Ухвала суду № 90976891, 12.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 серпня 2020 року Справа №160/6359/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Криворізької міської ради, яка виявилася у не попередженні виникнення негативних суспільних наслідків, пов`язаних з непідкоренням ним Основному Закону України на соціальний захист, гарантованого ст.1, 3, 21, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 32, 34, 49, 92 Конституції України та постановити окрему ухвалу згідно ст. 249 КАС України;

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Криворізької міської ради, яка виявилась у не забезпеченні права на правову допомогу при розгляді заяви (запиту) від 11.02.19 р. і 20.12.19 р. згідно ст. 59 Конституції України.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 160/6359/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 р. по справі №160/6359/20 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

1) позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням у новій редакції позовної заяви:

-повного переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви;

-відомостей наведених у п. 8 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

2) примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;

3) доданих до позовної заяви матеріалів для направлення (вручення) відповідачу разом із примірником позовної заяви;

4) обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати позивачем судового збору із наданням належних та достатніх доказів на підтвердження відповідних доводів доказів (довідка податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану: довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо) або документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) або в іншому розмірі у випадку зміни розміру позовних вимог у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" за відповідними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 24 липня 2020 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

29 липня 2020 р. на адресу суду від ОСОБА_1 заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, до якої позивачем додано довідку Тернівського УПСЗН м.Кривий Ріг №3922 від 01.07.2020 р. про суму отриманої ним компенсації по догляду за інвалідом І групи за період з липня 2018 року по червень 2020 року.

У заяві про відкриття провадження по справі після усунення недоліків ОСОБА_1 просить суд:

-вважати виконаними вимоги ухвали від 15.06.20 р. та поновити строк звернення до суду;

- звільнити позивача від сплати судового збору згідно з доходом, нижчим від 5% розміру годового доходу, захистом соціальних прав.

В заяві про відкриття провадження по справі після усунення недоліків ОСОБА_1 стверджує, що за позовну заяву при річному доході меншим від 5%, пов`язану з захистом соціальних прав судовий збір не сплачується, але він одержав ухвалу від 15.06.2020 р. Дніпропетровського окружного адміністративного суду, якою його позов залишено без руху. Заявник вважає, що суд не оцінює специфічний, доречний та важливий аргумент по справі, що зазначена компенсація призначається згідно законодавства при умові, що позивач не буде зареєстрований у центрі зайнятості і не працевлаштований, що, на думку заявника, свідчить про відсутність іншого доходу заробітку і сплати судових витрат, не повинно перешкоджати доступу до суду. Позивач зазначає, що в заяві про звільнення від сплати судового збору вказані об`єктивно непереборні обставини неможливості сплати судового збору з посиланням на докази, які знаходяться у справі, однак суд вимагає дані про податки всупереч нормам ч. 5 ст. 77 КАС, ч. 1, 3 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", п. 1 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" так як не підкорюється їм.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці відповідну заяви і доданий до неї доказ було отримано суддею Боженко Н.В. 10 серпня 2020 р.

Дослідивши подану позивачем заяву про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, а також докази, долучені до неї, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 р. по справі №160/6359/20 ОСОБА_1 не виконано в повному обсязі.

У відповідності до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про відкриття провадження по справі після усунення недоліків слідує, що позивач просить повторно звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Крім того, у вказаній заяві позивач фактично висловлює свою не згоду із ухвалою суду від 15 червня 2020 р. по справі №160/6359/20.

При цьому, суд зауважує, що заява позивача про звільнення від сплати судового збору вже була розглянута при вирішенні питання про відкриття провадження у справі та ухвалою суду від 15 червня 2020 р. по справі №160/6359/20 позивачу було відмовлено у її задоволенні з підстав зазначених у тексті вказаної ухвали.

Перевіривши надану заяву суд зазначає, що питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

На підтвердження скрутного матеріального становища позивачем надано довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг №3922 від 01.07.2020 р. про те, що ОСОБА_1 отримує компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, що здійснює догляд за інвалідом І групи - ОСОБА_2 з липня 2018 року по червень 2020 року, у сумі що не перевищує 33,73 грн. щомісячних виплат.

Слід зауважити, що надана позивачем довідка містить інформацію про отримання щомісячної компенсаційної виплати протягом 2018 - 2020 років, а не розмір отриманого позивачем доходу за попередній рік.

Доказів, що вказані виплати є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального становища, позивачем до позовної заяви не надано. Зокрема позивачем не надано жодних документів на підтвердження того, що позивач має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового, що могло б свідчити про скрутне матеріальне становище.

Таким чином, довідка, надана позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.

Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Оскільки зазначені умови, за наявності яких ОСОБА_1 можна було б звільнити від сплати судового збору, відсутні, належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан та відсутність інших джерел доходу, крім компенсації по догляду за інвалідом, на момент подання заяви про усунення недоліків позовної заяви позивач не надав, то суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду даного позову.

Вищенаведені обставини свідчать про не виконання позивачем вимог ухвали в повному обсязі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. по справі №160/6359/20, що згідно положень п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення позовної заяви.

Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Окрім вищевикладеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

02.04.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодексу законів про працю України.

Вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином строки визначенні Кодексом адміністративного судочинства України продовжено на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим 17.07.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020 р. (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строків встановлених відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній у період з 02.04.2020 р. до 16.07.2020 р.), зокрема, строку для виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом №731-IX.

Згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення правової визначеності в питанні застосування процесуальних строків та наслідків їх спливу, як одного з елементів принципу верховенства права, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 р. по справі №160/6359/20 до 31.08.2020 р.

Керуючись ст. ст. 121, 161, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду із позовом немайнового характеру - відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 р. по справі №160/6359/20 на 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 293 Кодексу адміністративного судочинства України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Боженко