Рішення № 90976630, 10.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 серпня 2020 р. Справа № 120/1473/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2020 року Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути на свою користь витрати, пов`язані із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 116548,96 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 08 серпня 2015 року між Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького в особі тимчасово виконуючого обов`язків ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та курсантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого військового навчального закладу Державної прикордонної служби України, відповідно до якого відповідач зобов`язувався відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу на посадах офіцерського складу.

Після завершення навчання відповідач проходив військову службу в органах охорони державного кордону.

Проте, наказом начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №93-ОС від 05 березня 2020 року лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту).

Іншим наказом начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №94-ОС від 06 березня 2020 року із відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби, виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

Оскільки відповідач під час навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького перебував на повному державному забезпеченні, а звільнено відповідача з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", тому з урахуванням частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" ОСОБА_1 повинен відшкодувати закладу освіти витрати, пов`язані з його утриманням, в розмірі 116548,96 гривень.

Ухвалою від 04 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, що не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), про що йдеться у пункті 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України.

Копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі від 04 травня 2020 року направлялася на адресу відповідача, що зазначена у відповіді на запит вих.120/1473/20-а/1322/20 Замостянського відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

Разом із тим, відповідно до пункту 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Проте, ані відзив на позовну заяву, ані заява про продовження процесуального строку на подання відзиву від відповідача на адресу суду не надходили.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

З огляду на те, що суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, а також враховуючи перебування судді Яремчука К.О. протягом періоду з 13 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року у щорічній відпустці відповідно до наказу голови Вінницького окружного адміністративного суду №077-в/к від 22 червня 2020 року, тому повний текст судового рішення складено до закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

08 серпня 2015 року між Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького в особі тимчасово виконуючого обов`язків ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та курсантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого військового навчального закладу Державної прикордонної служби України.

Після закінчення навчання відповідач проходив військову службу, зокрема й на посаді заступника начальника відділення з персоналу відділення інспекторів прикордонної служби "Шалигіне" відділу прикордонної служби "Глухів" імені Петра Калнишевського.

03 березня 2020 року відповідача ознайомлено із попередженням про необхідність добровільного відшкодування витрат в сумі 116548,96 гривень у зв`язку із звільненням з військової служби у запас через систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем.

Наказом начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №93-ОС від 05 березня 2020 року лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту).

Іншим наказом начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №94-ОС від 06 березня 2020 року із відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби, виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

07 серпня 2020 року відповідача ознайомлено із довідкою-розрахунком №237 витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 116548,96 гривень.

Відповідно до довідки-розрахунку витрати, пов`язані з утриманням відповідача в академії, складаються з витрат на:

- грошове забезпечення в сумі 18638 грн. 63 коп.;

- речове забезпечення в сумі 25069 грн. 54 коп.;

- продовольче забезпечення в сумі 35763 грн. 37 коп.;

- медичне забезпечення в сумі 1143 грн. 00 коп.;

- забезпечення комунальними послугами та енергоносіями в сумі 35934 грн. 42 коп.

Однак, станом на момент звернення з адміністративним позовом до суду відповідач так і не відшкодував витрати, пов`язані із утриманням у вищому навчальному закладі.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Особливості відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Збройних Сил України, врегульовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) та Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (надалі - Порядок №964).

Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06 грудня 1991 року №1934-XII визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 1 статті 15 цього Закону).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Разом з тим, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частини 3 статті 24 Закону №2232-XII).

Приписами статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Водночас, частиною 10 статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначається Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (надалі - Порядок №964).

Пунктом 3 Порядку №964 встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку №964).

Відповідно до пункту 5 Порядку №964 витрати відшкодовуються у повному розмірі зокрема й особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" - за весь період навчання.

Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони (пункт 8 Порядку №964).

Водночас, на виконання пункту 3 Порядку №964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

За приписами пункту 2.3 вказаного Порядку у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Отже, наведені приписи свідчать про те, що однією із підстав для відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, є звільнення особи офіцерського складу з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України №2232-XII.

Саме у зв`язку із звільненням відповідача з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу на підставі підпункту "ж" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України №2232-XII позивач і звернувся до суду з позовом щодо відшкодуванням відповідних витрат.

В свою чергу, попередження від 03 березня 2020 року підтверджує те, що ОСОБА_1 повідомлений про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням його у вищому навчальному закладі, у загальному розмірі 116548,96 гривень.

Водночас, відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 116548,96 гривень, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, з огляду на те, що, позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому з урахуванням приписів частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, відсутні.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, у розмірі 116548 (сто шістнадцять тисяч п`ятсот сорок вісім гривень) 96 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Адміністрація Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00034039)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено 10.08.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович