митного поста “Центральний” митний огляд у порядку частини 6 статті 338 МКУ було неможливо провести, оскільки два контейнери були розміщені на напівпричепах способом, що унеможливлює доступу до пломби та відкриття контейнера. Відповідно до додатку №2 до Розпорядження начальника Дніпропетровської митниці ДФС від 04.12.2015 року №36-р “Алгоритм взаємодії управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням та підрозділу митного оформлення при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням інструментів СУР”, який не містить обов`язку посадової особи УАР та ПМП проставлення помітки по кожній МД в АСМО “Інспектор”. Враховуючи наявні вимоги щодо проведення митного огляду в орієнтуванні Міжрегіональної митниці від 19.01.2018 року №33/30-70-20-03 та переліку згенерованих АСАУР митних формальностей за зазначеними ЕМД, а також інформацію, надіслану листом ДФС від 24.01.2018 року №2232/7/99-99-20-01-01-17 “Про проведення перевірки”, проставлення в АСМО помітки до МД щодо наявних ризиків та необхідності проведення огляду було недоцільним. Таким чином, через вжиття всіх необхідних заходів та належне виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , товари за вищезазначеними ЕМД у вільний обіг 25.01.2018-26.01.2018 випущені не були.

19.03.2018 р. позивачем також були надані пояснення на ім`я в.о. голови ДФС Продан М.В., в яких він надає пояснення щодо інформації, викладеної у Акті тематичної перевірки від 13.02.2018 р., оскільки до Акту тематичної перевірки не долучені надані ним 16.02.2018 р. зауваження.

Зміст пояснень аналогічний змісту зауважень.

За клопотанням в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сличка С.В. ініційовано дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , за результатами якого складено Висновок від 18.06.2018 р. про наявність у діях державного службовця - ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

У Висновку Дисциплінарної комісії ДФС від 18.06.2018 року зазначено, що в ході розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 встановлено, що у клопотанні в.о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сличка С.В. щодо ініціювання дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 зазначено, що заступником начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС Атаманенком Є.М. не забезпечено ефективної роботи із протидії митним правопорушенням при здійсненні митного оформлення товарів, зокрема не вжито заходи за оперативною інформацією ДФС, доведеної до Дніпропетровської митниці ДФС (лист ДФС від 24.01.2018 №2232/7/99-99-20-01-01-17), щодо виявлених Київською міською митницею ДФС під час митного огляду міжнародного експрес відправлення документального характеру товаросупровідних документів на товари (LED телевізори), які переміщувались в контейнерах №№ CXDU2105795, 2200849. Працівниками митного поста «Центральний» без належної перевірки були оформлені товари, які були заявлені ТОВ «БРУНІЯ» як інші із значно меншою вартістю. Рішення про завершення митного оформлення товарів було прийнято самостійно посадовою особою митного поста «Центральний» ОСОБА_7 у неробочий день (субота) 27.01.2018. При цьому ТОВ «БРУНІЯ» не зверталось до митниці про необхідність виконання митних формальностей поза робочим часом та до переліку таких підприємств не було включено (розпорядження Дніпропетровської митниці ДФС від 26.01.2018 №2-р). Через відсутність 25.01.2018-26.01.2018 на митному посту «Центральний» представників TOB «БРУШЯ» та водіїв транспортних засобів митний огляд провести не було можливо, оскільки два контейнери були розміщені дверима до кабіни, а у двох інших контейнерах наявні накладні замки, що унеможливило їх відкриття. Протокол про ПМП не складався. Під час проведення дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією ДФС були розглянуті та враховані всі наявні матеріали дисциплінарної справи, у тому числі пояснення ОСОБА_1 . На пропозиції Дисциплінарної комісії ДФС прибути для ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи та за результатом ознайомлення надати додаткові особисті пояснення та додаткові документи і матеріали, ОСОБА_1 зазначеним правом не скористався.

За таких обставин дисциплінарна комісія дійшла наступного висновку.

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання від 18.06.2018 № 15) у діях заступника начальника - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 виявлено вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні службових обов`язків. У зв`язку з цим Комісією вирішено, рекомендувати на підставі ст. 65, ст. 66, ст. 77 Закону застосувати до заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежні виконання службових обов`язків, не забезпечення належної організації роботи при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів за ЕМД від 25.01.2018 №№UA110190/2018/500548, UA 110190/2018/500557, UA 110190/2018/500558, що призвело до порушення норм митного законодавства, невжиття ефективних заходів протидії митним правопорушенням при здійснені митного оформлення товарів тощо.

Зі змісту подання Дисциплінарної комісії ДФС від 09 липня 2018 року та наказу ДФС України від 13 липня 2018 року № 72-дс вбачається, що об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, полягала в неналежній організації роботи при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів за ЕМД від 25 січня 2018 року № UA110190/2018/500548, №UA110190/2018/500557, №UA110190/2018/500558.

Частиною першою статті 1 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно зі статтею 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Позивач очолює структурний підрозділ митниці управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС, затвердженої наказом Дніпропетровської митниці ДФС №268 від 01.12.2017 року (надалі – Положення) управління очолює заступник начальника митниці - начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії. який призначається на посаду та звільняється з посади у порядку, встановленому ДФС.

Відповідно до Положення про управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії (Положення), вказане управління є підрозділом, який уповноважений на виконання функцій щодо боротьби з порушеннями митних правил, запобігання та протидії контрабанді.

Перелік функцій управління щодо проведення заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України викладений у пункті 2.2.4 зазначеного Положення. Зокрема, серед іншого, завданням управління є організація, проведення та участь у проведенні спеціальних заходів та операцій із запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення товарів (підпункт 2.2.4.14).

До Дніпропетровської митниці ДФС надійшов лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС від 24.01.2018 № 2232/7/99-99-20-01-01-17 «Про проведення перевірки» про отримання виявленої Київською міською митницею ДФС інформації про товари, що переміщувалися у контейнерах (імпортувалися) на адресу ТОВ «Брунія».

Згідно з доведеною Департаментом інформацією, на адресу ТОВ «Брунія» могли бути направлені товари інші, ніж заявлені у електронних митних деклараціях (ЕМД) від 25.01.2018 №UA110190/2018/500548, №UA110190/2018/500557. №UA110190/2018/500558, а саме телевізори LED. Тобто, інформувалося про можливе порушення митних правил України. Відтак, товари, направлені до ТОВ «Брунія», потребували додаткових форм митного контролю як ризикові.

За вищезазначеними ЕМД автоматичною системою аналізу та управління ризиками згенеровано митні формальності - в разі митного оформлення товарів, що прямують на адресу ТОВ «Брунія», обов`язково повідомляти контактну особу та вжити заходи щодо застосування форм митного контролю: 203-1 (повний огляд), 902-1 (застосування ваговимірювальних пристроїв). 911-1 (фото фіксація). Акти огляду, фото, та протоколи про порушення митних правил (в разі складання) відправити на адресу Міжрегіональної митниці ДФС засобами електронної пошти.

Проте, контейнери ТОВ «Брунія» були випущені з під митного контролю без застосування означених контрольних заходів.

Згідно пп. 2.2.8.6 Положення, до функцій очолюваного позивачем управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії відноситься взаємодія у межах компетенції із структурними підрозділами митниці та іншими територіальними органами ДФС.

Згідно п. 2.2.8.2 Положення, до організації роботи управління відноситься, зокрема, організація виконання завдань та доручень керівництва митниці з питань, що належать до компетенції управління.

Так, електронні митні декларації №UA110190/2018/500548, №UA110190/2018/500557, №UA110190/2018/500558 було подано підприємством ТОВ «Брунія» до митного поста «Центральний» Дніпропетровської митниці ДФС.

Для налагодження взаємодії між митними постами, спеціалізованими підрозділами та управлінням аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Дніпропетровської митниці ДФС під час виконання окремих митних формальностей при здійсненні митного контролю та оформлення товарів відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 631, у Дніпропетровській митниці ДФС діє Розпорядження від 04.12.2015 №36-р.

Додатком 2 до Розпорядження від 04.12.2015 № 36-р встановлено алгоритм взаємодії управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням (далі - УАР та ПМП, на теперішній час - УПМПМВ) та підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням інструментів системи управління ризиками (СУР). яким передбачено здійснення посадовими особами зазначених підрозділів митниці, зокрема, таких дій:

2.1.При виявленні МД митне оформлення яких здійснюється з ознаками ризиковості уповноважена особа УАР та ПМП формує повідомлення щодо наявних ризиків шляхом проставляння в АСМО помітки до МД.

2.2.Якщо за результатами застосування СУР виникла необхідність огляду товарів, уповноважена особа УАР та ПМП, яка виявила таку необхідність, особисто інформує начальника ПМО для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду та формує повідомлення щодо наявних ризиків та необхідності проведення огляду шляхом проставляння в АСМО помітки до МД.

3. Посадова особа ПМО здійснює в АСМО моніторинг МД «в роботі» щодо наявності поміток, проставлених УАР та ПМП.

При цьому, така помітка містить пропозиції щодо застосування форм та обсягів митного контролю, обґрунтування їх застосування, при необхідності проведення огляду - пропозиції щодо залучення до проведення огляду уповноваженої особи УАР та ПМП.

Отже, шляхом використання автоматизованої системи митних оформлень позивач мав можливість у відповідності до розпорядчих документів офіційно повідомити посадових осіб митного поста про необхідність додаткових форм митного контролю під час митного оформлення товарів за електронною митною декларацією № UA110190/2018/500548, що знаходилися у контейнерах, зазначених у листі ДФС від 24.01.2018 № 2232/7/99-99-20-01-01-17.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, позивач розраховував, що помітку внесено, проте вона внесена не була.

Таким чином, позивач, маючи обов`язок, обсяг повноважень та можливості, необхідні та достатні для виконання отриманого завдання, не забезпечив його виконання.

Так, відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець, зокрема, зобов`язаний:

забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки;

виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Закону №889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Як було зазначено судом вище, відповідно до частини 1 статті 65 Закону №889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. А відповідно до частини 2 названої статті дисциплінарним проступком є. зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Частиною 3 статті 66 Закону №889 визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, суб`єктом призначення або керівником державної служби державному службовцю може бути оголошено догану.

Пунктом 3.3 Положення встановлено, що заступник начальника митниці - начальник Управління, зокрема, здійснює керівництво діяльністю та організовує роботу Управління відповідно до Регламенту Митниці та цього положення; надає обов`язкові до виконання доручення посадовим особам Управління з питань, що належать до сфери діяльності Управління, здійснює контроль за їх виконання.

Пунктом 5.1 Положення передбачено, що заступник начальника митниці - начальник управління несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на управління основних завдань і функцій згідно з чинним законодавством.

Згідно з наведеним вище пунктом 2.2.4 Положення, організація заходів, спрямованих на запобігання незаконному переміщенню товарів, відповідно до зазначеного вище Положення, є прямим обов`язком позивача. Саме позивач як керівник мав забезпечити проведення додаткових форм митного контролю, не вчинення яких призвело до випуску з під митного контролю ризикових товарів без вжиття необхідних контрольних заходів, що на думку суду, було правомірно кваліфіковано відповідачем як дисциплінарний проступок, у зв`язку із чим відповідно до пункту 5.1 Положення про УПМПМВ та на підставі статей 65, 66, 77 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Таким чином, відповідач, застосовуючи до позивача такий захід впливу як дисциплінарне стягнення, діяв обґрунтовано, відповідно до законодавства та в межах своїх повноважень.

У зв`язку із чим оскаржуваний наказ скасуванню не підлягає.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд не знаходить обґрунтованими вимоги позову, а відтак позовна заява задоволенню не підлягає.

За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа: Дніпровська митниця Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу від 13.07.2018 р. №72-дс, - відмовити;

Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 серпня 2020 року.

Суддя В.С. Віхрова