Рішення № 90974462, 05.08.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/24829/19

Пров. №2-о/766/255/20

05 серпня 2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.М., з участю заявника ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи Риженка В.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ у м. Херсоні Управління державної міграційної служби України в Херсонській області, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з заявою, в якій просила встановити факт її постійного проживання на території України з 24.08.1991 року по теперішній час.

В обгрунтування заяви зазначила, що встановлення даного факту для неї має юридичне значення оскільки надає статус громадянина України та можливість отримання паспорта громадянина України. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась у м. Херсон. 20.01.1982 року уклала шлюб, про що Ленінським відділом РАГС м. Миколаїв було здійснено відповідний актовий запис. 25.03.1993 року шлюб було розірвано, про що зроблено відмітку тим же відділом РАГСу. Станом на 24.08.1991 року проживала у м. Херсоні та працювала на Херсонському маслозаводі, що підтверджується даними трудової книжки.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20 лютого 2020 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.04.2020 року залучено до участі у справі заінтересовану особу - Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, та задоволено клопотання заявника про виклик свідків.

04 серпня 2020 року представником Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області подано пояснення на заяву, у яких вказав, що не заперечує проти задоволення вимог ОСОБА_1

В судовому засіданні заявник підтримала вимоги заяви в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у заяві.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення заявника, представника УДМС України в Херсонській області, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Згідно копії паспорту громадянина Союзу Радянських Соціалістичних Республік, серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Херсон (арк. справи 3), 20.01.1982 р. уклала шлюб, 25.03.1993 р. шлюб розірвано, у паспорті проставлена відмітка, що він підлягає заміні протягом 30 днів з моменту розірвання шлюбу.

20 січня 1982 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Ленінським відділом РАГС м. Миколаєва, зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 05.06.1992 року (арк. справи 9).

25 березня 1993 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , розірвано, що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 25.03.1993 року, прізвище дружини ОСОБА_1 (арк. справи 9).

Згідно облікової картки клієнта №2691 вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Україна, Херсонська область, м. Херсон перебуває на обліку бездомних громадян (арк. справи 5).

05.04.2019 року ОСОБА_1 видано посвідчення про взяття на облік бездомної особи (арк. справи 6).

Відповідно до довідки №260/1 виданої Органом самоорганізації населення Дніпровського р-ну м.Херсона Квартальний комітет №1, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 1988 року та по теперішній час (арк. справи 7).

З довідки №204 виданої 06.02.2019 року ТОВ «Херсонський маслозавод» вбачається, що ОСОБА_1 працювала на Херсонському маслозаводі з 16 серпня 1989 р (Наказ №76-Л від 16.08.1989 р) по 01 березня 2001 р., підсобною робітницею сироробної дільниці. Звільнена з роботи з 01.03.2001 року за угодою сторін ст. 36 КЗпП України. Потім з 03 вересня 2001 року по 16 вересня 2002 року підсобною робітницею виробничої дільниці. Звільнена з 16.09.2002 року за угодою сторін (арк. справи 8).

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 виданої на ім`я ОСОБА_1 , дата заповнення 17.07.1978 року вбачається, що 16.08.1989 року по 01.03.2001 року працювала на Херсонському маслозаводі (арк. справи 16).

Згідно довідки виданої Херсонським обласним центром обліку бездомних громадян за вих. №2371 від 25.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Херсонському міському центрі обліку бездомних осіб за адресою: АДРЕСА_2 . Після отримання паспорта громадянина України даний громадянин може отримати реєстрацію місця проживання за адресою центру (арк. справи 13).

Відповідно до ч 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (03 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

У випадку повернення в Україну громадян України, які виїхали за межі держави після 24.08.1991р. та 13.11.1991р., набули іноземного громадянства, при цьому громадянство України не припинили, з огляду на положення ст. 25 Конституції України, ст. 2 ЗУ «Про громадянство України» у правових відносинах з Україною вони визнаються виключно громадянами України.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений у ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

В ході судового розгляду справи повністю знайшов підтвердження факт, що заявник до 24.08.1991 року постійно проживала на території України, народилась у м. Херсоні, у період з 16.08.1981 року по 16.09.2002 року працювала у м. Херсоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, аналізуючи викладене суд вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню, а саме в частині встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. В інші частині у встановленні факту проживання по теперішній час слід відмовити, оскільки заявником не доведено необхідність встановлення такого факту у порядку окремого провадження, а тому у цій частині вимоги необхідно відмовити.

За приписами ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 14 серпня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215/2001, ст.ст.12,13,293,315-318,365 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ у м.Херсоні Управління державної міграційної служби України в Херсонській області (місцезнаходження: м.Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 29), Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (ЄДРПОУ 37839478, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 168) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на території України станом на 24.08.1991 року.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус