Рішення № 90976728, 14.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 р. Справа № 120/2139/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в м. Вінниці адміністративну справу за позовом керівника Калинівської місцевої прокуратури до Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року до суду надійшла позовна заява керівника Калинівської місцевої прокуратури, діючого в інтересах держави до Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення тридцять сьомої сесії сьомого скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.04.2019 року за № 551 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" стосовно ОСОБА_2 .

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення тридцять сьомої сесії сьомого скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.04.2019 року № 551, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є незаконним, оскільки прийняте внаслідок вчинення ОСОБА_1 корупційних адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку із невиконанням останнім, як депутатом сільської ради, покладених ст.ст. 28, 35 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язань щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, що встановлено постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.03.2020 року у справі № 149/309/20. Прокурор вважає, що оскільки рішення відповідача від 25.04.2019 року за № 551 прийнято з порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", то має бути скасовано на підставі ст. 67 цього Закону в судовому порядку за ініціативою прокурора, який у даному випадку діє в інтересах держави та виступає самостійним позивачем у справі.

Ухвалою від 29.05.2020 року судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд, в порядку ч. 2 ст. 49 КАС України, залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Копію ухвали про відкриття провадження відповідач та треті особи отримали вчасно, що підтверджується матеріалами справи. Однак, правом подання відзиву на позовну заяву, а також пояснень останні не скористалися.

Частиною другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу положень ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Втім, суд зазначає, що розгляд даної справи припав на період дії на території України карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 N 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із наступними змінами).

У зв`язку з цим пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон України № 540-IX від 30.03.2020), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено автоматичне продовження визначених статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу процесуальних строків, в тому числі і строків розгляду справи на період дії карантину.

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року), пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої встановлені цим Кодексом процесуальні строки поновляються судом лише за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом).

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 731-ІХ від 18.06.2020 року також було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року набрав чинності 17.07.2020 року, а отже продовжені Законом України № 540-IX від 30.03.2020 процесуальні строки закінчилися через 20 днів від цієї дати, тобто - 06.08.2020 року.

Суд враховує, що протягом вказаного 20-денного строку від учасників справи не надходили заяви (клопотання) про продовження на підставі положень Закону № 731-IX строку для подання заяв по суті справи або додаткових письмових доказів на підтримку своїх вимог та заперечень.

Як зазначено у частині шостій статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, на сьогодні відсутні будь-які процесуальні перешкоди для ухвалення рішення в цій справі і суд вирішує спір за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності суд встановив, що 27.03.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області з письмовою заявою про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 0,30 гектари на території АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду відповідної заяви, рішенням сільської ради від 25.04.2019 року за № 551 вирішено надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною орієнтованою площею 0,30 гектари, для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що депутат Жданівської сільської ради ОСОБА_1 , який перебуває з ОСОБА_2 в родинних стосунках, так як остання є його матір`ю, будучи присутнім на засіданні вищезазначеної тридцять сьомої сесії сьомого скликання сільської ради та перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересів проголосував "за" прийняття цього рішення від 25.04.2019 року за № 551.

За даним фактом уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції - Управлінням захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту Національної поліції України на депутата сільської ради ОСОБА_1 складено ряд протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, в тому числі і за ч.ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, які в подальшому були направлені до суду.

Так, постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.03.2020 року у справі за № 149/309/20, яка згідно наявній у ній відмітки набрала законної сили 11.03.2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень. Вчинене адміністративне правопорушення полягає у неповідомленні ОСОБА_1 у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП) та вчиненні дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП), що мало місце при розгляді відповідного питання по його матері - ОСОБА_2 (протоколи про адміністративне правопорушення від 11.02.2020р. № 42 та № 43).

На переконання прокурора, оскільки рішення Жданівської сільської ради від 25.04.2019 року за № 551 прийняте всупереч Закону України "Про запобігання корупції" та в добровільному порядку не скасоване, а подальше оформлення третьою особою права власності на земельну ділянку не відбулося, тому прокурор діючи в інтересах держави звертається до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, які були досліджені в процесі розгляду даної адміністративної справи, суд першочергово наголошує, що спір у справі пов`язаний із наданням оцінки достатності підстав для визнання незаконним та скасування рішення тридцять сьомої сесії сьомого скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.04.2019 року за № 551 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)".

Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У частині першій статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Згідно частин першої та другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції" № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1700-VII).

У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:

близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень .

Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб ( ч. 2 ст. 28 Закону № 1700-VІІ).

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону (ч. 5 ст. 28 Закону № 1700-VІІ).

У статті 35 Закону № 1700-VII передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування

Зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата міської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Разом з тим у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Отже, в контексті зазначеної заборони, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі у голосуванні, а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахування наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі за № 810/2500/16.

Пунктом 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року за № 839 (далі - Методичні рекомендації) зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Відтак, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.

Разом зі цим, відповідно до статті 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

З огляду на наведене, чинним законодавством передбачено імперативний припис та безумовне визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів в розумінні Закону № 1700-VII.

Такий же висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі за № 442/730/17, Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі за № 810/2500/16 та від 21.09.2018 року у справі за № 237/2574/17.

Отже, при розгляді даної справи був доведений той факт, що 25.04.2019 року ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності згідно з пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", на засіданні тридцять сьомої сесії сьомого скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області при розгляді заяви своєї матері ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтованою площею 0,30 гектари на території с. Дібрівка Хмільницького району Вінницької області по даному питанню брав участь у голосуванні на засіданні сесії сільської ради за прийняття рішення від 25.04.2019 року за № 551. Тобто, депутат Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом та представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії ради, що є прямим порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", обставини якого встановлено постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.03.2020 року у справі за № 149/309/20, які в силу ч. 6 ст. 78 КАС України є визнаними та додатково доказуванню не потребують.

При цьому, як наголошувалось судом раніше, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок недотримання ОСОБА_1 вимог Закону України "Про запобігання корупції" та Закону України "Про місцеве самоврядування України" при прийнятті рішення тридцять сьомої сесії сьомого скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.04.2019 року за № 551 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)", останнє прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, відтак підлягає скасуванню як незаконне на підставі ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції" за позовом прокурора.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як зазначено у статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором адміністративний позов є обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.

Окрім цього суд звертає увагу учасників спору на положення абзацу другого частини першої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з якими орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України понесені суб`єктом владних повноважень судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення тридцять сьомої сесії сьомого скликання Жданівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25.04.2019 року за № 551 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" стосовно ОСОБА_2 .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14.08.20.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Керівник Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області (24400, вул. В.Нестерчука, буд. 39, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ:02909909);

Відповідач: Жданівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області (22050, вул. Зої Космодем`янської, буд. 8, с. Жданівка, Хмільницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ: 04331633);

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович